Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схр 587 сце цокували заступами, схрещуючи їх під водою [у рівчаках] (Донч.); Зірочка відступилася від мене, прибрала гордовиту позу, навіть руки схрестила на грудях (Чаб.)]; «-wth мечі (шпаги, списи) скрещивать, скрестить мечй (шпаги, копья) [Дмитрій бачив, як дружинники схрещували мечі з уграми (Хижн.); Якщо Осман збере всі свої сили, доведеться нам схрестити мечі з півмільйонною армією (Тулуб)] ; «^тйти погляди скрестить взгляды (взоры) [Вони стояли одна проти одної, схрестивши гострі погляди (Жур.)]; 2) биол. скрещивать, скрестить [Щоб здобути морозостійкі сорти винограду, Мічу- рін схрещував географічно віддалені між собою форми (Тр. Бот. саду, 1949, І); З Біловежської пущі завіз він сюди зубрів, з долин Міссісіпі., вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів-гігантів — зубробізонів (Гонч.)]. схрещуватися, -щується, схреститися (схреститься) 1) скрещиваться, скреститься [Залізничні рейки, мов бабусині спиці, схрещувалися зовсім близько і плели., якесь дивовижне плетиво (Руденко); Молот із серпом схрестилися навіки (Мал.); Лише на одну мить схрестилися їхні погляди (Ткач)];' 2) скрещиваться, скреститься; 3) страд, з. (несоверш.) скрещиваться; скрещиваться. Ср. схрещувати 1—2. схриплий охриплый, охрипший [Я напружила всі сили і крикнула схриплим голосом (Риб.)]. схрипло нар. охрипло [— Невже це ти, хлопче мій?.. — Я, отамане. — Гай-гай!— схрипло зірвалося у Вовниги (Бат)]. схрипнути, -ну, -неш охрипнуть [Голоси схрипли від напруження, ..вигуків (Ron.)]. схрйпувати, -пую, -пуєш, схрипнути, -ну, -нёш всхрапывать, всхрапнуть; (несоверш.: издавать хриплые звуки — ещё) хрипеть [На столі приглушено схрипував репродуктор (Баш)]. схрон, -ну разг. тайник; убежище, укрытие [— Виходь! Здавайся!— гукав у схрон Яремчук. З ями ніхто не відповідав (Цюпа)]; см ещё схов 2. схропування, схрапування всхрапывание ;разг. всхрап [В таку ніч за шумом вітру ворогові не чути було., схрапування коней (Гонч.)]. схропувати и (реже) схрапувати, -пую, -пуєш всхрапывать [Зітхають спросоння в'язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Збан.); Чути, як тривожно схрапують коні (Гонч.)]. схрумати, -маю, -маєш и схрупати, -паю, -паєш разг. съесть; (грызя — ещё) сгрызть; (с хрустом —обычно) схрумкать (обл.) [Зварилась дрохва, ..безбородий дрохву тую схрумав (Hex.); Побігла Лисичка до корча, виїла решту меду з горщика, схрупала решту паляниць (Фр.); — Ну, сей певно чоловіка супокійно схрупає і вином зап'є! — подумав Іван [про барона] \(Фр.)]. схудлий похудевший; похудалый; исхудавший, исхудалый; истощалый, исчахший; опавший, опалый [Схудлі за одну ніч коні були мокрі, як викупані (Збан.); Очі у нього, мов змерхлі жаринки, Сірий, мов трісочка, — схудлий лежить (Пере.)]. Ср. схуднути. схудлість, -лості исхудалость [Саїд устиг помітити., схудлість обличчя [Назіри-хон], його блідість (Ле)]. схуднення похудение, похудание (разг.), исхудание. схуднути, -ну, -неш похудеть, похудать (разг.), исхудать, (сильнее) истощать, исчахнуть; (утратить округлость форм —обычно) опасть (разг.) [—Ігор просто хоче схуднути. А то в нього щоки, як пампушки! — засміявся Саня Мороз (Багм.); Лариса підвелась. І лише тепер він помітив, як вона схудла (Руденко); Схуд [Карно], пожовк, очі позападали, а сам невеселий (Коцюб.)]; ~ти на обличчі, на тілі разг. спасть с лица, с тела (в теле), опасть в лице, телом [На обличчі він схуд, на ньому випнулися вилиці, щоки запали (Чорн.)]. сцена сцена; (площадка для театрального представления — ещё) подмостки (мн. ч.) [Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Шиян); Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці» й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені, Галя почала роздавати ролі (Вас); «Старости» [Т. Г. Шевченка] — правдива, відтворена із зворушливою теплотою жанрова сцена з життя українського селянина (Мист., 1955, 2); Про бурхливий розвиток української пісні, музики, сцени яскраво свідчать обласні огляди., художньої самодіяльності (Козл.); Блискав кою майнули поетичні давні сцени зустрічі з милим в садку (Н.-Лев.); Кожний новий капітал при своїй першій появі на сцені, тобто на товарному, робочому або грошовому ринку, завжди виступає у вигляді грошей (Маркс)]; 0 робити, зробити ^ну кому разг. устраивать, устроить сцену кому [Коли він [Іван] не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою (Коцюб.)]. сценарист сценарист [У 1928—1930 рр. О. Корнійчук виступає з першими драматичними творами.., працює як сценарист і редактор на Київській, Одеській, а згодом Харківській кіностудіях Aст. укр. літ.)]. сценаристка сценаристка. сценарій, -рію кин., театр, сценарии [В 1930 р. О. Довженко., за власним сценарієм поставив фільм «Земля» (Іст. Укр. РСР)]. сценаріус театр, уст. сценариус [Молодим, ще зовсім зеленим хлопцем, працюючи спе- наріусом, я перебував під чарами акторського генія Марка Лукича [Кропивниць- кого] (Минуле укр. театру)]. сценарний кин., театр, сценарный [У 1918 р. Маяковський знову бере участь в кіно. Він., виступає у зйомках як актор, нама- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)