Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сфе 5 »75 сха, сферичний сферический, сферичный [Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини, оті далекі сопки, розкидані по небокраю (Гонч.)]. сферичність, -ності сферичность. сфероїд спец. сфероид. сфероїдальний спец. сфероидальный. сферокристали, -лів бот. сферокристаллы. сферометр, -ра физ. сферометр. сферосидерит, -ту геол сферосидерит [Часто трапляються округлі стягнення сидериту в суміші з глиною. Тоді вони називаються сферосидеритами (Курс заг. геол.)]. сферотека бот. сферотека. сфігмограма мед. сфигмограмма. сфігмограф мед. сфигмограф. сфігмографія мед. сфигмография. сфінкс 1) миф., перен. сфинкс [Проти дверей Академії, над самою водою, стояли два стародавні сфінкси. Від граніту віяло холодом (Ільч.); Інспектор, ..як Завсіди, застібнутий на всі гудзі мундира, сидів у звичайній своїй позі спокійного й величного сфінкса, кидаючи часом іронічний погляд на молодь (Вас.)]; 2) зоол., энт. сфинкс. сфінктер, -тера анат. сфйнктер. сформований 1) сформированный, образованный [Літом 1812 р. з лівобережних козаків було сформовано 15 полків (Іст. Укр. РСР); Уже днів через п'ять ударна група була сформована (Збан.)]; 2) сформованный [Сформований фарфор мав сохнути не менш як добу, щоб стати придатним до випалювання (Рад. Укр., 1956, VII)]. Ср. сформувати 1—2; 3) сформировавшийся, образовавшийся; сложившийся [Мічурін застосовував метод прищеплення молодого гібридного сіянця на дерево іншого сформованого сорту з ознаками , і якостями, які треба було передати прищепленій рослині (Осн. даре.)]; ср. сформуватися 1; 4) сформовавшийся; ср. сформуватися 2. сформування 1) сформирование,^образование; 2) сформовка. Ср. сформувати 1—2. сформувати, -мую, -муєш 1) сформировать, образовать [Село величезне, на кілька тисяч дворів, з одного такого села можна полк сформувати (Гонч.)]; 2) спец. сформовать [Свобода — се не ланцюг, який можна склеїти в огні і сформувати ударами молота (Фр.)]- сформуватися, -м^тося, -муєшся 1) сформироваться, образоваться; (оформиться во что- либо; перен : созреть) сложиться [В цю епоху [палеоліту] сформувався сучасний фізичний тип людини і відбулося широке розселення людей на земній кулі (Нар. стар. іст. У РСР); Досвідчене око могчо помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона., не являє собою сталу бойову одиницю, а що вона сформувалася наспіх з решток різних, десь розгромлених частин (Гонч.)]; 2) спец. сформоваться [Він зачерпнув [паперової] рідини і вмить розлив її по формі тонким шаром.. Коли аркуш досить сформувався, майстер відхилив краї форми і передав форму валяльникові (Тулуб)]. сформулювати, ,-люю, -люєш сформулировать, формулировать (соверш.) [Вона помовчала, стараючись найточніше., сформулювати свої думки (Собко); Олександр Миколайович Радіщев перший в Росії і один з перших .в Європі виступив із спробою сформулювати закономірності суспільного розвитку (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]т сформульований сформулированный, формулированный [На кожному історичному ота- - пі партія, керуючись вченням Маркса— Енгельса—Леніна, розв'язувала завдання, науково сформульовані в її Програмах (Програма КПРС)]. сфотографований сфотографированный [Сфотографована невидима з Землі частина Мі~ сяця відрізняється від іншої його частини, оберненої до нас. Вся вона вкрита численними кратерами, але морів на ній дуже мало (Наука і життя, 1951, 6)]. сфотографувати, -фую, -фуєш сфотографировать [Його швидкі очі тільки й бігають, де б що побачити цікавого і сфотографувати (Шер.)]. сфотографуватися, -фуюся, -фуєшся сфотографироваться [Усім хотілося сфотографуватись у такій незвичайній обстановці (Трубл.)]. сфрагістика научн. сфрагистика. офранцужений офранцуженный. офранцужу вати, -жую, -жуєш, офранцузити г -цужу, -цузиш офранцуживать, офранцузить. офранцужуватися, -жуюся, -жуєшся, офранцузитися, -цужуся, -цузишся офранцуживаться, офранцузиться. офранцузити см. офранцужувати. офранцузитися см. офранцужуватися. схаб, -бу кул. обл. кусок мяса рёберной части туши (свиньи или барана) [Магериха розіклала якраз великий огонь у печі, щоб спекти схаби (Мак.)]. схаменутися, -нуся, -нёшся опомниться, образумиться, прийти в себя, разг. опамятоваться; (поразмыслив, переменить намерение — ещё) одуматься, разг. спохватиться, уст. очувствоваться [Софія, не дослухавши тієї тиради, вибігла в свою хату, там люто почала зривати з себе всі покраси, але потім схаменулась і зоставила-таки при собі один перстень, брошку й гребінець (Л. Укр.); Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люди (Шевч.); От дівчина й схаменулась була трохи: і матері поможе в чому, і до мене по-людськи заговорить (Вовч.); Помітивши, що Михайло Михайлович зробив рух, щоб попрощатись, вона раптом схаменулася (Сміл.); Схаменіться, діду, ніде нічого не горить, роздивіться краще — то так сонце заходить (Вас.)]. схарактеризований охарактеризованный. схарактеризувати, -зую, -зуєш охарактеризовать, характеризовать (соверш.) [«Рідне болото» — так коротко, але виразно схарактеризував Тичина в вірші «Я знаю...» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)