Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сюр 589 сяй трещать, треснуть; (только несоверш.—о пасе- I комых —еще) стрекотать, (реже) жужжать [Беру на станції квиток, в вагон мерщій сідаю. Сюрчить сюрчок, гуде гудок—і поїзд в путь рушає (Забіла); Хор цвіркунів м'яко сюрчав у сухій траві (Коцюб.); Кругом тихо, аж сумно, з окопів коли- не-коли сюркне цвіркун (Мирн.)]; 2) (о вертящемся веретене, летящем осколке и т. п.) свистеть, свистнуть; (только несоверш.— ещё) жужжать [Чутно, як у тії веретено сюрчить, а в другої шитво лопоче (Мирн.); Сюркає в руках у Олексія дерев'яний юрик (Цюпа)]. сюрчок, -чка свисток [Десь у районі лісоскладів пронизливим хором засюрчали поліцейські сюрчки (Гонч.)]. сюсюкання разг. сюсюканье [Вона вміє, коли треба, розмовляти з учнями, як з рівними, бути з ними товариською без фальшивого сюсюкання (Гур.)]. сюсюкати, -каю, -каєш разг. сюсюкать [Ніколи надмірно не пестила [мати] Аркадія і не сюсюкала з ним (Коп.)]. ся 1) мест. ж. р. см. сей, цей; 2) мест. уст. себя; як ся маєш (маєте)? разг. как дела?, как поживаешь (поживаєте)? [Як ся маєте? Як здоров'я? Я щось слабую, застудився (Коцюб.)]; 3) (при глаголах 3-го лица) част. обл. переводится соответствующим возвратным глаголом [Що • минуло, то ся забуло (Ном.)]. сяг, -гу обл. поленница, сажень [Вишукавши собі зовсім темне місце між парканом і сягом дров, ..заховався [Шварц] і почав ждати (Фр.)]. сягати, -гаю, -гаєш, сягнути и усилит, сягонути, -ну, -нёш 1) достигать, достичь, достигнуть; (дотягиваясь, касаться чего- либо — ещё) доставать, достать; (занимать какое-нибудь пространство; охватывать своим действием — ещё) простираться, простереться, распростираться, распростереться, уходить (несоверш.); (только несоверш.— иметь своим началом) восходить (к чему); (перен.: увлёкшись, переступать границы чего-либо) хватать, хватить (разг.) [Робоче колесо має майже сім метрів у діаметрі. Товщина його сягає чотирьох метрів (Соб- ко); В Недомірка на ниві хліб видався низькорослий, ледве сягає господареві до колін (Цюпа); До цих підвід під'їздили ще, ставали в лави, підтягалися, сягаючи вже аж на середину майдану (Епік); Най- вправніші нирці не можуть сягнути дна на його [Дніпра] холодних глибинах (Гонч.); Ми ті, що, сягнувши вершини прогресу, В степах засвітили вогні Дні- прогесу (Ол.); Він встав з-за столу і про- стягся на лаві, сягнувши довгими ногами аж до 'протилежної стіни (Коцюб.); Наша техніка, культура сягнуть нечуваних висот... (Кач.); Мабуть, він іде і згадує чи- г тане, і не знати, як далеко сягають зараз його думки (Жур.); Люблю, та не тебе, не тлінь, що гине; люблю сю міць, що в тобі не вмирає; люблю сю пісню, що сяга в майбутнє, жива і вічна, світ весь обнімає... (У. Кравч.)]; ~гати в глибочінь' (далечінь) століть (віків) уходить в глубь веков [Історична дружба російського та українського народів сягає в глибочінь століть (Рад. Укр., 1956, XI); В глибочінь віків сягає історія російського народу (Рил.)]; ~гнути я к o- гось віку достичь, достигнуть какого-либо возраста [Подався [Іван Іванович] на медичний інститут, Дозрілого уже сягнувши віку (Рил.)]; от куди ~гнув разг. эк куда хватил, эка хватил; скільки (де) ~гає (~гнё) око (зір), с к і л ь- к и ^гаєш (^гнёш) оком (зором) насколько хватает (хватит) глаз, куда достаёт (достанет) глаз [А ще далі, де лиш око сягає, — не знать, чи по воді, чи по небу, — легкою тінню просувається пароплав (Коцюб.); Олександр Висоцький дивиться у вікно, охоплює очима стільки, скільки сягає зір (Ткач); В долині, скільки оком сягнеш, розлилося широке та глибоке озеро Імандра (ІПиян)]; 2) (только соверш.) шагнуть; (реже) прыгнуть; разг. сигнуть, сигануть [Сень поквапно сягнув до неї [каси] (Фр.); Іван Петрович хутко сягнув по сходах і відчинив двері в апаратну залу (Самійл.)]; 3) (только соверш.: протянуть руку за чем-нибудь) разг. потянуться; (в карман, сумку — обычно) полезть [Василь сягнув по хліб та ковбасу, та якось так незручно, мов не своїми руками (Фр.); — Дайте копійку!.. Пан глянув на блідий видочок хлопчини, на його одежу пошматовану й сягнув у кишеню (Коцюб.)]; 4) (быть достаточным) безл. обл. хватать, хватить [Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; одже й не сягнуло (Лебед. у,— Сл. Гр.)]; 5) (только соверш.: сильно ударить) разг. хватить [Тут Кончак захтів завзятий Свою силу показати І князя з коня зсадить; Він прискочив хижим бісом І сягнув довжезним списом, Аби лівий бік пробить (Фр.)]. сягнистий разг. 1) широко шагающий, имеющий большой шаг [Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим (Киев. у. — Сл. Гр.)]; 2) (о шаге) широкий [Сагайдачний ішов поруч сягнистим твердим кроком (Тулуб)]. сягнути, сягонути см. сягати, сяйво, (реже) сяєво сияние [Згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (Коцюб.); Вона була тонка, білява, вся мов світилась сліпучим сяйвом молодості й краси (Дмитр.); Густа тінь чорніла між гілками здоровенного садка, прикритого зверху сонячним сяєвом (Мирн.)]; північне (полярне) ^во северное (полярное) сияние; обл. сполох, сполохи (мн. ч.) [Він сперся на високі опори санок і задивився в безкрає небо, що на ньому грає північне сяйво (Ірч.); Для вивчення полярного сяйва створюються спеціальні станції в Арктиці й Антарктиці (Наука і життя, 1956, 8)]. ійлйвий редк. сияющий, лучезарный [Вони, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)