Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сух . 572 суч
стрункий і сухорлявий молодий моряк
(Смол.)].
сухорлявість, -вості худощавость,
сухощавость; сухопарость; поджарость [Молоде
дитяче личко пожовкло, змарніло.. До
того ще невеличкий зріст та сухорлявість
домальовували картину глибокої урази
(Мирн.)]. Ср. сухорлявий.
сухорукий разг. сухорукий [Ой, вже й
парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге
якесь сухоруке (Смол.)].^
сухостій, -тою 1) сухостой; спец. подстой
[Забряжчала [у лісі] зброя, затріщав
сухостій, почувся притишений тупіт ніг (Ст.)]; І
2) с.-х. сухостой [В період з другої до
п'ятої декади сухостою корів слід
годувати вдосталь, щоб привести їх у стан
доброї вгодованості (Коле, вироби, енцикл.)].
сухостійний 1) сухостойный; (подстойный;
2) сухостойный [Кукурудзяний силос з !
успіхом згодовують сухостійним коровам
(Соц. тварин.7 1956, 2)]. Ср. сухостій
1-2.
сухота 1)' редк. см. сухоти; 2) (грусть, тоска;
беспокойство) разг. сухота [В темному кутку
блиснуло щось хижими гарячими очима.
—То кому свято, а мені тільки серцю
сухота! — одповіло плаксивим голосом (Вас);
І лісами летіла [дочка до матері] — ліси
посушила та своїми та сухотами (народна
пісня)].
сухоти, -хот чахотка [Він хворів на
сухоти, весною в часи відлиги валився з
ніг і харкав кров'ю (Чорн.)]; скоро-
течн і >^>ти см. скоротечний. І
сухотка сухотка; ^ка спинного мбз-і
к у мед. сухотка спинного мозга.
сухотковий сухоточный. і
сухотна 1) прил. см. сухотний 1; 2) (род.
сухотної) сущ. чахоточная.
сухотний 1) прил. чахоточный [Сухотна,
з пожовклим, виснаженим обличчям, вона
голубить мене і примовляє: «Тяжка доля
жіноча...» (Минуле укр. театру); У
сквері, під ріденькою тінню сухотних акацій,
стояли засідлані коні (ІІанч)]; 2) (род.
сухотного) сущ. чахоточный [З-під снігу
то там, то там витикався бур'ян і, мов
сухотний, дрижав на вітрі (Панч)].
сухотник, сухітник чахоточный (сущ.)
[Пожовкнув ліс, принишк — засумував, як
сухотник (Головко); Неголений, хворий і
якийсь змучений, мов сухітник, пан Луць
лежав на несвіжій постелі і ковтав
гарячий чай з ромом (Козл.)].
сухотниця, сухітниця чахоточная (сущ.) [У
своїй прозорій жовтизні вони [клени]
нагадували рум'янець сухотниці (Коцюб.)].
сухотність, -ності чахоточность.
сухбтонька, сухітонька ласк, фолък.
зазнобушка [Козаченько, ти сухотонько моя,
Кажуть люди, що не буду я твоя!
(народна пісня)].
оухофрукти, -тів сухофрукты [Плоди
[персика] споживають свіжими, а також
виготовляють з них варення, компоти, консерви
і сухофрукти (Колг. вироби, енцикл.)].
сухоцвіт, -ту бот. 1) (Xeranthemum L.)
сухоцвет, бессмертник [І сухоцвіти посадили І
[селяни], що досі квітнуть і живуть (Уп.)];
2) (Gnaphalium L.) сушеница.
сухуватий суховатый [Після цієї розмови Ко-
лобродов майже цілий тиждень був з
Іваном сухуватий, насторожений (Руденко)].
сухуватість, -тості суховатость.
сухувато нар. суховато [У дорозі, на людяху
Бурдило тримався сухувато (Тулуб)].
Сухумі нескл. сущ. м.' р. Сухуми.
сухумський сух у мский.
суцвіття бот. соцветие [У темряві світили
напіврозквітлим суцвіттям яблуні (Ст.)].
суціга бран. мошенник, жулик; (подлый
человек) негодяй [Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз (Котл.)].
суціль нар. редк. сплошь; (повсеместно)
везде [Земля суціль була поміщицька —
страшне безземелля гнітило народ (Смол.);
Блакить, неначе вимита суціль, В хмарках
прозорих проплива над нами... (Пере.)].
суцільний сплошной; (не составной;
лишённый раздвоенности — ещё) цельный [Б а-
т у р а: ..Тут така чудесна природа. Не
село, а суцільний сад. А річка яка...
(Корн.); Хмари звисали над землею
суцільною пеленою (Смол.); На базі суцільної
колективізації було ліквідовано
куркульство як клас (Колг. Укр., 1958, 4); Наша
країна стала країною суцільної ііисьмен-
ності (Рад. Укр., 1957, V); Попід стіною
суцільні дерев'яні лави (ЇИиян); Образи
Довженка немовби висічені з суцільної
гранітної брили, — настільки вони вагомі
змістом, вільні від всього легкого,
поверхового, неістотного (Мал.)]; ~иа маса
сплошная масса; ^-»на щогла цельная
мачта.
суцільність, -ності редк. единство, целостность
[Несподіваний бічний удар порушив
суцільність угорських загонів (Хижн.)].
суцільно нар. сплошь; (без промежутков
разг. — ещё) всплошную [На час
визрівання просо стало таким густим, що
закрило собою всю площу, ніби засіяне
суцільно (Козач.)].
суцільнозварний цельносварный [Міст був
суцільнозварний і наче аж співав під
ходою грузовиків і легкових (Куч.)].
суцільнометалевий цельнометаллический [На
Україні виробляються суцільнометалеві
вагони, комбайни для ланів і комбайни для
шахт, автобуси, літаки (Колг. Укр.,
1957,12)].
суцільнотягнутий, суцільнотягнений
цельнотянутый.
суч, -чі обл. 1) сучёные нитки; 2) дратва [Та
й пришив же [Антосьо]! — циганською
голкою і суччю (Свидн.)].
сучасне 1) прил. см. сучасний; 2) (род.
сучасного) сущ. настоящее [Шуми, шуми,
життя могутнє, над краєм сонячним
крильми! Міст із сучасного в майбутнє будуєм
ми (Сос.)].
сучасний современный; (совершающийся сейчас)
настоящий; (наличествующий именно в
данное время —еы^)*текущий [Матеріальною
основою зростання продуктивності праці в
технічний прогрес, впровадження у
виробництво найновіших досягнень сучасної тех-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)