Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суш 5 .74 сфе вання, — ох, яка біганина тоді, який гомін..! (перекл. з Вовчка)]; 2) (сушёные фрукты) сушенье; разе сушенина [Христя почастувала всіх справжніми варениками з сиром та сметаною, потім запропонувала компот з сушиі (Янов.)]; 3) (приспособление для сушки) редк. сушилка [Тринадцять літ учителькою! Тринадцять літ вона сохла, як яблуко у сушиі! (Коцюб.)]; 4) (сухие деревья, ветки) разг. сушняк, сушь [Світив Огонь всю нічку аж до ранку. Попереду він за сушню узявсь Г потихеньку став тріщати, А як вітрець-підлиза розгулявсь, Тоді вже всюди став палати І братика свого [Гайка] не пожалів: І обпалив його, і обсмалив (Гл.)]. сушняк, -ку, суганйк разг. сушняк, сушник; (сухие ветки разг. — ещё) сушь; (обломанные ветром, бурей сучья — обычно) валежник [— Сад — то добре діло і цікаве. —-Авж^ж, цікаве, — швидко підхопив Степан. — Зараз ми шкідників збираємо та сушняк зрізаємо (Коп.); Біля неї стояла миска з перемитим пшоном, покришене сало на сковороді та купка акуратно складеного, наламаного- сушнику (Л. Яков-.)}. суще 1) прил. см. сущий; 2) (род. сущого) сущ. сущее [Сонце вбирало квітчастий зелений степ у тисячі принадних радісних барв, благословляючи все суще і живе (Кач.)]. сущий книжн.у разг. сущий; (истинный, настоящий — обычно) подлинный [Наша Україна — мати, Робітниця невсипуща, Молода, радянська, суща — Іншої не хочем знати (Павл.); Сливе жодного дерева Другої породи не стрінеш: самий бук і бук. Суща Буковина (Коцюб.)]; ~ща п р а в- д а сущая правда [Суща правда! Надоїла Марта мільйон. У неї корови., непогані >(Ряб.)]. сущик (баранка) кул. обл. сушка [Не так чого понабирали, як їжі: скілька печених курок, ковбас, сухариків, сущиків і всякої всячини (Свидн.)]. суягна прил. (только ж. р.) суягная. суягність, -ності суягность. суята обл. беспокойство; разг. маета, маята. суятйти (суячу, суятиш) обл. беспокоить; (утомлять, изнурять) разг. маять. суятитися (суячуся, суятйшся) обл. беспокоиться; (томиться, терзаться) разг. маяться [День за днем збігав, тиждень за тижнем минав. Василь все ходив, все думав. Суя- тився, бідолаха, гризся сам в собі, — не знав, на яку ступити і що почати (Фр.)]. сфабрикований сфабрикованный; состряпанный, настряпанный [Ганна: ..Коли ти повернувся з фронту і тобі начальник МДБ показав сфабриковані на мене документи, %иіби я у час окупації була зв'язана з німцями — ти не заступився за мене (Корн.)]. fp. сфабрикувати. сфабрикувати, -кую, -куєш разг. сфабриковать; прен. состряпать, настряпать [В цей момент Зандер і сам повірив, що контракти справжні, дарма що він їх сфабрикував у Берліні, не виходячи з свого кабінету (Собко)]. сфагновий бот. и пр. сфагновый; ~ве б о- л 6 т о сфагновое болото. сфагнум, -му бот. и пр. сфагнум. сфалерит, -ту мин. сфалерит. сфальсифікований фальсифицированный [Цей значний твір [«Великий льох» Т. Г. Шевченка]., найменш досліджений радянськими шевченкознавцями і найбільш сфальсифікований українськими націоналістами (Кир.)]. сфальсифікувати, -кую, -куєш фальсифицировать (соверш.) [Щоб не дати Анні [героїні драми І. Франка «Украдене щастя»] спадщини, брати її вдалися до підлих засобів. Спершу вони сфальсифікували листа про те, ніби коханий Анни — Михайло Гурман загинув на війні у Боснії, а потім., видали її заміж в інше село за літнього чоловіка (lern. укр. літ.)]. сфальцювати, -цюю, -цюєш тип., техн. сфальцевать. сфальцьований тип., техн. сфальцованный. с фальшований 1) ефа лыпйвлелный; 2) подделанный, фальсифицированный; (прил.— ещё) поддельный, фальшивый [Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері, — однак, щоб це все набрало такої інтенсивності, що вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, — я не міг сподіватися (Коб.)]. Ср. сфальшувати 1—2. сфальшування подделка, фальсификация [Мимоволі пригадалася мені погана справа з сфальшуванням мого підпису (Коб.)]. Ср. сфальшувати 2. сфальшувати, -шую, -шувш 1) сфальшивить; 2) (подпись, документ и т. п.) редк. подделать, фальсифицировать (соверш.). сфантазбваний сфантазированный [Народник уперто хоче вірити в неіснуючий і романтично сфантазований ним розвиток без капіталізму (Ленін)]. сфантазувати, -зую, -зуеш сфантазировать [Карл: Цікаво, що ти ще сфантазуєш? Е р в і н: Я не маю потреби брехати. К а р л: Магда нікого не чекала на побачення (Собко)]. сфастригований смётанный [— Але ж ц& кунтуш пана старости Ошмянського! — волав кравець, видираючи в жовніра сфастригований кунтуш на куницях (Тулуб)]. Ср. ефа стріпувати. ефа стригу вати, -гую, -гуєш портн. обл. сметать [Оце ж я тільки що скроїла і сфа- стригувала блузку, та вже й втомилась (Л. Укр.)]. сфера сфера [В залі вже спалахнули матові сфери електричних ламп (Коч.); Літак потрапив у сферу могутнього урагану, який лютував над Сахарою (Дмитр.); Моя книжка в російському перекладі мав деякий успіх, принаймні в російських літературних сферах (Коцюб.)]; небесна *^ра астр, небесная сфера [Небесною сферою називається уявна кульова поверхня довільного радіуса, на яку ми проектуємо положення небесних світил (Астр.)]; ^ра впливу полит, сфера влияниям, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)