Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сха 576 схи поезію націоналістичного декадансу (Нович.)]. схарапуджений разг. испуганный, напуганный [Схарапуджений кінь зірвався з місця, галопом помчав до села (Гонч.)]. схарапуджено нар. разг. испуганно, на путанно [Засідлані коні ще з налитими кров'ю очима схарапуджено металися по долині, гасали по шосе (Гонч.)]. схарапудитися, -джуся, -дишся разг. испугаться, напугаться [Отара схарапудилась, сипнула вбік — аж Грицька повалила (Мирн); Антон цьвохнув [коня] батогом по вухах, кінь схарапулився, рвонув коза з місця і помчав (Чорн.)]. схвалений одобренный [Історичні рішення XX з'їзду КПРС були одностайно схвалені всією партією, зустріли гарячу підтримку радянського народу Aст. КПРС)]\ схвалення одобрение [Брат прислухався до всього уважно, але не виявляв ні схвалення, ні огуди (Козач.)]. схвалити см. схвалювати. схвалювання одобрение. схвалювати, -люю, -люєш, схвалити, -лю, «лиш одобрять, одобрить [Наш радянський народ, ..здійснюючи величну комуністичну програму перетворення життя, всім серцем схвалює і підтримує мудру мирну політику свого Радянського уряду (Смол.); План схвалили одноголосно і негайно заходилися його виконувати (Кирил.)]. схвальний одобрительный [На трибуні весь час тиша. Інколи зірвуться схвальні оплески чи короткий сміх (Собко); Схвальний гомін прокотився по майдану (Гонч.)]. схвально нар. одобрительно [Соломія схвально кивнула головою, але змовчала (Куч.)]. схватйти (схвачу, схватиш) редк. см. схоплювати, схопити. схватитися (схвачуся, схватишся) редк. см. схоплюватися, схопитися. схватка 1) редк. схватка, стычка [Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (Стор.)]; 2) спец. схватка; ~ки рами схватки рамы. схвачувати, -чую, -чуєш редк. см. схоплювати. схвачуватися, -чуюся, -чуєшся редк. см. схоплюватися. схвилювання взволнованность; возбуждение; смущение. Ср. схвилювати. схвилювати, -люю, -люєш взволновать; (привести в состояние нервного подъёма — ещё) возбудить; (нарушить спокойствие; привести в замешательство — ещё) смутить [Дуже, дуже неприемна історія вийшла з «На віру». Вона мене так схвилювала, що 'аж погано почуваю себе (Коцюб.); Його трохи схвилювали було Софійчині приятелі, але тепер він цілком заспокоївся (Сміл.)], схвилюватися, -лююся, -люєшся взволноваться; возбудиться; смутиться [Кузь- мін: Про честь мою йшла мова, комісаре, Тому-то я і схвилювався так (Дмитр.); І, як море в час прибою, робітництво схвилювалось: тільки зможеш боротьбою те відстоять, що дісталось! (Тич.)]. Ср. схвилювати. схвильований 1) прич. взволнованный; возбуждённый; смущённый [Б'ється в берег полів Море гречки, схвильоване Співом бджіл і джмелів (Дор.); Старий пішов далі, ..а Юрко стояв коло воріт, схвильований несподіванкою (Багм.)]; ср. схвилювати; 2) прил. взволнованный, (сильнее) возбуждённый; (исполненный чувства —еще) прочувствованный, разг. прочувственный [Вестибюль лікарні.. Внизу чекають схвильовані партійні працівники на приїзд Кречета (Корн.); Пам'ятав [Арсен] тільки оплески, схвильовані вигуки, квіти (Дмитр.); Велика схвильована любов до наших людей водила пером Юрія Янов- ського, коли він писав свої новели (Тич.)]. схвильованість, -ності взволнованность; возбуждённость; смущённость [Мовчала і Марія. Слова Юхима, сказані з такою внутрішньою схвильованістю, збентежили її (Цюпа)]. Ср. схвилювати. схвильовано нар. взволнованно, в волнении; возбуждённо; прочувствованно; прочувственно [— Дмитре Івановичу! — голос юнака пролунав схвильовано. — Я вас пам'ятаю. Колись ви були бійцем моєї роти (Гонч.); Ключка повертається на закаблуках., і починає схвильовано ходити по кімнаті (Мик.); Дихав [Семен Барабаш] радісно й схвильовано, немовби раніше не знав млосного весняного опіуму (Сміл.); Тепло й схвильовано виступила на конференції ланкова (Літ. газ., 1949, VI)]. Ср. схвильований 2. схема схема [На глухій стіні висіли схеми, карти (Ле і Левада); Для втілення., образу сучасника треба мислити завжди значними соціальними категоріями в усій різноманітності суперечностей.. Інакше на екрані дедалі частіш почнуть з'являтися ходячі схеми замість живих радянських людей (Довж.)]. схематизм, -му схематизм [Радянські читачі гостро засуджують схематизм у мистецтві, насамперед спрощення і збіднення образу сучасної людини (Шам.)]. схематизований схематизированный. схематизувати, -зую, -зуєш схематизировать [Вони [соціологізаторські ідеї] знайшли свій вираз у спробах схематизувати історичний процес, позбавити його конкретності (Вісник АН УРСР, 1957, 6)]. схематизуватися, -зується схематизироваться. схематик схематик [Тільки в уяві схематика й ідеаліста процес розвитку культури уявляється прямою лінією (Ел.)]. схематика схематика. схематист схематист. схематичний схематический; (представленный в упрощённо-обобщённом виде — ещё) схематичный [Н а д і я: У вашій книзі командир вийшов дійсно схематичним (Корн.)]. схематичність, ^ності схематичность. схематично нар. схематически; схематично. Ср. схематичний. схемний спец. схемный. схибити, -блю, -биш ошибиться; дать промах, сделать промах; (при стрельбе, а также перен. разг. — ещё) промахнуться; (пе- рен. — ещё) сделать оплошность, оплошать, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)