Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сут 569 суф узкий проход; узкий переулок; разг. закоулок [Сутками, сутками, пітьмою забігла до Дзельманового двору Маріка Мо- черначка (Черемш.)]. сутній редк. существенный. сутність, -ності сущность [Марксизм-лені- нізм учить, що сутність суспільно-економічної формації визначається способом виробництва матеріальних благ (Ком. Укр., 1960, 8)]. суто нар. 1) (в сочетании с прил.) подлинно; разг. чисто [Драматизм, внутрішні діалоги, боротьба антагоністичних думок, що ними насичені суто драматургічні речі Лесі Українки, дедалі виразніше проступають і в її ліриці (Рил.); Виробничий порядок [на виробництві] зумовлює соціальні, політичні і суто духовні процеси життя (Ленін)]; 2) (по-настоящему) обл. как следует; (очень хорошо) на славу; в достаточной степени, в полное удовольствие [Одного вечора суто угостив [пан Субота] усіх москалів оковитою (Фр.)]. сутозлотий, сутозолотйй уст. [сделанный] из чистого золота. сутолока обл. сутолока, суматоха [В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (Фр.)]. суточки (род. суточок) уменыи. от сутки [Одразу ж за хатою був невисокий паркан, що відгороджував сусіднє подвір'я; між ним і хатою були вузенькі суточки (Пере.); Курбала широким кроком перетяв двір, якийсь час плутався в суточках між дерев'яними будівлями (Досв.); Всі заходеньки обходила [Свиня], І смітники, І суточки, А доброго нічого там не вздріла (Гл.)]. суттєвий существенный [Типове як філософське поняття якраз і є те важливе, що характеризує, визначає суттєву ознаку, суттєву якість предмета, явища, речі і т. д. (Вітчизна, 1958, 8)]. суття редк. см. сутність. сутуга редк. забота, хлопоты (мн. ч.); (трудное положение) затруднение [Он яка прийшла [Оксанці] сутуга, Що ні радості, ні сну (Мал.); Він [партизан] вперто шепоче: «Не перша сутуга!» — І люльку свою на- бива спроквола (Пере.)]. сутугуватпіі редк. жестковатый [— Сутугувата баранина... — озвався й Іванище (Ільч.)]. сутуж: г^ж на що разг. уст. затруднительное положение с чем, затруднения с чем; разг. туго с чем [Помираючи, старий Сахно казав до своїх синів: «Сутуж тепер і на землю і на гроші. Сутуж, діти. Оце, що маю, візьміть та приробляйте» (Ми«.); Тепер скрізь чоловіче, сутуж на копійку: бідніє і земля, і панство, і мужики! (Ст.)]. сутужний трудный, тяжёлый; (крайне утомительный — ещё) изнурительный [Пильна, сутужна робота. Князь так поринув у тому хаосі рахунків, що не чув, як слуга світло приніс (Л. Укр.); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (Ус.)]. сутужно 1) нар. трудно, тяжело [Передсвятковий час пройшов дуже сутужно і втомно для мене (Л. Укр.)]; 2) (в значении сказуемого) трудно, тяжело; разг. туго [3 землею сутужно; що тих п'ятдесят вісім десятин на сорок три душі (Головко); Берись дружно — не буде сутужно (приказка)]. сутулий сутулый, сутулистый [Двором мовчазно прочвалало двоє літніх людей — жінка і сутулий чолов'яга в потертій шкіряній тужурці (Вологи.); Худі сутулі плечі випинались вгору, як крила птаха (Козач.)]. сутулити, -лю, -лиш сутулить [Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка (Ле)]. сутулитися, -люся, -лишся сутулиться [Ольга Карлівна сутулилася, хоч і намагалась триматися рівно, як колись (Коп.)]. сутулість, -лості сутулость [—А я думав, ти мені, Настечко, букет принесеш, — пожартував Терешко Стародуб, довготелесий хлопчина, якого за високий зріст і сутулість в плечах звали Мажугою (Цю па)]. сутулуватий сутуловатый [На сцену вийшов повагом дебелий, сивий і трохи сутулуватий дідуган (Козл.)]. сутулуватість, -тості сутуловатость [Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (Гонч.)]. сутяга м. и ж. р. разг. сутяга [Бачиш, суди вже й діда привчать сутягою стати (Ст.)]. сутяжний редк. сутяжный [А це знову пан узявся за сутяжне діло (Ст.)]. сутяжник сутяжник [Гаркуша: ..Сутяжники загарбали всю мою худобу (Стор.)]. сутяжництво сутяжничество. сутяжниця сутяжница. сутяжницький сутяжнический [На сутяжницьких ділах я мало розуміюся, але знаю, що час обміну землі давно минув. Тому пан і не виграв процесу, коли вперше судився (Ст.)]. сутяжничати, -чаю, -чаєш сутяжничать. сутяжно нар. обл. см. сутужно 1. суть, -ті сущность, суть, существо; (смысл, значение разг. — ещё) сила; (перен.: основа — ещё) ядро [Друга світова війна до- кінця розкрила антинародну суть сучасного імперіалізму, розбійницький характер його політики (Ком. Укр., 1959, 11); Тотожнім бути й відрізнятися — в цьому життя живого суть (Тич.); Ієрогліфи — дивні знаки, Не мені розгадати їх суть (Воронько); Лузгін стисло виклав суть справи (Головко)] ; говорити, відповідати п о «-^ті говорить, отвечать по существу; п о <^ті в сущности, по сути дела [В рокіт першої світової війни і навали інтервенті» промисловість і сільське господарство країни було вщент зруйновано. Треба було відбудувати, а по суті заново створити промисловість і сільське господарство (Колг. Укр., 1957, 11)]. суфізм, -му рел. суфизм [В час, коли Сааді звернувся до художньої творчості, в Середній Азії та Ірані був дуже поширений суфізм — містична течія, згідно з якою світ — втілення божества, а жива істота — частка його (Наука і життя, 1958, 5)]. суфікс грам, суффикс [Частина слова, ща виступає між флексією і коренем.., вве- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)