Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схо 584 схо за інших і впорається з таким завданням (Баш)]; Огора з горою не удиться, а людина з людиною (чоловік з чоловіком) зійдеться погов. гора с горой не сходится, а человек с человеком сойдётся [— Гора з горою не сходиться, а людина з людиною зійдеться, — загомоніла жінка. І Катерина Глущук і Ганна Яворська зустрілися, як рідні сестри (Чорн.)]; кінці не їдяться перен. разе, концы не сходятся [Ме- -• не дуже тягне на різдво поїхати на Русь, та якось не сходяться кінці (Стеф.)]; світ [не] клином зійшовся см. клин. сходка, (реже) східка сходка, сход [Під'їхавши до волості, він зобачив, що коло неї зібралась сходка (Коцюб.); Увечері була цехова сходка (Тулуб); — Швидко буде громадська східка? — спитав о. благочинний (В.-Лев.)]. сходні, -нів редк. сходни [Він швидкими кроками збіг по трапу на нижню палубу і пішов до сходнів, де вже давно не було жодної людини (Собко)]. сходня 1) см. сходні; 2) (лёгкая лестница) стремянка. сходовий 1) лестничный [Вона [комплексна бригада будівельників] виконує всі роботи, крім опоряджувальних і сантехнічних: споруджує стіни, укладає панелі перекриття, сходові марші, встановлює віконні рами (Рад. Укр., 1961, VI)]; 2) редк. см. східний. сходознавець, -вця востоковед; разг. восточник. сходознавство востоковедение. сходознавчий востоковедный, востоковедческий. сходячий восходящий [Бурчав і нарікав він, устаючи рано, проклинав сходяче сонце, з ненавистю поглядав на ті ниви, злиті його потом (Фр.); В наші дні, осяяні сходячим сонцем комунізму, нова людина, людина героїчного діяння, живе, трудиться, творить поряд з митцем (Літ. газ., i960, VIII)]. сходьбище разг. 1) сборище; 2) (свидание) встреча [Мабуть що підглядів Петро про сі їх сходьбища, а вже не чув ні від кого, бо ніхто її ніколи не бачив під вербою, як вони зіходились (Квітка)]. схоже 1) прил. см. схожий1; 2) (вводное слово) похоже (разг.). схожий1 (на кого, на що, з ким, з чим, до кого, до чого) похожий (на кого, на что), сходный (с кем, с чем); разг. схожий (с кем, с чем); уст. сходственный (с кем, с чем) [3 фотокарток дивилося троє, як три краплі води схожих між собою Настиних ' синів (Кач.); Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (Іван.)]; бути ^жим (на кого, на що, з ким, з чим, до кого, до чого) быть похожим (на кого, на что), быть сходным (с кем, с чем); походить (на кого, на что) [Вонабула схожа на Нимидору (II.-Лев.); То був [годинник, чи нюренберзьке яйце. Так назвали його, бо був схожий до яйця (Коцюб.)]; 0 нічого ~жого! ничего подобного!; це (се) на нього ^же это на него похоже; це (се) ні на що не ^же это ни на что не похоже [Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти! Адже вони страшенно калічать російську мову! Се бог зна що таке... се ні на що не схоже... (Коцюб.)]. схожий2 (способный к прорастанию) с.-х. всхожий. схожість1, -жості похожесть, сходство; схожесть [Незвичайна схожість дочки з матір'ю дуже вразила Яся (Н.-Лев.); Дні були схожі між собою, як близнюки, і саме ця схожість породжувала відчуття їх безконечності (Руденко)]. Ср. схожий1. схожість2, -жості всхожесть [Насіння більшості сільськогосподарських культур зберігає свою схожість до 15 років (Техн. культ.)]. Ср. схожий2. схоласт схоласт [Мікробіолог Проташний став дорікати математикам та фізикам за їх теоретичні шукання. Він вбачав у цьому відрив від практики життя і обзивав їх схоластами (Риб.)]. схоластик схоластик. схоластика схоластика [Академія зосталася дуже позаду од свого часу: в ній панувала схоластика (Н.-Лев.); Почувається, що це не фрази, не схоластика, почувається, що комісар не на словах, а на ділі вірить в людину, в її високі якості, в непохитність її переконань (Гонч.)]. схоластичний схоластический; (формальный, оторванный от жизни, практики — ещё) схоластичный [Вплив прогресивної російської культури сприяв ліквідації в українській літературі старої, схоластичної традиції, посиленню в ній елементів реалізму і народності (Іст. укр. літ.); Схоластичні книжкові уявлення досить живучі, і вони ще нерідко даються взнаки в нашій роботі (Хрущов)]. схоластичність, -ності схоластичность [Повне безсилля в духовній сфері, схоластичність, теологічний та догматичний спосіб думання — от чим характеризується тодішня, навіть краща, частина галицької інтелігенції (Коцюб.)]. схоластично нар. схоластично, схоластически. схоліаст филол. схолиаст. схолія филол. схблия. схолодити, -джу, -дйш охладить [Треба схолодити, — дуже гаряча вода (Канев. у.— Ca. Гр.)]. схолоднілий охладившийся; охладелый; остывший, остылый; остудившийся [Позавчора увечері, за всю зиму вперше, ..схолоднілий зал прийняв в свої давно не мазані стіни колгоспну молодь (Кирил.); Вони [рудокопи] оточили його, потягли в своє повне енергії коло. Орест., не пручався, почуваючи, як схолодніле його серце раптом розтавало, зігріте теплом оточення (Досв.)]. Ср. схолодніти. схолодніти, -ніє охладиться, охладеть (уст.), остыть; разг. остудиться. схололіґй разг. остылый; простылый [Схо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)