схи 579 схі нувшись з боку на бік, ..поплив далі (Мирн.); Реаліст: Шаліє дух, піднявши бунт; Я лютий до нестями! Уперше тут схитнувся грунт У мене під ногами (перекл. Лукаша); Тільки й помітив [я], що схитнувся поліцай; як повалився він на землю, я вже не бачив (Збан.); За вікном вдарила важка гармата. Будинок схитнувся, і шибки з веселим дзенькотом посипалися на стіл (Гонч.)]; ер. схитнути 1; 2) (задрожать, а также перен.: прийти в смятение) дрогнуть [Воно [солдатське серце] не схитнулось. Воно відміряло, Як впевнений пульс, перемоги ходу (Бажан); Петлюрівці схитнулись і почали відступати (Скляр.)]; 0 ~тися [з розуму] разг. свихнуться, сойти с ума [Ковшик: Мій Кандиба теж захворів. Схитнувся бідолаха. Як тільки я з ким-небудь почну говорити, він усе записує. Думаю я його в Київ на перевірку до лікарів відправити (Корн.)]. схитрувати, -рую, -руєш схитрить [Вони хитрують, ми теж схитруємо (Чаб.)]. схід1 (род. сходу) (страна света; часть горизонта) восток; (реже) восход [Поїзд крізь темну ніч і осінню сльоту мчав із заходу на схід (Панч); На сході почала виступати м'яка смуга світанку (Досв.)]; від (од) ^д сонця уст. с востока; на востоке [Вже починало дніти — хутко й стяга рожева запалала від схід сонця (Вовч.)]; н а ~д від чого на восток от чего, восточнее чего; на (до) г^д сонця (о направлении) на восток; на востоке [Як би я тепер хотіла У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти! (Л. Укр.); Защебетав він [соловейко] раз, вдруге, втретє, а далі знявся, та й хто його знає, де він і дівсь! Наче потонув в небі на схід сонця (Н.-Лев.); Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця; Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівча мила (Руд.)]; південний ~д юго-восток; північний ^д северо-восток. схід2 (род. сходу) (действие) 1) подъём; восхождение; (реже) восход [Висока гора, і схід на неї крутий (Мирн.); Мов велет — ніч, що з сходом сонця рано лягає в дебрі (Фр.)]; до ~д сонця, до сходу сонця (до рассвета) до восхода солнца, до восхождения солнца [В Переп'яті гайдамаки Нишком ночували. До схід сонця у Фастові Хлоп'ята гуляли (Шевч.); Рано- вранці, ще до схід сонця, він уже розбудив комсомольців (Донч.); В клубі репетиції затягувалися мало не до сходу сонця (Чорн.)]; на сході сонця с восходом солнца [На сході сонця підпливали до вигону душогубками заробітчани (Гонч.)]; 2) всхождёние, всходу (способность теста подниматься—ещё) всхожесть [Мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Горо.)]; 3) схождение; спуск; нисхождение, нисшествие. Ср. сходити 1—3; Она сході разг. уст. на исходе [Як уже на сході зерно, Килина викрадеться під вечір, а як смеркне — тягне додому п'ять снопів (Мирн.); З година часу упливло, поки вмилась, і друга вже на сході була, як сяк-так прибралась (Свидн.)]. схід3 см. сход. Схід (род. Сходу) (страныу расположенные в восточном направлении, а также противопоставляемые Западной Европе) Восток [Салоніки розкинулись на горі.. Великий торговий порт, знов мішанина Сходу і Європи (Коцюб.); Тремтить розбійник, никне злодій, Почувши стогромове годі, І сонце, що зійшло на Сході, Огнями всесвіт залива! (Рил.)]. схі день, -дня редк. восток; (реже) восход [Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею... (Мирн.)]; см. ещё схід1. східець, -дця 1) ступень; уменьш. ступенька [— Не підтримуйте мене, я не впаду, — сказала вона Фінкові. — Я знаю тут кожен східець (Загр.); Виступи учасників Пленуму [ЦК КПРС — березень 1962 р.] свідчать про те, що ми тепер уже піднялись на східець вище в своєму розумінні виробнрі- чих проблем сільського господарства (Хрущов)]; 2): східці, -ців мн. ч. лестница (непереносная) ; (реже) сходни [Східцями піднявся Олег на другий поверх (Донч.); Вузькі темні східці вели кудись глибоко вниз (Гонч.); Біля центрального входу на східцях сидить дідусь, гріється на сонці (Хижн.)]. східка см. сходка. східний восточный [Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям.., Гнат, коливаючись, мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.); Три східних слов'янських народи: російський, український і білоруський—сини однієї матері (Рил.)'г Першою зайшла худенька, смуглява жінка східного типу (Дмитр.)]. Східно-Казахстанська область Восточно-Казахстанская область. східнослов'янський восточнославянский [Східнослов'янські племена на початок нашої ери займали землі між Західним Бугом і Карпатами на заході, верхів'ями Волги і Дону на сході, низов'ями Дунаю і Дністра на півдні, Чудським і Ладозьким озерами на півночі (їст. Укр. РСР)]. східноукраїнський восточноукрайнский. східняк, -ка разг. 1) уроженец восточных областей Украины (Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він [Йона] ще й досі не цілком звик- ся із своїм новим становищем, і в товаристві «східняків» болісно почував свою відсталість (Гонч.)]; 2) восточный ветер [Другий тиждень дме східняк проклятий! (Вирг.)]. східці см. східець 2. східчастий ступенчатый [На спорожнілому стадіоні вони були одні. Жодна цятка не ворушилась у величезній сіро-зеленій східчастій чаші (Собко)]. східчастість, -тості ступенчатость. 37*
|