Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схо 583 схо дойти [Ближче сходжу — жінок бачу тут (Вовч.)]; 10) (за кого, за что) редк. сходить, со йти [Родом він з півдня, то, мабуть, звідти, з буревійного степу, де кожне деревце сходило за гай, він і приніс з собою щиру приязнь до зеленого друга (Земл.)]; 11) (проходить — об удачном исходе) сходить, сойтй [В Гната Петровича була одна рисочка, яку б не простили іншому, а йому сходило (Руденко)\; ^ти, «~ти з рук сходить, сойтй с рук [Те, чого не прощають одній людині, легко сходить з рук іншій (Руденко)]; 12) (на що — только соверш.: принять новую форму) стать (чем), превратиться (во что), обратиться (во что) [I ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо, да таки ж якось у світі живемо і хліб жуємо (Вовч.); Доробився хліба, аж зійшов на діда (приказка)]; 13) (только соверш.: приблизиться) подойти [Петро: Гриць- ко! сідайте лишень отут, біля мене, та розкажіть, як вам тепер живеться, що поробляєте? Печариця набік: Чи бач, який то дорогий гість! А от, як старий зійде, то так і шарахоне в кущі! (Мирн.)]; 14) (только соверш. — об осадках) перестать, прекратиться [І як дощик зійде і корова з обори материнське протягне му, — То в уяві постане село (Шпак)]; О ^>ти, ^тй з ума (редк. з розуму) сходить, сойтй с ума, мешаться, помешаться в уме (в рассудке), мешаться, помешаться умом (рассудком) [Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому (Мирн.); Чи я з ума зійшла, чи що?.. Ох, моя годинонька!.. (Квітка); М а р'ян а: Чого ж ти хочеш від мене, муко моя, моє безталання, чого ти хочеш? Погибелі моєї? Пожалій ти мене, бо я з розуму зійду!.. (Вас.)]; ^ти з у с т сорваться с губ [Всі звернули очі на Антоніну Іванівну. Всі чекали, не відриваючи від неї поглядів, на слова, що повинні були зійти з її уст (Трубл.)]; г~ти на думку прийти на ум, прийти в голову [Сестра М а р х в а: ..Зійшла на думку мирська поговірка — я її і сказала (Мирн.)]; ~ти, '-'ти нанівець сходить, сойтй на нет, сводиться, свестись на нет [Авторитет отця ігумена катастрофічно з кожним днем сходив нанівець (Донч.); Коли до вечора переправа не буде захоплена, то задумана операція зійде нанівець (Трубл.)]; ^тй на пси см. пес; н є ^ти з думки (мислі, голови) не выходить из головы (ума), не идти из ума (головы) [Сьогодні Ігор неспокійний. З думки не сходить обіцянка, яку він дав Маслюкові (Багм.); З цього часу Антосьові й з голови не сходила дівчина: чи спить він, чи лежить — все перед очима (Свидн.); Не сходили з мислі йому тії гуки (Л. Укр.)]. сходити, -джу, -диш и (реже) зійти (зійду, зійдеш) 1) (только сходити: пойти куда- нибудь и, побыв там, вернуться обратно) сходить [Сходили ми в Крим щасливо (Вовч.); Петрикові кортіло кавуна, та ж боявся виходити [з вагона], ще вкрадуть баян.. Щоб заспокоїти хлопця, Сава Ма- нуйлович сам сходив на вокзал (Ле)]; 2) (побывать во многих местах, обойти) разг. исходить, исколесить; (всё или многое, везде — ещё) переходить [Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами (Рил.); Знав Кобзар, що кому треба співати. Не один раз сходив він рідний степ з кінця в кінець, від села до села, від хутора до хутора (Тулуб); Які тільки армії не сходили її [Галичини] доріг, не топтали кованим чоботом її урожайних нив! (Цюпа); Світ зійшов, а ще такого дурня не знайшов (Ном.)]; 3) (в чому — только сходити — об одежде) разг. одеться (во что); износить (что) [Добра такого, — не знає, в чому й сходити (Ном.); Хоч наші друзі й оптимісти, Але і в них бували дні, Коли хотілось смачно з'їсти, Сходити в гарному вбранні (Воскр.)]. сходитися и (реже) зіхбдитися, -джуся, -дишся, зійтися (зійдуся, зійдешся) 1) сходиться, сойтись; (в одном месте — ещё) собираться, собраться [Незабаром почувся перший дзвінок і почали сходитися та з'їздитися гості (Л. Укр.); Сливе щоночі сходились парубок з дівчиною у виноградному садку (Коцюб.); Кілька разів піхота сходилася врукопаш на самій вершині [гори] (Гонч.); Човни зіходилися посеред Дніпра (Ле)]; 2) (соприкасаться концами, краями, а также перен.: сближаться; вступать в сожительство) сходиться, сойтись [Олеся., стояла серед кімнати в білих спідницях, в білому корсеті, котрий не сходився на її повному стані (Н.-Лев.); Сонце вже наближалося до того місця, де небо сходиться з морем (Трубл.); Ще в нижчій гімназії я ближче зійшовся з Ле- сем Мартовичем {Стеф.); Одружився я не з великого кохання. Війна, окупація.. — кому тоді були соловейки в голові? Люди сходились і жили разом, бо шукали захисту одне в одного (Вільде); Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях... Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (Коцюб.)]; 3) (обнаруживать соответствие, внутреннюю связь) сходиться, сойтись, совпадать, совпасть [Дивувались трохи [селяни], що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (Коцюб.); Л юцій: ..От бачиш, се випадок нещасливий, — він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Л. Укр.)]; 4) (оказываться единодушным или сходным с кем-либо в каком-либо отношении) сходиться, сойтись [Як вони не різнились, — а все-таки обидві [Галя і Христя] однаково чули, що добре, що лихе, й через те завжди обидві сходились у своїх думках (Мирн.); Цю фотографію бачила більшість бійців батальйону. і всі сходилися на тому, що маленький Гайворон, як викапаний, схожий на свого батька (Собко); Михайло був не тільки старшим за віком, він був і досвідченішим у таких справах, і тому всі підпільники швидко зійшлися на тому, що він краще |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)