Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сух 571 сух [Скільки й пам'ятаю, у нас на городі, за хатою, на старезному суховерхому в'язі жили лелеки (Збан.)]. суховершки, -ків бот. (Brunella L.) Черноголовка. суховій, -вію суховей [Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Дмитр.); Війна не вгаває, і в тиші німій Здається: отут тільки б ширитись силі, Аж глянь: виростають лиш рясно могили Та диха зневір'я лихий суховій (Дн. Чайка)]. суховійний суховейный [Проносилися суховійні вітри (Ле); Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (Горд.)]. суховітриця разг. сухая ветреная погода. суховіття, редк. сухогілля собир. сухйе ветви; разг. сушняк, сушь [Вона.., повертаючи додому^ завжди несла за плечима оберемок сухогілля (Епік)]. суходіл, -долу 1) суходол [На суходолі простягайся баштани та кукурудзяні поля (Іван.)]; 2) (континент) материк; суша [Він побачив протоку, яка відокремлювала острів від суходолу (Трубл.); Водою і суходолом щодня до козацького табору прибували реєстрові козаки (Пани)]. суходільний 1) суходольный [Найбільш підходять для розстилання льону незаболо- . яені суходільні луки, багаторічні перелоги, лісові поляни (Техн. культ.)]; 2) материковый; сухопутный [Суходільна півкуля має суходоли: Європу, Азію, Африку, Північну Америку, частину Південної Америки (Курс заг. геол.)]. Ср. суходіл 1—2. сухожилля, сухожилок, -лка анат. сухожилие. сухожильний анат. сухожильный. сухозадий спец. сухозадый. сухозлітка, (реже) сухозолотиця, сухозлотиця сусальное золото; (в виде металлических нитей, а также перен.) мишура [На столі лежав здоровий коровай1, обтиканий голубами, позолочений сухозліткою (Н.-Лев.); Раптом перед очима — червоний папірець, перевитий сухозліткою, як макова ніжна квітка (Вас); Бризнуло сонце золотом, Щедрим золотом і теплом. Жовтим борошном, дрібно розмолотим, Сухозлітка лягла за селом (Дмитр.); Біля другого стовпа стояв на трьох ніжках дерев'яний конус, на зріст людини заввишки, обвішаний сухозолотицею, паперовими квітами та строкатими стрічками (Тулуб); Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички — різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (Мал.)]. сухозлітний сусальный; (сделанный из мишуры, а также перен.) мишурный. сухозлотиця см. сухозлітка. сухозлотний редк. см. сухозлітний. сухозолотиця см. сухозлітка. сухоїдіння, (реже) сухоіжа сухоядение. сухоліття разг. сухое лето [— В сухоліття не так треба обробляти пар, як у дощове літо, — пояснював агроном Рудь (Горд.)]. сухолюб бот. сухолюб. сухолюбний бот. сухолюбивый. сухомельщина ист. плата за помол [Що ж воно буде тепер? Рибу в ставку впіймаєш, виходить, знову плати панові Корецькому ставщину, борошна намелеш — плати йому сухомельщину (Риб.)]. сухом'ятка разг. сухомятка [І наказує [мати]: «Не їж, Онуфрію, У полі сухом'ятки» (Рудь)]. сухоніс, -носа орн. сухонос. сухоногий разг. сухоногий [Прив'язані коні гризли кору на деревах. Лукія намітила золотистого сухоногого коня. їй здавалося, що він має бути найпрудкіший (Донч.)]. сухопарий разг. сухопарый [Біля Юшки вже був Максименко, такий же бистрий і сухопарий хлопчик, тільки з стриженою головою (Панч); Вони [Керенський і Петлюра] стояли майже впритул — обидва сухопарі, обидва трохи сутулі (Смол.)]; см. ещё сухорлявий. сухоперка обл. наспех выстиранная рубашка (без намачивания и бучения). сухоперки нар. обл. без предварительного намачивания и бучения (о стирке белья) [Хівря вже стара, ..не здужає золійники носити до жлукта, не одзолить добре сорочок, а пере ніби сухоперки (Н.-Лев.)]. сухопутний сухопутный [Світовий ринок викликав колосальний розвиток торгівлі, мореплавства і засобів сухопутного сполучення (Комун, ман.); Те, що сам він моряк, а не сухопутний солдат, ставило його, як йому здавалось, у вигідне становище (Ткач)]. сухопуттю нар. сухим путём. сухопуття сухопутье (разг.) [Вирішила була [Маргіт] мчати сухопуттям, стежками-до- ріжками, що ген-ген в'ються понад Балатоном (Гонч.)]. сухоребрий сухоребрий [Водовози приїздили з бочками на візках, запряжених сухоребрими шкапами (Вільде)]. сухоребрик 1) бот. (Sisymbrium L.) гулявник; обл. сухоребрик, сухоребрице [Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур'янів (сухоребрики, грицики, талабан польовий, горобейник польовий та ін.), а також сходи бур'янів, які з'являються навесні (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) худощавый человек [Юркі сухоребрики розмахують руками, щось гаряче доказуючи (Мири.)]. сухорлявенький уменъш., ласк, от сухорлявий [У селі Вербівці живе чоловік із жінкою, може, хто знає, Михайло Панасенко. Такий він із себе: височенький, сухорлявенький (Тесл.)]. сухорлявий худощавый, сухощавый, сухопарый (разг.); поджарый [Марцинюк, високий, трохи згорблений, сухорлявий чоловік, тепло дивився своїми розумними сірими очима на прибулих (Збан.); На сухорлявому гостроносому обличчі його і в чорних очах була цікавість (Козач.); Двері широко відчинились, і на порозі., спинився |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)