Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

схо 582 схо
ками, ..відібрали її єству жорстокість і
неповороткість (Коб.)\ Пазя передумувала
всі можливі способи відстрашити Славка
від сходин із Варварою (Март.)].
сходинка уменьш. ступенька [Дівчинка
слухняно сіла на сходинці ґанку . (Донч.)].
сходити и (реже) зіхбдити, -джу, -диш,
зійти (зійду, зійдеш) 1) (перемещаться вверх)
подниматься, подыматься, подняться; (с
трудом—ещё) взбираться, взобраться;
(принимать более высокое положение; о светилах:
появляться над горизонтом, а также
перен. — ещё) всходить, восходить, взойти
ІСад розташувався під горою й дальшим
краєм сходив аж на гору (Янов.); — На
які ж ви гори сходили? —
..допитувався Воронцов ефрейтора, що з допомогою
товаришів уже туго затягувався канатом
(Гонч.); Із-за гаю сонце сходить, За гай
і заходить (Шевч.); За тучами, за хмарами,
за зливами — Я бачу: сходить ясний день
над нивами (Тич.); Сонце комунізму
сходить над нашою країною (Матер. XXII з.
КПРС); Люблю порою весняною на Замок
стежкою крутою зіходить на зелений шпиль
і зорить, мріючи, звідтіль (Гавр.); Швидко
зійшли Яринка і Юрій по хисткій
драбинці^ сіли в літак (Собко); Зійшовши на
рундучок, я постукав у двері (Вовч.)];
2) (о тесте: вздуваться, пучиться; о
растениях: показываться над поверхностью почвы)
всходить, взойти [Будемо дружно йти —
все добудемо. Дітей, як лялечок, одягнеш,
у діжі пшеничне тісто сходитиме... (Рудь);
Тільки що Оксана з водою у двері — мати
на неї і напала ся: і де вона була, і чого так
довго ходила.., що вже й діжа зійшла,
і усе, усе їй вичитувала (Квітка); Дні
весняні! Квітнуть вишні. Зеленаве
сходить жито (Тич.); На вгороді коло броду
Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до
броду По воду не ходить (Шевч.)]; 3)
(оставляя своё место у переходить на другое)
сходить, сойтй; (наступать — о сумерках,
мраке и т. п.; перемещаться вниз — ещё)
спускаться, спуститься; (с высоты уст. —
ещё) нисходить, низойти [Він майже не
сходив з свого капітанського містка і
дивився в бінокль на далекий морський
простір (Донч.); На шосе над Дунайцем треба
було сходити по вузенькій стежечці
(Н.-Лев.); На землю сходить ніч, і зоряним
рядном вона вкриває все (Сос); Сивий
шкіпер востаннє сходить на берег (Пере.);
З останнього катера зійшов на берег і
Самійло Вихор (Куч); На станції Веселий
Кут з поїзда зійшло лише кілька
пасажирів (Козач.); Козаче, стань, зійди з коня
(Бажан); Ми стоїмо на ленінських
позиціях зміцнення і розвитку соціалістичної
держави, розвитку соціалістичної, а не
буржуазної демократії, і з ленінських
позицій не зійдемо! (Хрущов)]; 0 ^ти,
~тй в могилу сходить, сойтй в
могилу [Один за одним сходять у могилу
Ті, з ким топтали ми житейську путь.
Нема Остапа Вишні. Щедру силу Він
в книги вклав, що нас переживуть (Дмитр.);
Передчасна смерть.. Рано зійшов Ушин-
ський в могилу (Рад. Укр., 1946, І)]; ^ти,
~ти з конвейєра сходить, сойтй с
конвейєра [Кожного місяця сходило з
конвейєра триста машин (Донч.)]; ^ти, ~тй
8 і сцёни прям., перен. сходить, сойтй
со сцены [Протягом двох десятків років
«Платон Кречет» [О. Є. Корнійчука] не
сходить зі сцени кращих театрів
Радянського Союзу (lern. укр. літ.)];
4) (переставать покрывать поверхность
чего-либо, исчезать) сходить, сойтй [У пет-
рівку упали зими — і то такі тяжкії,
що три дні не сходив сніг (Коцюб.);
Пролісок — квітка ніжна, але смілива й
нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже.,
пнеться цупкий паросток, схожий на цибульку
(Смол.); Були такі часи, що.. Мотря била
Чіпку, — і добре била! Синяки іноді по
місяцю не сходили (Мирн.); Угрі свої
Риндін старанно видавлював перед
люстерком кожної вільної хвилини, але вони
від того не сходили (Донч.); Фарба поволі
сходила з її й так блідих щік (Коп.); І
справді сталось, як казали: Вода зійшла—
колеса стали (Гл.); Похмурість не зійшла
з обличчя Каринського (Шовк.)]; 5)
(отправляться откуда-нибудь) уходить, уйтй
[Перш усіх гостей наш батько побравсь
додому і нам звелів сходить, а ще саме
гуляння, саме танці (Вовч.); Ми зараз
всі сходимо з дому — може, чого треба, то
кажіть зараз (Вас); Нема мені життя на
світі. Думаю собі: зійду з сього села!
(Барв.)]; г~ш з очей скрыться с глаз
[Служебка: .. Невже ти не
подякуєш мені? Невже забудеш? Лицар:
Ох, забути трудно... Скажу тобі по правді,
не забуду і все віддам, аби зійшла з очей
(Л. Укр.)]; 6) (о времени) проходить, пройти,
течь, протекать, протечь [I так сходить
день за днем у полоні якоїсь тимчасовості,
якій не видно кінця-краю (Вільде); Поволі,
невесело сходили жнива, — літо пройшло
(Фр.); Зійшов у муках тиждень,— нема
його. Минає другий... (Баре.); День зійде,
їсти і в рот іноді не візьме [Оленка] нічого
(Тесл.)]; 7) (слезами, кровью и m. n.)
исходить, изойти, истекать, истечь; (только
несоверш. — ещё) точиться [Озеро синіми
слізьми сходить. Над ним небо: не плач!—
каже (Тич.); Якимось дитячим первісним
жестом послав [Гуменний] руку в пазуху,
намацав гарячу пульсуючу ранку і міцно
затиснув її, щоб не сходити кров'ю
(Гонч.); — Бодай тебе, аж у піт ввігнав,—
витираючи рз'кавом чоло, озвався з кутка
Соха Трохим. — Нічого, товариші, краще
потом зійти, ніж кров'ю (Воскр.);
Сходила соком запашна суниця (Горд.)];
8) (истрачиваться) выходить, выйти;
(убывать — ещё) иссякать, иссякнуть; (только
несоверш. — о деньгах — ещё)
расходоваться [І певно, ніколи ще стільки не
сходило світла [по хатах], як у сі довгі,
тривожні осінні ночі (Коцюб.); У його на сі
зілля сила грошей сходила (О., 1862, V—
Сл. Гр.); Було жарко, серце гупало, наче
молотом, у мене сходила решта сил (Гур.)];
9) (приближаться) редк. подходить, по-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)