Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схо 586 схр (Смол,)\ Яка пишна та буйна зелень схопилась на тих городах! (Н.-Лев.)]; 4) (на что) разг. вскакивать, вскочить [Аж ось заторохтів на дворі візок. Повели Прокопа. Я, в чім була, схопилась до його на візок (Вовч.); На коника схопився (Сл. Г р.)]; 5) (появляться на небосклоне — о небесных светилах) всходить, взойти, подниматься, подыматься, подняться; перен. вставать, встать [Уранці схопилося сонечко таке веселеньке і зараз обігріло усюди (Квітка); Ще не схопилося й сонце, а схвильований натовп уже гатив кулаками в залізні двері крамниці (Воскр.)]. схорований редк. истощённый [болезнью]; (часто болеющий) болезненный [Увійшов Абдураїм, ..шкільний товариш Русте- мів, сухий, схорований, жовтий (Коцюб.)]. схорона редк. хранение [Подалися розшукувати [хлоп'ята] Валерикове школярське хазяйство, яке він на час ярмарку залишив на схорону одному із своїх каховських знайомих (Гонч.)]; камера ~ни камера хранения [Для чемоданів камера схорони б (Головко)]. схоронений сохранённый [Все в ньому [будинку] збережене і схоронене: від єдвабного пологу до делікатної кришталевої склянки (Вовч.)]. схоронення хранение, сохранение. схоронити см. схороняти. схоронитися см. схоронятися. схоронність, -ності сохранность. схороняти, -няю, -няєш, схоронити, -роню, -рониш 1) хранить, сохранять, сохранить; (от повреждения — ещё) сберегать, сберечь; (от чего-либо опасного — ещё) оберегать, оберечь; (в целости, нетронутым — ещё) уберегать, уберечь; (скрывая от других — обычно) прятать, спрятать [Схороняє військовий музей подарунок за нашу відвагу (Уп.); Якось зійшлись дерева на віче велике обирати собі водія. Та такого, щоб і господарем був серед них.., і од напасті схоронив (Кол.); Прилетіли орли. Так зраділи, коли побачили, що діти їхні живими зосталися; нагодували вони їх, а потім і питають бабу: — Чи не відомо вам, бабусю, хто це наших діток схоронив від вогняного дощу? (народна казка)]; ганяти тишу соблюдать тишину [В Закарпатті, за давнім законом гір, людина повиннагсхороняти в|лісах урочисту тишу (Ільч.)]; 2) (только соверш.: погрести умершего) похоронить; разг. схоронить [Вона була дитям заляканим, недужим — І вмерла, бідна, там серед чужих снігів, І хтось байдужий там байдуже схоронив {перекл. Рильського); Ватутіна могила. Тут прах його столиця схоронила... Проходять люди, б'ють йому чолом (Гончаренко)]. схоронятися, -няюся, -няєшся, схоронитися, -ронюся, -ронишся 1) храниться, сохраняться, сохраниться; сберегаться, сберечься; оберегаться, оберечься; уберегаться, уберечься; прятаться, спрятаться [Я на село із міста схоронився (Фр.)]; 2) страд, з. (несоверги.) храниться, сохраняться; сберегаться; оберегаться; уберегаться; прятаться. Ср. схороняти 1. схотінка разг. желание; (каприз) прихоть [Худий: ..Тепер такі жінки пішли, Що все б із хати рознесли; У них схотінок більш, як грошей (перекл. Лукаша)]. схотіти (схочу, схочеш) захотеть, пожелать [Сьогодні хоч вола з'їж, а завтра знову схочеш (приказка); Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг; А хто схотів, побрів до хати, А хто в хлівець, а хто під стіг (Котл.); Якби ти схотів, то я взяв би тебе жити до себе. Ти подумай. Бо куди ж тобі тепер? (Сенч.)]. схотітися (схочеться) безл. захотеться; (вздуматься — ещё) заблагорассудиться [Гнат увійшов $ ліс. Йому схотілось спочити (Коцюб.)]. схрапування см. схропування. схрапувати см. схропувати. схрестити см. схрещувати. схреститися см. схрещуватися. схрёстя поэз. скрещение [На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (Вирг.); Конструкцій схрестя, вікон глянець — Усе це витвір рук людських (Дор.)]. схрещений 1) скрещенный [Вона стоїть біля дверей, висока, ..срібноволоса, з не старим ще, дуже блідим лицем, зі схрещеними, такими ж ненормально білими руками на грудях (Вільде); Емблема лісівника — два схрещених золотих дубових листки — викликає в народі пошану (Чаб.)]; 2) скрещенный. Ср. схрещувати 1—2. схрещення 1) (действие) скрещение; ср. схрещувати 1; 2) (опыление растений, спаривание животных и т. п.)"скрещёние [Кілька слів скажу про полуниці. Впіймавши схрещення й селекції секрет, їх вивів садовод, мій приятель із Сквири (Рил.); Раси в чистому вигляді вже давно перестали існувати в результаті схрещень між ними, які відбуваються вже протягом багатьох тисячоліть (Нар. стар. іст. УРСР)]; 3) (место пересечения) скрещение [Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (Чаб.); Стародавня столиця Київської Русі — Київ, «мати городів руських», — стояла на схрещенні торговельних шляхів із сходу, заходу та півдня (Іст. укр. літ.)]. схрещуваність, -ності биол. скрещиваемость. схрещування 1) скрещивание; 2) скрещивание, скрещение [Перша ягода була дуже смачна, але маловрожайна, друга — високоврожайна, але несмачна. Після схрещування., нова ягода вийшла і смачною і високоврожайною (Минко); Треба збільшувати відтворення племінної худоби, поліпшувати стадо методом схрещування з високопродуктивними тваринами при одночасному поліпшенні годівлі худоби і догляду за нею (Колг. Укр., 1957, 4)]. Ср. схрещувати 1—2. схрещувати, -щую, -щуеш, схрестити (схрещу, схрестиш) 1) скрещивать, скрестить [Сафаров працював укупі з дітлахами.. Піонери дзвонили голосним сміхом і ви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)