Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
eye 567 eye (Іст. КПРС)]; ~д по кімнаті (по! квартирі)сосед по комнате (по квартире), сожитель. сусіда м. и ж. р. сосед (м. р.); соседка (ж. р.) [Кукса: Чого то мій сусіда так розлютувався? (Ероп.); Мій сусіда човном, ніби крізь сон, запитав: — Яка воно година? (Досв.); Сусіда, — ще молода молодиця, — якось болісно усміхнулася, зглянулась з бабою й нічого не сказала... (Мири.)]. сусідин, -на, -не соседа (род. п. от сосед), сосёдов (разг.); соседки (род. п. от соседка), сосёдкин (разг.); соседский (м. и ж. р.) [Огонь обняв кругом сусідин хлівець (Мирн.); Це був Семен, сусідин Мотрин син (Гр.)]. Ср. сусіда. сусідити, -джу, -диш соседить, соседствовать [З другого боку, на найближчім горбі, сусідив Юра (Коцюб.); З Хомою сусідили— по праву руку петеерівці, по ліву — Мако- вей із своїм апаратом (Гонч.)\. сусідів, -дова, -дове соседа (род. п. от сосед), сосёдов (разг.); соседский [Коли який- небудь найтихіший карапуз., брався до сусідового чуба, вона тільки вичитувала винуватому наставления (Вас.)]. сусідка соседка [Не чув навіть [Харитон], як вийшла з хати сусідка: так задумався (Коцюб.); Я не помітила в куточку моєї сусідки по цеху (Янов.)]; ~ка п о к і Ліна т і (п о квартирі) соседка по комнате (по квартире), сожительница. сусідній соседний; (смежный — еще) близлежащий; (находящийся в непосредственной близости^— еще) прилегающий, прилежащий (уст.); (живущий по соседству разг. — ещё) соседский [У дверях сусідньої кімнати з'являється білява дівчина (Гал.); Мені кілька місяців помагав учитися Іван Плеш- кан, старший гімназист з сусіднього села (Стеф.);[-Сусідній хлопець обіцявся пашні на посипання дати (Мирн.)]. сусідонька ж. р. ласк. разг. соседушка [Є у мене сусідонька — Люба, мила дівчинонь- І ка. Та не знаю, що робить, Бо боюсь туди ходить (народна пісня)]. сусідонько м. р. ласк. разг. соседушка [—Ого! — думаю собі. — Тепер мій сусідонько забагатів, піду одвідаю його, чи живий-здоровий (Коцюб.)]. сусідочка ласк, соседушка [А він на тих сусідочок важким духом дише: бодай їх слід запав! (Вовч.)]. сусідство соседство [Поручик наказав господині виконувати всі наші прохання і попросив нас пробачити за неприємне сусідство, бо ж поруч була арештантська кімната (Досв.)]; в ~ві, п о <-~ву по соседству [Яке велике слово те — свобода. Воно в сусідстві з іншими словами Текло у вірш,, мов річка повновода (Воронько); Я з дідусем твоїм, Калеником Романовичем, вік по сусідству звікувала, а кривди від нього не бачила (Сенч.)]. сусідський соседский; (реже: расположенный по соседству) соседний [Галину розбудили сусідські діти (Ле); Підкотила штанці дітвора, Паперові пливуть кораблики До сусідського лиш двора (Мал.); Пол- І ковник сусідської армії, забувши свій чин, ліг, як простий солдат, на брук (Янов.)]. сусідувати, -дую, -дуєш редк. соседствовать, соседить [Вже десять літ сусідував [Валі- гурський] із Калиновичем (Фр.); — Чого ви, тату? — запитала в нього Люба. — Це останні сльози, діти мої. Радість віднині має бути в серці, то не мусить вена сусідувати з слізьми (Колг. Укр., 1958, 1)]. сусідчин, -на, -не соседки (род. п. от соседка), сосёдкин; соседский [Чайчиха мовчки сидить. Настя щебече з сусідчиною дівчиною (Вовч.)]. сусік обл. закром; обл. сусёк, засека. сусіль (глагольное межд.) разг. шмыг; (о неожиданном появлении, исчезновении и т. п.) шасть [Тільки став я приглядаться — І що і відкіль, А він зразу розігнався І в вікно сусіль... (Гл.); Тільки що бджілка додому сусіль, Враз на щура і наткнеться (Манж.)]. суслик обл. 1) см. ховрах, ховрашок; 2) жевка [Умочав [дід] сухар житнього хліба у воду, солив сіллю і смоктав його, мов мала дитина суслик (Мирн.)]. суслін, -лона с.-х. редк. суслон (обл.) [В колгоспах поліських і західних областей республіки скошені стебла [кукурудзи] треба зв'язувати в снопи, а потім ставити в суслони (Рад. Укр.. 1956, IX)]. сусло сусло [Спиртове бродіння є процесом перетворення цукристого виноградного сусла на вино (Колг. Укр., 1961, 9)]. суспендований хим. суспендированный [Отруйні речовини, застосовувані для обприскування, розчиняються у воді або ж перебувають у рідині в суспендованому стані (Колг. вироби, енцикл.)]. суспензйвшш полит, и пр. суспензивный. суспензія хим. суспензия [Системи, що складаються з рідини із завислими у ній твердими частинками, називаються суспензіями (Заг. хім.)]. суспензорій мед. суспензорий. суспіль 1) нар. сплошь [Усе широке подвір'я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (Н.-Лев.)]; 2) (з ким, з чим) предл. рядом (с кем, с чем), подле (кого, чего) [Кумова хата стоїть суспіль з моєю (Волч. у. — Сл. Гр.)]. суспільний 1) общественный [Ідеалістичним поглядам народників на історію В. І. Ленін протипоставив марксистське, матеріалістичне розуміння суспільного життя (Іст. КПРС)]; ~не виробництво обіне- ственное производство; <-~на формація общественная формация; 2) (находящийся в непосредственной близости) редк. прилегающий, смежный. суспільність, -ності общественность; общество [В таких хвилях він важко сумує і нарікав на нерозвитість і ретроградство суспільності (Фр.); Вона [література] не повинна обмежуватися селянським побутом, а давати справжній образ життя всіх верств суспільності (Коцюб.)]. суспільно нар. общественно; ~ио кори с- н и й общественно полезный [Навчально- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)