Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схи 578 схи (Рил.); Сотнями йдуть холмські полки, оголені мечі схилили дружинники на праве плече (Хижн.); На гудків привіти ми з тобою йдем. І схилили віти верби над Дінцем (Сое)]; ~ти голову склонять, склонить голову, уст. преклонять, преклонить голову; (прям. — ещё) опускать, опустить голову, свешивать, свесить голову, никнуть, поникать, поникнуть головой; (перен. — перед чем — ещё) преклоняться, преклониться [М а р т і а н мовчки тяжко вітхає і схиляє голову (Л. Укр.); Схиляю голову свою, Кладу букет веселих квітів Над прахом тих, хто у бою Завоював нам право жити (Hex.); Тут [в Аджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (Минко); Зажурилась я, аж голову схилила (Н.-Лев.)]; 2) (перен. — до чого) склонять, склонить (к чему, на что); (вызывать благоприятное отношение к кому, к чему) располагать, расположить, предрасполагать, предрасположить; (только несоверш. — ещё) клонить [Холодна гірська ніч на чужині мимоволі схиляла до інтимності (Гонч.)]. схилятися, -ляюся, -ллєшся, схилитися, -лю- ся, -лишся 1) клониться, склоняться, склониться; опускаться, опуститься, свешиваться, свеситься; преклоняться, преклониться [Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі, і схиляється над нею (Л. Укр.); Делікатні гілки смерек-ялин схиляються вниз., і коливаються, неначе ниточки, на котрих нанизані шишечки та зелені пучечки (Н.-Лев.); Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч.); Коли сонце схилилось над лісом, ми зібралися до річки (Збан.); Гаральд швидко підходить до Ін- гігерди і схиляється перед нею на одне коліно (Коч.)]; ер. схиляти 1; 2) (до чого, на що) склоняться, склониться (к чему), соглашаться, согласиться (с чем) [Комісар схилявся до думки, що краще рухатися [партизанам] без зупинки на північ (Верш.); Схилялася на Жигаєву пропозицію тільки Ганна Федорівна (Шиян)]; гатися н а чий бік перен. становиться, стать на чью сторону, брать, взять чью сторону, принимать, принять чью сторону, присоединяться, присоединиться к кому [Дівчата відмовчувались і схилялись на бік Каті (Козач.); На чий же нам схилитись бік? (Біл.)]; 3) (перен.: высоко ценить; подчиняться, покоряться кому-нибудь) склоняться, склониться, преклоняться, преклониться (перед кем, чем); (только несоверш.: чрезмерно почитать) поклоняться (кому, чему) [Перед величчю, благородством і духовною красою радянської людини схиляється все передове людство (Рад. Укр., 1951, VI); Б у р л а к а: ..От, думав, доживу віку спокійно, а тепер приходиться знову воювать! Не можна ж, не можна схиляться перед таким супостатом, як Михайло (Тоб.); Хто не схилиться в прийдешніх віках перед духовною красою наших воїнів? Хто не скине шапки, читаючи їх імена? (Довж.)]. схильний склонный, уст. наклонный; (имеющий желание что-либо сделать — еще) расположенный; (испытывающий предрасположение к чему-либо — ещё) предрасположенный, книжн. подверженный, приверженный; (легко подвергающийся воздействию чего-либо) восприимчивый [Я схильний думати, що тут якесь прикре, а може, й трагічне непорозуміння (Смол.); Чим нещадніше Лариса думала про себе, тим менше вона була схильна щось пробачити Вадимові (Руденко); Лариса подумала: Сергій любить самотність, а такі люди, очевидно, схильні до роздумів, вони все аналізують (Гур.)]. схильність, -нооті склонность; наклонность; расположение; предрасположение, предрасположенность; подверженность, приверженность; восприимчивость [Полковник Чайка уважно придивлявся до своїх офіцерів, намагаючись вивчити можливості і схильності кожного (Собко); Серед нас, більшовиків, не тільки не було схильності до демагогії, а навпаки, ми весь час рішуче, відкрито і прямо боролись з найменшими спробами демагогії.. (Ленін); Хлопець знав дідову схильність до чудних слів.., але сьогодні його вразило не це (Багм.)]. Ср. схильний. схима церк. схима [Богуслав поволі оповідав., про те, як Мстислав перед смертю наказав постригти його в схиму (Хижн.)]. схимник церк. схимник [Чимось він нагадував зараз схимника, що з властивим йому фанатизмом завдає собі фізичних тортур (Ю. Бедз.)]. схимниця церк. схймница [Схимниця Оврамія стукнула патерицею об камінну підлогу (Мик.)]. схитнути, -ну, -нёш 1) качнуть; (слегка — ещё) покачнуть; (головой — в знак приветствия или согласия — ещё) кивнуть; (резким движением) тряхнуть; (сотрясти толчком; заставить колебаться, а также перен.) поколебать, пошатнуть [Олена Іванівна, не розкриваючи очей, тихо схитнула головою (Мирн.); Відкашлявся [Максим], легенько схитнув головою., й, не одриваю- чись од очей товариша, тихо заспівав (Вас); Почавши співати жартома, згодом вона [Тетяна] схитнуча нетерпляче головою, повела плечима, ніби скинула з себе щось зайве, ..й без жодного вже жарту сміливо зайшлася піснею (Вас); Кінь вже зна Зінь- кову звичку — не спіткнеться, не гаса, не схитне на ямці бричку (Рудь); Треба було схитнути отой спокій буржуазних письменників, які ще щодо нас вагались (Тич.)]; 2) (обратить в какую-нибудь сторону) редк. повернуть [Вона [пані] в нас, як говорить з яким чоловіком, сидить собі просто, як добрий качан у городі, і все роздивляється, які в тебе брови, які уси, яка одежа на тобі. Хіба б який генерал, щоб вона голівку схитнула набік або глянула в вічі любенько (Вовч.)]. схитнутися, -нуся, -нешся 1) качнуться; покачнуться; тряхнуться; поколебаться, пошатнуться [Подався човен уперед, схит- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)