Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схо 581 схо Корабельний кок Федя Карпенко тільки що нагодував команду, помив та сховав посуд (Ткач); На другий день рано діти кинулись до пиріжків, котрими не натішились і сховали на другий день, — пиріжків і сліду немає... (Коцюб.,)]; 2) (предоставить убежище кому-нибудь) укрыть, спрятать; (сделать невидимым, незаметным для других— ещё) скрыть, уст., книжн. сокрыть, разг. потаить [Підскочив Вовк і до Кота мовляє: «Котусю-братику! Скажіть мені скоріше, Хто із хазяїнів оттут усіх добріший? Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав На цей недобрий час» (Гл.); Темрява за кілька секунд сховала Мамая, ніби ковтнула його (Минко); Щоб сховати хвилювання, Марійка притулила бузок до обличчя (Донч.); Ось він глянув тобі в вічі і взяв до рук книгу. Од нього не сховаєш нічого: він навчитель (Янов.); Правди не сховаєш! (приказка)]; піде правди rwin разг. нечего греха таить [Ніде правди сховать, — я та й багато моїх товаришів не дуже дбали про науку, а більше надолужали [дома] згаяний у школі час (Гр.)]; шила в мішку не ^ваєш см. шило; 3) (сберечь) сохранить; (в памяти, в голове и т. п.— ещё) удержать [Людська пам'ять не сховала того: коли і як оселився в них [у Пісках] захожий січовик Мирін (Гудзь (Мирн.)]; 4) (предать земле умершего) похоронить; разг. схоронить [Не сироти малі діти, Що неньку сховали: їм зосталась добра слава, Могила зосталась (Шевч.); — Сховайте, сховайте мою дитину, — шепче [Настя], — вона вже давно вмерла! (Вовч.)]. сховатися, -ваюся, -ваєтся 1) спрятаться [Я мерщій у двір, за хвіртку сховалася та й стою (Мирн.); Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Досв.)]; 2) (найти убежище) укрыться, спрятаться; (стать невидимым — ещё) скрыться, уст., книжн. сокрыться [В село із лісу Вовк забіг... Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться (Гл.); Довбуш месників з гір веде. Не дає йому помста спати — Не сховається ворог ніде! (Нагн.); Молдувани, роззявивши роти, дивувались на ту чудну процесію, не спускали її з ока, аж поки вона не сховалась за горою (Коцюб.)]. І сховище 1) хранилище [Центральний партійний архів Інституту марксизму-лені- нізму перетворився тепер на найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літ. газ., 1958, V); Зберігати плоди можна у сховищах різних типів (Колг. Укр., 1956, 8)]; г^ще для городини овощехранилище; 2) (место, где можно укрыться от кого-либо или чего- либо) убежище, укрытие [Дме холодний вітер. Шукаючи сховища, до геологічної дільниці сходяться люди (Дмитр.); Тепер він [собака] несміливо визирав із свого сховища й жалібно скавучав (Трубл.); Поранених у сховище несли (Пере.)]. І сховок, -вку 1) хранилище [Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач (Коцюб.)]; 2) (потайное место) тайник; (для защиты от кого-либо или чего-либо) укрытие, убежище [Небоги мали вже сховок, в котрім держали хлопця доти, доки лютість батька не минула (Коб.); Голуби летять у сховок, І в тіснім голубнику Ряд округлих їх головок, Як намисто на разку (Рил.)]; 3) редк. хранение, сохранение, сбережение; віддати (здати и т. п.) до <^вку отдать (сдать и т. п.) на хранение (сохранение, сбережение) [— Щось мені тая катеринка, як жарина, пучки пече, — думала вона, загортаючи в хустинку гроші, що дав Семен до сховку (Коцюб.)]. сход, -ду, (реже) схід (род. сходу) сход, сходка [Селянський сход велетенським роєм сколихнувся на майдані (Ст.); Схід побратимів був назначений на неділю (Фр.)]. схбджений исхоженный, исколешённый; пе- рехбженный [Йому пригадалися бойові дороги, сходжені і переходжені ще так недавно (Гур.)]. Ср. сходити 2. сходження 1) подъём; восхождение; (реже) восход [Сходженню і спускові з гір перешкоджали штормові вітри і великі снігопади (Веч. Київ, 1957, VIII)]; 2) схождение; спуск; нисхождение, нисшествие. Ср. сходити 1, 3; 3) схождение; сбор [В розпал сходження гостей двері в кімнату відчинилися і туди зайшли один по одному Цибуля, Дениса Калістрат, Луцько і Ярошенко (Сенч.)]; ср. сходитися 1. сходи1, -дів всходы; (хлебов, преим. озимых — еще) зеленя [Біжать в далечінь рядки молодих сходів (Волош.); Уже не одна шоста, а майже третина планети вкрилася буйними сходами нового життя (Рад, Укр., 1951, І)]. сходи2, -дів (выступы для подъёма и спуска) ступеньки; (целое сооружение) лестница (непереносная) [Роздягнувшися, до залу вгору сходами йдемо (Тич.); Вони [Бєлінський, Герцен, Чериишевський, Добролюбов] ніби знаменують сходи, якими йшла вперед і вгору революційно-демократична мисль Росії (Рил.); Біля дому був уже рух. Хтось біг під стіною, злазив на сходи, і чутно було, як гримнули двері^ (Коцюб.)]; г в и н т о в і «^ди винтовая лестница [Гвинтовими сходами Павло береться на гору, похиливши голову на груди, темний, як ніч, від злості (Куч.)]. сходина ступень; уменьш. ступенька [Вона збігає вгору, перестрибуючи через дві-три сходини (Руденко)]. сходини,-дин 1) сходка, сход; собрание [Наказ., суворо забороняє виходити після сьомої з свого двору, також усілякі збори більше двох осіб і сходини на вільному повітрі (Дм. Бедз.); Взялася [Леся] докінчувати вишивати сукеночку Христі й так-таки не йшла ні в той, ні в наступний четвер^ на жіночі сходини (Вільде)]; 2) обл. встреча; свидание [її щоденні сходини з панею і панною, чутливими і благородними жін- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)