Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суч 573 суш ніки (Вісник АН УРСР, 1957, 1); 3 новою силою в сучасний період ставиться питання про навчання і виховання молодого покоління, яке буде жити і працювати при комунізмі (Матер. XXII з. КПРС); Розумів [Броько], що при сучасній фінансовій кризі «безробітний жених» — це жалюгідна фігура (Вільде)]. «учасник современник [Важливим завданням радянської драматургії є створення позитивного образу нашого сучасника (Літ. газ., 1953, XII)]. сучасниця современница [Галя [героїня кінофільму «Киянка»].. — це наша сучасниця, ровесниця Великого Жовтня (Мист., 1959, ¦сучасність, -НОСТ1 современность; (совершающееся сейчас) настоящее (сущ.) [Ми не можемо і не повинні розривати з своїм великим минулим.. Разом з тим у центрі нашої уваги повинна стояти сучасність (Рил.); Така вже властивість людини: жити сучасністю (Шам.)\. -сучечок, -чка уменьш. сучочек. «учий б ран. сучий, сукин [І панотця нашого пощипали як счід. Сучий син, думає, що хлоп так хлопом і здохне (Дм. Бедз.)]; ~че в й м 'я разг. собачье вымя. сучити см. сукати. «учитися1 см. сукатися. «учитися2, -чуся, -чйшся разг. приставать; лезть [Василь осою в'ється копо неї, сучиться у вічі, і кривить, і дражнить (Мирн.)]. сучка 1) (самка собаки) сука, сучка [Здоровенна сучка Рудька вибігла^ за коровами з двору (Мирн.)]; 2) бран. сучка. сучковатый обл. см. сучкуватий. сучковий сучковый. сучкуватий сучковатый, суковатый [Знайшли недалеко пеньок сучкуватий, Шинелі сушили, промоклі в поході (Шп.); А з другого кінця села до Глущуків прийшов Юхим Боринець з нерозлучним сучкуватим костуром у руці (Чорн.)]. «учок, -чка сучок [Сидить на сучку сорока білобока та так скрегоче, аж очі заплющила (Л. Укр.); В чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка недобачає (прислів'я)]. суччя собир. сучья [На землі ще палало суччя, догоряла трава та окремі кущі (Збан.)]. <суш, -ші 1) (о погоде) разг. сушь, суша; 2) (сухие деревья, ветки) сушь (разг.) [Це не садок, а сама суш (Подольск, г.— Сл. Гр.)]; 3) (пустые пчелиные соты) сушь [Здається, і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі (Подольск, г. — Сл. /р.)]. суша1 (земля) суша [Здавалось, що ростуть вони [тополі] не на суші, не на материку, а вигоняться вгору просто з морської синяви (Гонч.)]. «уша2 (о погоде) разг. сушь, суша [Починалось бабине літо. Надворі стояла суша (Н.-Лев.); Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно, беззагравно — як на сушу та спеку (Гонч.)]. «сушарка, сушарня сушилка; (помещение для сушки — ещё) сушильня [Сушіння плодів у сушарках різних систем., має ряд переваг [порівняно з сушінням на сонці], бо проходить швидше і дає продукцію вищої, якості (Колг. вироби, енцикл.); При пізньому достиганні кукурудзи або ранньому початку дощової погоди восени насіння слід підсушувати в сушарнях чи приміщеннях, пристосованих під сушарні (Наука і життя, 1956, 9)]. сушений прич. сушенный. сушений прил. сушёный [На столику на срібній тарілці лежала сушена риба (Фр«)]ї ~т гриби, овочі, фрук- т и сушёные грибы, овощи, фрукты; разг. сушенина. сушення сушение, сушка. сушильний сушильный [При невеликих розмірах виробництва для сушіння можна використати переносну сушильну шафу (Колг. вироби, енцикл.)]. сушити, -шу, -шиш сушить; (преим. пе- рен. — ещё) иссушать; (о слезах — обычно) осушать; (перен.: мучить книжн. — ещё) снедать [Коли їла [Маланка] яблуко, обережно, вибирала зернятка і сушила на вікні. Воно здасться (Коцюб.); — Костянтин Петрович! А може, чайку? — попитав Проценко. — Ні. Чай сушить (Мирн.); А літа тихенько крались І сльози сушили, Сльози щирої любові; І я прозрівати Став потроху... (Шевч.); Тихо, любо жилося дитині, І ніщо не сушило серденька (Л. Укр.)\ Не суши мене, Василино; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні (Н.-Лев.)]; ~ти [собі] голову [над чим] разг. ломать голову [над чем]; уст. трудить голову [чем] [Пам'ятаю, що іще давненько ми цілим письменницьким гуртом сушили собі голову, як перекласти оті самі «потерчата» (Рил.); Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Доев.)]. сушитися, -шуся, -шишся сушиться [Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів і совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (Багм.); На острові, під столітньою вербою, курінь... Сушаться розвішані сітки, жаки (Кори.)]. сушіння сушение, сушка [До найпростіших способів переробки овочів належать квашення, соління та сушіння (Колг. вироби, енцикл.); Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд — кілька навісів для сушіння цегли (Бойч.)]. сушка 1) (действие) сушка, сушение [Під горою примостилася піч для обпалювання, а збоку—довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Десн.)]; 2) (баранка) кул. сушка. сушник1, -ку см. сушняк. сушник2, -ку (пустые пчелиные соты) сушь ІВ міру нарощування молодих бджіл розширюють гніздо у вулику, підставляючи з весни рамки з готовим сушником, а пізніше — із штучною вощиною (Колг. вироби, енцикл.)]. сушня 1) (действие) сушение, сушка [Піде сушия садовини, соління усякі, марину- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)