Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сце 588 сюр гається по-новому реалізувати свої сценарні задуми (Мист., 1955, в)]. сценічний сценический; (пригодный для сцены — обычно) сценичный [Амвросій Бучма збагатив сценічне мистецтво соціалістичного реалізму новими невмирущими образами (Мист., 1957, 1); ІГвси Франка сценічні., і тому майже всі з успіхом ішли на сцені (Іст. укр. літ.)]. сценічність, -ності сценичность [В а сил ь: ..Одначе ви, добродію, недурно пожили на світі, ви всі тайни сценічності і драматичності знаєте (Самійл.)]. сценка 1) уменьги. сценка; 2) (небольшое драматическое произведение) сценка [Характер побутових жартівливих сценок мають інтермедії Довгалевського (Іст. укр. літ.)]. сцинтиляція физ. сцинтилляция. сцифоїдні, -них сущ. зоол. сцифоидные. сцйфомедуза зоол. сцифомедуза. Сцілла миф. Сцйлла; 0 м і ж (п о м і ж) «^лою і Харїбдою между Сцйллой и Харибдой [Замітку вдалося провести не- покаліченою поміж Сціллою і Харібдою невмолимої тутешньої цензури (Граб.)]. США (Сполучені Штати Амёри- к и) США (Соединённые Штаты Америки). сюдй нар. сюда [Робилось душно, бо сюди, в гори, не долітав вогкий морський вітер (Коцюб.)-, Лукаш: А дай сюди сопілочку (Л. Укр.); Павлусь побачив велике місто, широкі вулиці.. Люди метушаться, — ті сюди, ті туди, аж в очах миготить! (Л. Укр.)]; ~ди й туди, г^ди-т у д й сюда и туда, сюда-туда [Кидався [Потапович] сюди й туди, сам бігав за тим і за другим (Мирн.); Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало (Гл.)]; н і ~дй ні туди, разг. н і ~дй Микита, ні туди Микита разг. ни сюда ни туда [— Що чувати новенького? — цікавився Федорен- ко. — Отак, як бачиш! — скаржився товариш. — Ні сюди Микита, ні туди Микита: лежи й розважайся (Кач.)]. сюдою нар. разг. 1) этой дорогой; этим путём; в этом направлении; так [Потерчата, рушаючи одно до одного: Ти сюдою, я тудою, а зійдемось над водою! (Л. Укр.); Голос жіночий: ..На мені все тіло труситься. Треба було ото сю дою їхати? Тут удень сумно, не то що вночі (Вас); Друга дорога до Шевченкової могили з Канева йде лісом поверх придніпрянських гір: сюдою везли Шевченкове тіло (Н.-Лев.)]; 2) сюда [Стара мати кидається тудою й сюдою, шукає ліків, з усіма радиться та плаче (Вовч.)]. сюжет, -ту сюжет [Сюжети для своїх творів Васильченко завжди брав з життя народу (Вісник АН УРСР, 1957; 3)]. сюжетець, -тця, сюжётик уменъги., неодобр. сюжетец [Спрощені сюжетики., нічого, крім шкоди, не можуть принести поезії для дітей (Літ. газ., 1959, XII)]. сюжетний сюжетный [У сюжетній організації матеріалу, у створенні системи образів Панфьоров виявив себе як майстер складної композиції (Рад. літер., 1961, 2); У сто- І личнюс музеях ще у вестибюлях вас зустрінуть величезні сюжетні гобелени — творчість., українських килимарниць (Волош.)\. сюжетність, -ності сюжетность [Обстоюючи сюжетність п'єси і вважаючи за потрібне, щоб у нашій драматургії знаходили місце найрізноманітніші сюжети, ..Микитенко застерігав від підміни сюжету голою інтригою (Мист., 1957, 5)]. сюжетно нар. сюжетно [Нариси [Ф. Панфьо- рова], що увійшли до книги «Від сільських полів», являють собою репортаж про нове, радянське село. Матеріал книги сюжетно не оформлено (Рад. літер., 1957, 6)]. сюзерен ист., юр. сюзерен [Чемно вклонившись, він схилив коліно перед своїм сюзереном (Тулуб)]. сюзеренітет, -ту ист., юр. сюзеренитет [Політичні відносини.. місцевих князів з київським князем, по суті, являли собою відносини васалітету — сюзеренітету, що характерно для ранньофеодальної епохи (Нар. стар. іст. УРСР)]. сюзеренний ист., юр. сюзеренный. сюїта муз. сюйта [Симфонічний оркестр грав сюїту (Смол.)]. сюїтний муз. сюитный. сюркання см. сюрчання, сюркати, сюркнути см. сюрчати, сюркотати, -кочу, -кочені и сюркотіти, -кочу* -котиш свистеть; (о насекомых — обычно) стрекотать [Він біжить, аж вітер свище.. Сюркочуть міліціонери (Рил.); Тиша — гаряча, застояна. Трактор ледве чутно гримотить, коник десь сюркоче... (Гонч.)]; см. ещё сюрчати 1. сюрприз, -зу сюрприз [Клеопатра: Якове Петровичу, у мене для вас сюрприз (Корп.); Сагайда чекав від нього якогось неприємного сюрпризу (Гонч.)]. сюрпризець, -зця уменьш. разг. сюрпризец. сюрреалізм, -му иск. сюрреализм. сюрреаліст иск. сюрреалист [У 20-х роках з'явилися твори Федора Михайловича По- тушняка.. Спочатку він виступав як поет- сюрреаліст (Рад. літер., 1957, 6)]. сюртук, -ка сюртук [Старий батько ради сина переодягся: скинув синій старенький жупан і надів сюртук (Н.-Лев.)]. сюртуковий, сюртучний сюртучный. сюртучина прен. сюртучишко. сюртучний см. сюртуковий, сюртучок, -чка уменьш. разг. сюртучок [На хорах невеличкі школярі-дяки, повбирані в сюртучки, почали співати чудовими альтовими голосами (Н.-Лев.)]. сюрчання, редк. сюркання 1) свист; треск; стрекот, стрекотание; жужжание [Хтось сюрчить в сюрчок на тюремному подвір'ї, і те сюрчання так нагадує голос цвіркуна (Збан.); Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... (Мирн.); Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці (Цюпа)]; 2) свист; жужжание. Ср. сюрчати 1—2. сюрчати, -чу, -чиш и (реже) сюркати, -каю, -каєш, сюркнути, -ну, -неш 1) свистеть, свистнуть; (о насекомых, птицах — обычно) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)