eye 568 cjt виховна робота у восьмирічній школі повинна бути побудована на поєднанні вивчення основ наук, політехнічного навчання і трудового виховання, широкого залучення школярів до доступних в їх віці форм суспільно корисної праці (Іст. ІШРС)]; ~но небезпечний злочинець общественно опасный преступник; г^но необхідний общественно необходимый [Він [Маркс] показав, що вартість усякого товару визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, який іде на вироблення товару (Ленін)]; г^но п р о д у к т й в н и й общественно производительный. суспільно-економічний общественно-экономический [Буржуазна революція є така революція, яка не виходить з рамок буржуазного, тобто капіталістичного суспільно- економічяого ладу (Ленін)]. суспільно-історичний общественно-исторический. суспільно-політичний общественно-политический [Рух прихильників миру — найбільш масовий суспільно-політичний рух в історії людства (Іст. КПРС)]. суспільство 1) общество [Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи, склалася й зміцніла моральна і політична єдність радянського суспільства (Статут КПРС); Хід історії зумовлюється не суб'єктивними бажаннями окремих осіб, а об'єктивними законами розвитку суспільства (Іст. КПРС); Жити в суспільстві і бути вільним від суспільства не можна (Ленін)] На людський поговір, на осуд суспільства вона нітрошки не вважала (Н.-Лев.)]; стовпи г^ва см. стовп 2; 2) виол, сообщество. суспільствознавець, -вця обществовед. суспільствознавство обществоведение. суспільствознавчий обществоведческий. сустав редк. сустав [Ви в лісі.. Вам стає гарно: по кожній жилочці пробігає несподівана міць, в кожному суставі вона обзивається молодою радістю (Мирн.)]; см. ещё суглоб. сутаж, -жу сутаж. сутана сутана [Голений патер у волохатім брилі, наче стрижений пудель, підбирає чорну сутану, блискучу на ситих стегнах, щоб перескочить калюжу (Коцюб.)]. сутенер, -ра сутенёр. сутеніти, -ніє безл. темнеть, смеркаться [В хаті сутеніло, і було чути, як били громи за громами (Вас.)] Січневий вечір підкрався непомітно. Ще ніби недавно на сизуватому небі пливло світле-рожеве сонце, а вже сутеніє (Хижн.)]. сутерени, -нів обл. подвал, подземелье [I вітри, і дощі проходили повз мене, Лунали голоси з низин і з верховин, Шепталися про щось палаци й сутерени (Рил.)]. сутий редк. сущий (разг.); настоящий, подлинный, истинный; ^та правда сущая правда, истинная правда; ^те золото (уст., поза, з л 6 т о) истинное золото (уст., поэз. злато) [Йди під час в діброву темну, Де та папороть росте, Що на Йвана в ніч таємну Сутим золотом цвіте (Щог.); Пишні мліють в сутім злоті Від жаги, аж цвіт позблід... Я ж холону й на спекоті,— Бо на серці в мене лід! (Стар.)]. сутичка столкновение; (в бою, борьбе; в ссоре — ещё) схватка, стычка; (о драке; о споре уст. — ещё) сшибка [Всі європейські держави і народи об'єднують спільні інтереси боротьби за відвернення нових воєнних сутичок (Матер. XX з, КПРС); Щоб не вдерлись [поліцаї] до камер, в'язні барикадували двері лавками і тапчанами — обидві сторони готувалися до кривавої сутички (Козл.); Поміж батьком і сином, видно, відбулась якась сутичка (Руденко); Каргат розумів, що означають ці надмірні лестощі. Русевич намагався показати, що вчорашня сутичка між ними не має для нього значення (Шовк.)]. сутінки, -ків сумерки, сумрак (ед. ч.); (очень слабое освещение, едва рассеивающее темноту — обычно) полусумрак, полумрак; (почти темнота — ещё) полумгла [Передвечірні сутінки спадають у лощину (Гонч.); Він сидів біля вікна у сутінках і бачив, як промчали на мотоциклі Янош Репаші з своїм ад'ютантом (Скляр.); Тиша в степу. Невидимі в сутінках, ..гули трактори (Головко); Чи довго там, чи хутко скінчив роботу я. Вже небо тоне в сутінках і місяць вже сія (Забіла)]. сутінковий сумеречный [Зловісна громова хмара., клубочить чорними хвилями, які випливають одна поперед одної, кладуть поступово сутінкову млу на вечірню землю (Я нов.)]. сутінно нар. сумрачно [Тихо і сутінно було на ній [поляні], у першій хвилині не можна було нічого побачити (Фр.)]. сутінок, -нку, сутінь, -ні 1) сумрак, сумерки (мн. ч.) [Сірий день поволеньки насуплювався, заволікуючи сугір'я, темні бурти і житла в вечірній сутінок (Досв.); Сонце, кинувши уверх стовп червоних променів, сіло за обрієм, сутінь обгорнула заплаву (Чаб.)]; см. ещё сутінки; 2) редк. тень; (разновидность цвета, а также перен.) оттенок [Перебуті муки та смуток впали на очі й на вид сутінком задуми й якоїсь зосередженості думок (Н.-Лев.); Все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі сутінки, всі кольори ніби зливались докупи (Н.-Лев.); Зелене море листя грало долі всіма су- тінями барв, від чорно-зеленої до жовто- зеленастої (Коцюб.)]. сутіночок, -чка уменьш., ласк, от сутінок. сутінь см. сутінок. сутки, -ток разг. сутки [Суддею був Ведмідь,. Вовки були підсудки. Давай вони його по- своєму судить Трохи не цілі сутки (Греб.); Лежить, лежить Бондарівна Сутки ще й годину, Поки звелів пан Каньовський Зробить домовину (народна пісня); День і ніч— сутки пріч (Ном.)]; см. ещё доба 2. сутки, -ток [узкий] промежуток; (между двумя строениями, плетнями и т. п.)>
|