Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схі 580 схо східчасто нар. ступенчато [Позаду саклі милується зір зеленим садком і городом, що східчасто здіймається вгору (Тулуб)]. східчик уменьш. ступенька [Вийду на ґанок, зійду собі східчиками аж у море та граюсь з білою рибкою (Федьк.)]. схлинути, -не схлынуть [Нарешті вони помітили, що стоять на пероні майже самотні, — весь потік приїжджих вже встиг схлинути (Собко)]. схлип, -пу разг. всхлип [Він почув не то оклик, не то схлип (Ст.)]. схлипнути см. схлипувати. схлипування всхлипывание [Чиєсь голосне схлипування урвало оповідання Ванди (Трубл.)]. схлипувати, -пую, -пуєш, схлипнути, -ну, -нёш всхлипывать, всхлипнуть [Катя перестала плакати, тільки тихенько ще схлипувала (Забіла); Хтось охнув, хтось схлипнув, хтось впав, і все стихло (Мур.); Провів [Тарас Демидович] поволі смичком по струнах, скрипка застогнала, схлипнула надривно (Збан.)]. схлюпнути (схлюпну, схлюпнеш) 1) всплеснуться [Час від часу з-під мосту чути, як схлюпне вода, — скинулась риба (Гонч.)]; 2) (разлить) расплескать, расплеснуть [Нахилившись над горшком, Устина довго цяпала ложкою молочну кашу, спокійно, щоб не схлюпнути, поставила на стіл миску (Чорн.)]. схлюпнутися (схлюпнёться) 1) всплеснуться [Уночі схлюпнулось море темне, тумани навалою пливуть (Забіла)]; 2) расплескаться, расплеснуться [Пан слідчий грюкнув по столу кулаком так, що склянки з чаєм затанцювали й схлюпнулися (Чорн.)]. Ср. схлюпнути 1—2. схльостати см. схльостувати. схльостатися см. схльостуватися. схльостувати, -тую, -туєш, схльостати, -таю, -таєш схлёстывать, схлестать; (портить хлестанием— обычно) исхлёстывать, исхлестать. схльостуватися, -тується, схльостатися, -тає- ться 1) исхлёстываться, исхлестаться; 2) страд, з. (несоверш.) схлёстываться; исхлёстываться; ср. схльостувати. схмарніти, -нію, -нієш редк. помрачнеть [Гості примовкли, схмарніли (Горд.)]. схмеліти, -лію, -лієш охмелеть, опьянеть [Ой буде, дивна дивина! Вночі додому повернусь, Схмелію, певне, без вина І без горілки переп'юсь! (Мал.)]. схнути см. сохнути. схов, -ву 1) хранение, сохранение, сбережение; обл. спрят; віддати (здати и т. п.) до ~ву (н а *-^в, у ^в) отдать (сдать и т. п.) на хранение (сохранение, сбережение) [Я останні три карбованці господині дала до схову (Мирн.); Коли б це був день або навіть вечір, Віктор здав би чемодан до схову і пішов би блукати по пам'ятних з дитинства вулицях (Руденко)]; камер а [д л я] ~ву [багажу] см. камера; н а ~ві на хранении, на сохранении [Нехай буде [книжка] у вас на схові, як повернуся — віддаси '(Хижн.)]; 2) (потайное место) тайник; (сооружение, защищающее от кого-нибудь или чего-нибудь) убежище, укрытие [Витягла [Марія] зі схову невеличкий вузлик і почала його обережно розв'язувати (Цюпа); Без крику падали поранені; мінометники, перескакуючи від схову до схову, уже з'єдналися з штурмовиками лейтенанта Барсова (Гонч.); Йдуть хлопці в лоб. Григорій сам До вражих сховів пройде тилом (Бажан)]; О п і д ^вом чого редк. под прикрытием чего. схований 1) спрятанный; убранный; запрятанный, упрятанный; припрятанный; попридержанный; перепрятанный [Вони виносили свої човни, що були сховані в тій кам'яній печері од негоди (Н.-Лев.); Знайдеться й в скрині карбованець схований, А пошукати — то й два (Щог.)]; 2) укрытый, спрятанный; скрытый; сокрытый; потаённый [Дмитній, стоячи в тіні за багаттям, схований від ворожих очей, вдивлявся в темряву (Хижн.); Спалахне й погасне за горами — десь гармати б'ють берегові, десь в дозорах, схованих снігами, темну ніч пильнують вартові (Гончаренко); Вулиця заглиблювалася в квартали міста. Вона спускалася вниз, мовби хотіла досягти Рейну, схованого десь неподалік за вузьким пасомцем гір (Загр.); Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі (Рил.)]; 3) сохранённый; удержанный; 4) похороненный; схороненный. Ср. сховати 1—4. схованка 1) хранение, сохранение, сбережение [У Василини хтось украв свиту. Вона перенесла свою одежу на схованку до Марії Янівни (Н.-Лев.)]; віддати (здати и т. п.) до ^ки (н а ^ку) отдать (сдать um. п.) на хранение (сохранение, сбережение) [— Нехай же Семен сховає і мої гроші, та й твої візьме до себе на схованку.., — сказав старий (Н.-Лев.)]; 2) (потайное место) тайник; разг. укромное местечко [Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Донч.)]; 3) (мес- то, где можно укрыться от кого-нибудь или чего-нибудь) укрытие, убежище [Ми хотіли пролізти непомітно на Дніпрові гори, де мені відомі були кожна стежка, кущ і кожна схованка (Сміл.); Сиділа [Ганна] так, що від дороги та будинку її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Козач.); Бій тривав дві доби.. Все живе ховалося в ямах, погребах, схованках (Жур.)]. схованки, -нок (игра) прятки [Тана сію, поклич її [Стасю], може, хоч з тобою не гулятиме у схованки (Мур.)]. схованок, -їжу редк. см. схованка 2—3. сховати, -ваю, -ваєш 1) спрятать; (поместить куда-либо для сохранности — ещё) убрать; (далеко, тщательно разг.— ещё) запрятать, упрятать; (тайком — ещё) припрятать; (до времени — ещё) попридержать; (в другое место — ещё) перепрятать [Дід Улас узяв шматок хліба, мовчки подивився на нього й сховав за пазуху (Мирн.); Джериха сховала празникову одежу в скриню (Н.-Лев.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)