схо 582 схо ками, ..відібрали її єству жорстокість і неповороткість (Коб.)\ Пазя передумувала всі можливі способи відстрашити Славка від сходин із Варварою (Март.)]. сходинка уменьш. ступенька [Дівчинка слухняно сіла на сходинці ґанку . (Донч.)]. сходити и (реже) зіхбдити, -джу, -диш, зійти (зійду, зійдеш) 1) (перемещаться вверх) подниматься, подыматься, подняться; (с трудом—ещё) взбираться, взобраться; (принимать более высокое положение; о светилах: появляться над горизонтом, а также перен. — ещё) всходить, восходить, взойти ІСад розташувався під горою й дальшим краєм сходив аж на гору (Янов.); — На які ж ви гори сходили? — ..допитувався Воронцов ефрейтора, що з допомогою товаришів уже туго затягувався канатом (Гонч.); Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Шевч.); За тучами, за хмарами, за зливами — Я бачу: сходить ясний день над нивами (Тич.); Сонце комунізму сходить над нашою країною (Матер. XXII з. КПРС); Люблю порою весняною на Замок стежкою крутою зіходить на зелений шпиль і зорить, мріючи, звідтіль (Гавр.); Швидко зійшли Яринка і Юрій по хисткій драбинці^ сіли в літак (Собко); Зійшовши на рундучок, я постукав у двері (Вовч.)]; 2) (о тесте: вздуваться, пучиться; о растениях: показываться над поверхностью почвы) всходить, взойти [Будемо дружно йти — все добудемо. Дітей, як лялечок, одягнеш, у діжі пшеничне тісто сходитиме... (Рудь); Тільки що Оксана з водою у двері — мати на неї і напала ся: і де вона була, і чого так довго ходила.., що вже й діжа зійшла, і усе, усе їй вичитувала (Квітка); Дні весняні! Квітнуть вишні. Зеленаве сходить жито (Тич.); На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить (Шевч.)]; 3) (оставляя своё место у переходить на другое) сходить, сойтй; (наступать — о сумерках, мраке и т. п.; перемещаться вниз — ещё) спускаться, спуститься; (с высоты уст. — ещё) нисходить, низойти [Він майже не сходив з свого капітанського містка і дивився в бінокль на далекий морський простір (Донч.); На шосе над Дунайцем треба було сходити по вузенькій стежечці (Н.-Лев.); На землю сходить ніч, і зоряним рядном вона вкриває все (Сос); Сивий шкіпер востаннє сходить на берег (Пере.); З останнього катера зійшов на берег і Самійло Вихор (Куч); На станції Веселий Кут з поїзда зійшло лише кілька пасажирів (Козач.); Козаче, стань, зійди з коня (Бажан); Ми стоїмо на ленінських позиціях зміцнення і розвитку соціалістичної держави, розвитку соціалістичної, а не буржуазної демократії, і з ленінських позицій не зійдемо! (Хрущов)]; 0 ^ти, ~тй в могилу сходить, сойтй в могилу [Один за одним сходять у могилу Ті, з ким топтали ми житейську путь. Нема Остапа Вишні. Щедру силу Він в книги вклав, що нас переживуть (Дмитр.); Передчасна смерть.. Рано зійшов Ушин- ський в могилу (Рад. Укр., 1946, І)]; ^ти, ~ти з конвейєра сходить, сойтй с конвейєра [Кожного місяця сходило з конвейєра триста машин (Донч.)]; ^ти, ~тй 8 і сцёни прям., перен. сходить, сойтй со сцены [Протягом двох десятків років «Платон Кречет» [О. Є. Корнійчука] не сходить зі сцени кращих театрів Радянського Союзу (lern. укр. літ.)]; 4) (переставать покрывать поверхность чего-либо, исчезать) сходить, сойтй [У пет- рівку упали зими — і то такі тяжкії, що три дні не сходив сніг (Коцюб.); Пролісок — квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже., пнеться цупкий паросток, схожий на цибульку (Смол.); Були такі часи, що.. Мотря била Чіпку, — і добре била! Синяки іноді по місяцю не сходили (Мирн.); Угрі свої Риндін старанно видавлював перед люстерком кожної вільної хвилини, але вони від того не сходили (Донч.); Фарба поволі сходила з її й так блідих щік (Коп.); І справді сталось, як казали: Вода зійшла— колеса стали (Гл.); Похмурість не зійшла з обличчя Каринського (Шовк.)]; 5) (отправляться откуда-нибудь) уходить, уйтй [Перш усіх гостей наш батько побравсь додому і нам звелів сходить, а ще саме гуляння, саме танці (Вовч.); Ми зараз всі сходимо з дому — може, чого треба, то кажіть зараз (Вас); Нема мені життя на світі. Думаю собі: зійду з сього села! (Барв.)]; г~ш з очей скрыться с глаз [Служебка: .. Невже ти не подякуєш мені? Невже забудеш? Лицар: Ох, забути трудно... Скажу тобі по правді, не забуду і все віддам, аби зійшла з очей (Л. Укр.)]; 6) (о времени) проходить, пройти, течь, протекать, протечь [I так сходить день за днем у полоні якоїсь тимчасовості, якій не видно кінця-краю (Вільде); Поволі, невесело сходили жнива, — літо пройшло (Фр.); Зійшов у муках тиждень,— нема його. Минає другий... (Баре.); День зійде, їсти і в рот іноді не візьме [Оленка] нічого (Тесл.)]; 7) (слезами, кровью и m. n.) исходить, изойти, истекать, истечь; (только несоверш. — ещё) точиться [Озеро синіми слізьми сходить. Над ним небо: не плач!— каже (Тич.); Якимось дитячим первісним жестом послав [Гуменний] руку в пазуху, намацав гарячу пульсуючу ранку і міцно затиснув її, щоб не сходити кров'ю (Гонч.); — Бодай тебе, аж у піт ввігнав,— витираючи рз'кавом чоло, озвався з кутка Соха Трохим. — Нічого, товариші, краще потом зійти, ніж кров'ю (Воскр.); Сходила соком запашна суниця (Горд.)]; 8) (истрачиваться) выходить, выйти; (убывать — ещё) иссякать, иссякнуть; (только несоверш. — о деньгах — ещё) расходоваться [І певно, ніколи ще стільки не сходило світла [по хатах], як у сі довгі, тривожні осінні ночі (Коцюб.); У його на сі зілля сила грошей сходила (О., 1862, V— Сл. Гр.); Було жарко, серце гупало, наче молотом, у мене сходила решта сил (Гур.)]; 9) (приближаться) редк. подходить, по-
|