Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схо 585 схо лолі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (перекл. Бажана)]. Ср. схолонути. схолонути, -ну, -неш остыть, остынуть; (только прям. разг. — ещё) простыть, простынуть [У лісі тінь густішає, схолонула трава (Забіла); А спасибі, що Сонечко на весну повернуло, А*то б земля була навік схолонула, заснула (Тич.)]. схопити см. схоплювати. схопитися см. схоплюватися. схоплений 1) схваченный; ухваченный; сцапанный [Зловили десь у лісі чоловіка непевного, та се був якийсь бідолаха, що його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька, або й зовсім безвинний перехожий часом був схоплений . (Вовч.)]; 2) схваченный; 3) схваченный; ухваченный; уловленный [Всі герої Гончара, які нам запам'яталися й полюбилися, — побачені, підмічені, схоплені в житті (Нович.); З уривчастих згадок, схоплених протягом розмови, товариші висновували лише стільки певного, що, крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (Фр.)]. Ср. схоплювати 1—3. схоплювання схватывание; улавливание. Ср. схоплювати 3. схоплювати, -люю, -люєш, схопити, -плю, -ппш 1) схватывать, схватить, хватать, хватить (разг.); (прям.: что — ещё) ухватывать, ухватить; (только соеерш.: взять резким движением разг. — ещё) сцапать [І раптом схоплює [вітер] на крила Хвилясті співи журавлів, — І давня казка, вічно мила, Зринає крізь хвилястий спів (Рил.); Старший брат мій поліг у бою, Батька турки схопили живим І ударом страшним ножовим Відтяли йому голову враз (Воронько); Мисливці схопили рушниці і побігли до бухти (Трубл.); До кімнати зайшов Петрик, він [Кандиба] схопив хлопчика, поцілував його й заплакав (Дмитр.); Раптом з-за дерев вискочив другий охоронець і схопив мене за плече (Сміл.)]; ~пйти голову в руки обхватить голову руками [І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки,. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки (Шевч.)]; ~пйти двійку (трій- к у) разг. схватить двойку (тройку) [—За співи й музику — двійку схопив, — чисто- сердечно признався Юра (Є. Кравч.)]; г~пйти на оберемок схватить в охапку [Малювали малюнки [судові], як Яків Грицай ганявся по майдану, як Іван Трохимович, схопивши шинельку на оберемок, тікав від його (Мирн.)]; ~пйти 6 б л и з н я см. облизень: піймати «¦^зня; ...б о схопиш разг. ...а то получишь [А геть звідси, бовдуре!.. Бо схопиш держаком по голові (Руденко)]; 2) (о болезни: внезапно появляться у кого-либо, неожиданно поражать, а также безл.) разг. схватывать, схватить; хватать, хватить (разг.) [Хоч би сухот не схопить (Тесл.); Один з поранених непритомний, другого схопив шок... (Янов.); Часами бувають болі в грудях, як схопить, то хочеться кричати (Коцюб.); Килина болісно з-за Зіньки позирає на хазяйку. «Що з нею сталося? Була милісінька-здоровісінька, а тут, як нашепталися удвох з Зінькою — зразу таке її і схопило..» (Мирн.)]; 3) (перен.: понимать, усваивать) схватывать, схватить, разг. ухватывать, ухватить; (воспринимать, постигать слухом, зрением, рассудком — обычно) улавливать, уловить [Була Лідія Олександрівна із тих щасливих дружин, що вміють з півслова схоплювати думки чоловіка (Гонч.); Верба: Ніяк не можу схопити вираз твоїх очей. Тільки починаю вглядатись, а ти їх спочатку мружиш, а потім заплющуєш (Корн.)]. схоплюватися, -лююся, -люєшся, схопитися, -плюся, -пишся 1) схватываться, схватиться, хвататься; хватиться; ухватываться, ухватиться [Раз поз раз з грудей у його виривались тяжкі «охи», раз поз раз він схоплювався руками за., спину (Мирн.); Вона схопилась за одвірок, боячись втратити рівновагу (Дмитр.)]; ср. схоплювати 1; 2) (поспешно вставать) вскакивать, вскочить, разг. схватываться, схватиться; (подпрыгнув —ещё) привскакивать, привскочить; (порывисто — ещё) срываться, сорваться; (только соеерш. уст.,рит.— ещё) воспрянуть [Кожного разу, коли шофер сигналив і стишував хід, Галина Петрівна здригалась і схоплювалась (Донч.); Партизани раптом схоплюються з снігу і кидаються за своїм командиром, що біжить уперед (Мик.); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (Донч.); Ними- дора схопилась з місця і глянула на вікна (Н.-Лев.)]; ~ питися на рівні ноги см. нога; 3) (возникать) начинаться, начаться; (о ветре, шуме, крике) подниматься, подыматься, подняться; (внезапно — обычно) вспыхивать, вспыхнуть; (достигать большей интенсивности) разыгрываться, разыграться; (показываться, образовываться на поверхности чего- либо) появляться, появиться [То в одному кінці лісу, то в другому схоплювалась стрілянина (Шер.); І несподівано неначе схопився серед тиші в дворі вітер, і неначе зашелестів на вітрі лист в садку (Н.-Лев.); Ось схопилась хуртовина, Закурилася долина (Щог.); Пісня схоплювалась тут і там (Смол.); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (Панч); Обидві сім'ї на- сторочились одна проти другої, як два півні, ладні кинутись один на другого. Треба було однієї іскорки, щоб схопилась пожежа (Н.-Лев.); Наладив [Пархоменко} зв'язок і з іншими селами, де вже схоплювались заколоти (Панч); Подекуди в полі схоплюються червоні спалахи вибухів (Гонч.); Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Гл.); Між бровами на лобі схоплюється вертикальна зморшка (Козач.); Звільнена від снігу земля парувала під щедрим сонцем, попід парканом вже схоплювалась муріжком ніжна зелена травичка |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)