Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
схи 577 схи разг. сплоховать; (нарушить правила; допустить ошибку) погрешить; (потерять дорогу, а также перен.) сбиться с пути; (перен. разг. — ещё) свихнуться [Він чергує перший раз! Стежить Славик у тривозі, щоб не схибити ніде... Вже гудок на паровозі переривчасто гуде (Забіла); Так хвилювався [Данько], що, певне, схибив, бо бандит продовжував повзти (Цюпа); Він скаже, в чому неправий Аркадій Лев- чук і в чому схибила сама Даша, яка зійшла на плутану стежку (Жур.); Вірите, товаришу комісар, ніколи ще так не боявся схибити, збитись у Сивашах, як оце зараз... (Гонч.); Я хоч і недавно в партії, а не схиблю, коли треба буде. Сили у мене вистачить (Ткач)]. схйблений 1) редк. неточный, неверный, ошибочный [Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Фр.)]; 2) (перен. — на ком, на чём) помешанный. схибнути, -ну, -нёш ошибиться; дать промах, сделать промах; перен. разг. сплоховать [Ми не відступим. Не схибнем. Не збочим. Ми віримо. Вагань у нас нема (Дор.); До останнього подиху він буде нищити нечисть, що ступила на землю його батьків і дітей. Не схибне око, не затремтить рука, не здригнеться серце (Ст.); Не схибнув [Кирило Іванович] ні разу, так що через рік сидів уже на місці помічника столоначальника (Мирн.)]; см. ещё схибити. схибнутися, -нуся, -пешся 1) пошатнуться, покачнуться [І з о г е н: ..Ти здержуєш усю будову нашу..; а як ти схибнешся, впаде наш стовп, розвалиться наш дім (Л. Укр.); Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску, і ковбаси, Й порося печене.. І схибнулись нові ночви, Затряслось свячене, І в болото покотилось Порося печене (Руд.)]; 2) (перен. — на ком, на чём) помешаться [Санка, мабуть, схибнулася на цих шпигунах та пригодах! (Збан.)]; ~тися з розуму разг. сойти с ума; разг. свихнуться. схизма церк. схизма [Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю: мусиш визволити з схизми.. Четвертинського і одружитись із ним (Стор.)]. схизматик, схизмат церк. схизматик [— Років за десять тут не залишиться жодного схизматика, — вихвалявся пан (Тулуб); Вільшанські схизмати По три сім'ї, по чотири Живуть в одній хаті {Шевч.); Польські шляхтичі низенько вклонялись пихатому рейтарові, що гнав кудись полонених схизматів (Ільч.)]. схизматичка церк. схизматичка. схизматичний, схизматський церк. схизматический [Острозький скористався руським друкарем Федоровим для друкування схизматського богослов'я (Ле)]. схил, -лу, (реже) схилок, -лку склон, скат, откос, изволок (обл.); (пологая поверхность) уклон, покатость; (наклонная плоскость — обычно) спуск; (вертикальная) отвес [Ми підемо, друже, на схили Дніпра, де часто були ми з тобою (Сос); На схилі гори утопають в зелені садів невеликі одноповерхові будинки (Корн.); І ти розповідати стала, І слухав я, мов у чаду, Як ти за схилами Уралу Шукала у тайзі руду (Пере.); Василько з Ігорем, допомагаючи один одному, видряпуються крутим схилом на високий горо (Донч.); По крутих схилах балки росли буйні трави (Цюпа); Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Вовч.)]; на ~лі (~лку) літ (днів, віку, життя) на склоне лет (дней, жизни), на закате дней, на старости лет, под старость [На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Пере.); Землі своєї зелень та блакить Любив я серцем і на схилі віку Хотів про те правдиво повістить (Рил.); Ярослав: ..Так, беремо ми в юності супругу, Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (Коч.)]. схилений 1) склонённый, склонившийся; опущенный, опустившийся, свешенный, свесившийся; преклонённый, преклонившийся [Аж тепер ми зауважили там схилену постать (Доев.); Досі схилена голова [Пилипа] раптом підвелася. Поглядом, сповненим здивування й образи, він дивизся в обличчя Матюші (Шиян); В тяжкому пів- забутті розвідник розплющив очі, немов від поштовху, і раптом побачив над собою її [дівчинки] схилене обличчя (Донч.); На піщаній мілині під берегом ліниво хлюпотіли сизуваті хвилі, хитаючи схилене до води вербове галуззя (Руденко)]; ер. схи* ляти 1 и схилятися 1; 2) (свисающий) свислый. схилення 1) (действие) склонение; опускание, свёшивание; преклонение [Ім'я лікаря Нен-Сагора завжди вимовлялося з глибокою пошаною і шанобливим схиленням голови (Смол.)]; 2) (действие) склонение. Ср. схиляти 1—2; 3) астр., физ. склонение [Кутову відстань світил від небесного екватора називають схиленням (Астр.)]; ~ня екліптики астр. склонение эклиптики; магнітне ~ня физ. магнитное склонение. схилити см. схиляти. схилитися см. схилятися. схилок см. схил. схиляння 1) склонение; опускание, свёшивание; преклонение; 2) склонение. Ср. схиляти 1—2; 3) преклонение; поклонение [В. І. Ленін роз'яснював, що схиляння перед стихійністю перетворює партію робітничого класу в пасивну силу (lern. КПРС)]; ер. схилятися 3. схиляти, -ляю, -ляєш, схилити, -лю, -лиш 1) клонить, склонять, склонить; (нагибать — ещё) опускать, опустить, свешивать, свесить, уст. преклонять, преклонить [Розбурханий вітер по полю гуляє, лозини та квіти додолу схиляє (Забіла); Соком кипучим наллята [пшениця], стигле колосся схиля (Шп.); Не схиляй свое личко прекрасне (Фр.); Густа, медова теплота Високі налила жита, Пшеницю, що стоїть стіною, Схилила ніжною рукою 37-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)