Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«суф 570 сух ться суфіксом (Курс укр. мови)]; збільшувальний «-^с см. збільшувальний; зменшувальний ^с см. зменшувальний. суфіксальний грам, суффиксальный [Серед морфологічних способів утворення місцевих назв на перше місце., висувається суфіксальне утворення (Мовозн., 1957, XIV)]. суфіксація грам, суффиксация [Суфіксація і префіксація в діалектах часто виявляють певні особливості порівняно з літературною мовою (Мовозн., 1955, XIII)]. «суфле нескл. сущ. ср. р. кул. суфле. суфлер, -ра суфлёр [Вийшов на сцену [Олд- рідж], всі кланяються йому, навіть суфлер піднявся в будці (Ільч.)]. суфлерський суфлёрский [Вище, понад суфлерською будкою, моторошно ворушилася світлими плямами облич зала глядачів (Смол.)]. суфлірувати, -рую, -руєш суфлировать [—Так оце я прийшла за рукописом. Ти вже переглянув його? — Уже... чи то пак, ні... Та я раз уже суфлірував, то я не боюся... (Вас.)]. суфляр, -ру горн, суфляр. суфозія геол. суффозия. суфражизм, -му полит, суфражизм. .суфражистка полит, суфражистка [В Марини Драгомирецької було на сьогодні ще чимало невідкладних справ: одержати з центральної «Просвіти»., різну літературу українською мовою; на Святославській, в приміщенні Вищих жіночих курсів, виступити на мітингу суфражисток (Смол.)]. суфражистський полит, суфражистский. суха, -хої 1) прил. см. сухий; 2) (род. сухої) сущ. спорт, разг. сухая. сухар, -ря сухарь [Бурлаки посідали над водою, намочили житні сухарі й почали вечерять (Н.-Лев.); Ще до війни в академії його [Білогруда] завжди ставили за приклад слухачам командирського факультету, а дехто навіть називав його сухарем (Ю. Беда.)]. •-сухарець, -рця, сухарик уменьш. сухарик * [Ідуть на Схід засніжені состави, .. Гризе маля в куточку сухарці (Заб.)\ Петрусь заглянув поважно до торби, що висіла в нього через плече, витяг звідти чорного сухарика й подав Гапочці (Янов.)]. сухарйна, сухарйння собир. обл. сушняк (разг.) [Нічим огріть хатини, Зібрати треба в'язку сухарини (У. Кравч.); Під ногами де-де попадало сухариння, ..хрустіло під постолами (Фр.)]. сухарний сухарный. сухарниця сухарница [Гончарі голосно викрикували [на ярмарку], пропонуючи свій дзвінкий крам — полив'яні глечики і розмальовані зеленою фарбою великі миски, олійниці, сухарниці (Чаб.)]. сухенький уменъш., ласк. разг. сухенький, сухонький [Осінь була В сорок третьому році не зла, Мов рішила: Нехай партизан Ляже спати в сухенький бур'ян Після трудних походів (Воронько); На порозі стояв сухенький миршавий чоловічок (Збан.)]. сухесенький уменьш., ласк, от сухенький. -сухий сухой [Після вечері хлопці назбирали сухого хмизу й запалили багаття (Н.-Лев.); З погодою щось діялося. Весна стояла суха і вітряна (Коцюб.); Настя переборола хвилинну слабість. Очі в неї сухі й блискучі (Цюпа); Намело за ніч сухого снігу, Що не вийти вранці за поріг (Шер.); —То гордість наша, — каже Макар Ониси- мович, — полезахисні смуги. Сніжок вони нам на полі затримують, сухих вітрів на пшениці не пускають (Вишня); Батько був сухий, худий, заморений (Мирн.); Безтін- ний день. Мовчання світове, Де дано конит кам самим перекликаться Сухим сюрчанням (Рил.); На її губах ще й досі тремтить сухий батьківський поцілунок, палить обличчя материнська гірка сльоза (Збан.); У порівнянні з Галицьким літописом стиль літопису Волинського більш сухий, діловий, майже цілком позбавлений образно-поетичних засобів (Іст. укр. літ.); Іван здригнувся і став. Сухий зловісний сміх різнув його по серці (Коцюб.)]; О ~хё в и- н о сухое вино [Столові виноградні вина бувають сухі і напівсолодкі (Укр. страви)]; ~хйй закон сухой закон [Обидва [митники] довгенько щось говорили по- своєму і врешті сказали: — У штаті Бомбей — сухий закон. Пити спиртні напої заборонено (Минко)]; виходити ~хйм з води разг. выходить сухим из воды [Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (Донч.)]; не залишилося (не зосталося) <^х6го рубця см. рубець 2; тримати (держати) порох ^хйм см. порох2; п о г^хому сухим путём; разг. посуху (нар.). сухісінький разг. сухохонький [Витягнув [Яць] його [камінь] знов наверх — сухісінький, ані сліду кип'ячки (Фр.)]. сухісінько предик, разг. сухохонько [Через неділю і снігу нема, і води нема, і у полі не кально, а сухісінько усюди (Квітка)]. сухість, -хості сухость [Добре реагують на зміну погоди не тільки тварини, а й деякі рослини.. Важливе значення для них має вологість або сухість повітря і грунту (Наука і життя, 1958, 8); ІПепель могла з дивовижною сухістю розповідати про найбільш хвилюючі події (Донч.)]. сухітник см. сухотник. сухітниця см. сухотниця. сухітонька см. сухотонька. сухіше 1) прил. см. сухіший; 2) нар. суше [Ви погане місце вибрали: тут трохи вогко, а там далі над річкою сухіше (Н.-Лев.)]. сухіший более сухой. сухо 1) нар. сухо [— Я не бачу причин для сміху, — сухо сказав Воронов (Собко); Ключ у дверях клацав сухо, як постріл (Донч.)]; 2) (в значении сказуемого) сухо [Хотілося пити, але в бачку було зовсім сухо (Збан.); В полі добре, як сухо та тепло (Коцюб.)]. суховантажний спец. сухогрузный [Суднобудівниками., освоєно і побудовано нові риболовецькі траулери, китобійці, суховантажні судна і ряд кораблів спеціального призначення (Рад. Укр., 1959, І)]. суховерхий суховерхий, суховершинный |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)