сух . 572 суч стрункий і сухорлявий молодий моряк (Смол.)]. сухорлявість, -вості худощавость, сухощавость; сухопарость; поджарость [Молоде дитяче личко пожовкло, змарніло.. До того ще невеличкий зріст та сухорлявість домальовували картину глибокої урази (Мирн.)]. Ср. сухорлявий. сухорукий разг. сухорукий [Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Смол.)].^ сухостій, -тою 1) сухостой; спец. подстой [Забряжчала [у лісі] зброя, затріщав сухостій, почувся притишений тупіт ніг (Ст.)]; І 2) с.-х. сухостой [В період з другої до п'ятої декади сухостою корів слід годувати вдосталь, щоб привести їх у стан доброї вгодованості (Коле, вироби, енцикл.)]. сухостійний 1) сухостойный; (подстойный; 2) сухостойный [Кукурудзяний силос з ! успіхом згодовують сухостійним коровам (Соц. тварин.7 1956, 2)]. Ср. сухостій 1-2. сухота 1)' редк. см. сухоти; 2) (грусть, тоска; беспокойство) разг. сухота [В темному кутку блиснуло щось хижими гарячими очима. —То кому свято, а мені тільки серцю сухота! — одповіло плаксивим голосом (Вас); І лісами летіла [дочка до матері] — ліси посушила та своїми та сухотами (народна пісня)]. сухоти, -хот чахотка [Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров'ю (Чорн.)]; скоро- течн і >^>ти см. скоротечний. І сухотка сухотка; ^ка спинного мбз-і к у мед. сухотка спинного мозга. сухотковий сухоточный. і сухотна 1) прил. см. сухотний 1; 2) (род. сухотної) сущ. чахоточная. сухотний 1) прил. чахоточный [Сухотна, з пожовклим, виснаженим обличчям, вона голубить мене і примовляє: «Тяжка доля жіноча...» (Минуле укр. театру); У сквері, під ріденькою тінню сухотних акацій, стояли засідлані коні (ІІанч)]; 2) (род. сухотного) сущ. чахоточный [З-під снігу то там, то там витикався бур'ян і, мов сухотний, дрижав на вітрі (Панч)]. сухотник, сухітник чахоточный (сущ.) [Пожовкнув ліс, принишк — засумував, як сухотник (Головко); Неголений, хворий і якийсь змучений, мов сухітник, пан Луць лежав на несвіжій постелі і ковтав гарячий чай з ромом (Козл.)]. сухотниця, сухітниця чахоточная (сущ.) [У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Коцюб.)]. сухотність, -ності чахоточность. сухбтонька, сухітонька ласк, фолък. зазнобушка [Козаченько, ти сухотонько моя, Кажуть люди, що не буду я твоя! (народна пісня)]. оухофрукти, -тів сухофрукты [Плоди [персика] споживають свіжими, а також виготовляють з них варення, компоти, консерви і сухофрукти (Колг. вироби, енцикл.)]. сухоцвіт, -ту бот. 1) (Xeranthemum L.) сухоцвет, бессмертник [І сухоцвіти посадили І [селяни], що досі квітнуть і живуть (Уп.)]; 2) (Gnaphalium L.) сушеница. сухуватий суховатый [Після цієї розмови Ко- лобродов майже цілий тиждень був з Іваном сухуватий, насторожений (Руденко)]. сухуватість, -тості суховатость. сухувато нар. суховато [У дорозі, на людяху Бурдило тримався сухувато (Тулуб)]. Сухумі нескл. сущ. м.' р. Сухуми. сухумський сух у мский. суцвіття бот. соцветие [У темряві світили напіврозквітлим суцвіттям яблуні (Ст.)]. суціга бран. мошенник, жулик; (подлый человек) негодяй [Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз (Котл.)]. суціль нар. редк. сплошь; (повсеместно) везде [Земля суціль була поміщицька — страшне безземелля гнітило народ (Смол.); Блакить, неначе вимита суціль, В хмарках прозорих проплива над нами... (Пере.)]. суцільний сплошной; (не составной; лишённый раздвоенности — ещё) цельный [Б а- т у р а: ..Тут така чудесна природа. Не село, а суцільний сад. А річка яка... (Корн.); Хмари звисали над землею суцільною пеленою (Смол.); На базі суцільної колективізації було ліквідовано куркульство як клас (Колг. Укр., 1958, 4); Наша країна стала країною суцільної ііисьмен- ності (Рад. Укр., 1957, V); Попід стіною суцільні дерев'яні лави (ЇИиян); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, — настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (Мал.)]; ~иа маса сплошная масса; ^-»на щогла цельная мачта. суцільність, -ності редк. единство, целостность [Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (Хижн.)]. суцільно нар. сплошь; (без промежутков разг. — ещё) всплошную [На час визрівання просо стало таким густим, що закрило собою всю площу, ніби засіяне суцільно (Козач.)]. суцільнозварний цельносварный [Міст був суцільнозварний і наче аж співав під ходою грузовиків і легкових (Куч.)]. суцільнометалевий цельнометаллический [На Україні виробляються суцільнометалеві вагони, комбайни для ланів і комбайни для шахт, автобуси, літаки (Колг. Укр., 1957,12)]. суцільнотягнутий, суцільнотягнений цельнотянутый. суч, -чі обл. 1) сучёные нитки; 2) дратва [Та й пришив же [Антосьо]! — циганською голкою і суччю (Свидн.)]. сучасне 1) прил. см. сучасний; 2) (род. сучасного) сущ. настоящее [Шуми, шуми, життя могутнє, над краєм сонячним крильми! Міст із сучасного в майбутнє будуєм ми (Сос.)]. сучасний современный; (совершающийся сейчас) настоящий; (наличествующий именно в данное время —еы^)*текущий [Матеріальною основою зростання продуктивності праці в технічний прогрес, впровадження у виробництво найновіших досягнень сучасної тех-
|