сур 566 eye переть [— Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! — сказала Уля- ся й скривилась (FI.-Лев.)]. сургуч, -чу сургуч [Зв'язківець вніс пакет. Шрам засвітив ліхтарика, розламав хрусткий червоний сургуч (Собко)]. сургучевий, сургучний сургучовый, сургучный [Під час хвилинної зупинки [поїзда] ми кидали в двері поштового вагона мішок із сургучевою печаткою (Жур.); Хмельницький приклався до великої сургучної печатки (Панч)]. сурдина муз. сурдина [Тепер у мене ще всі почуття і думки під сурдиною грають, ледве прокидаються (Л. Укр.)\. сурдинка муз. сурдинка [Інколи долинали відгомони., вантажних машин — і вони гули, як під сурдинку (Смол.)]. сурдопедагог пед. сурдопедагог. сурдопедагогіка пед. сурдопедагогика. сурдопедагогічний пед. сурдопедагогический. сурдут уст. сюртук; пиджак [Дідусь мав на собі застебнутий аж під шию сурдут з двома рядами блискучих, золочених ґудзиків (Мак.)]. сурдутйна презр. уст. сюртучишко; разг. пиджачишко [Зчудовано підняв я голову й побачив на одній високій груші.. Василька, котрий, засівши на одній галузі, без сурдутини її босоногий, заїдав грушки й оглядав цілий город (Коб.)]. суремити см. сурмити1. суремка уменьш. от сурма1 [Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Пере.)]. суремний см. сурмовий. суржик, -ку 1) с.-х. суржанка, суржа, суржик [Пшениця переродилася в жито! Сіяв пшеницю, а зібрав суржик! (Горд.)]; 2) перен. разг. помесь; смесь, смешение; О мовний ^к языковая смесь; разг. языковой суржик. суржиковий суржанковый. Ср. суржик 1. суржбк, -жку редк. см. суржик 1. сурик, -ку мин., хим. сурик [Під пахвою в хлопця стирчав сувій товстого паперу, в руках погойдувалося- відро з суриком (Ільч.); В горах краплинами червоного сурику палали величезні маки (Тулуб)]. суриковий мин., хим. суриковый. Сурінам, -му Суринам. суріпиця бот. (Barbarea vulgaris R. Вг.) сурепица, сурепка, сурепа [Сіяли ж насінням., з бур'янами, з суріпицею (Крот.)]. сурма1 муз. труба; (у пионеров, военных — обычно) горн [I якраз серед бенкету В захмку нашого Бертольда Залунала гучна сурма Королівського герольда (Л. Укр.); Над вечірніми ланами грає сурма золота (Сос); Рано-вранці в неділю засурмила на шкільному подвір'ї піонерська сурма (Донч.)]. сурма2 хим. сурьма [Виплавка сурми з вітчизняних руд почалася тільки в радянські часи (Заг. хім.)]. сурмар, -ря, сурмач, -ча трубач; горнйст [Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмарі (Мал.)\ Йде весна в кипучім зелеіі- цвіті, Обрії палають на зорі, І гудуть вітри в широкім світі — Молодої о травня сурмарі (Шп.)\ Сурмачі набрали в груди повітря, і голосні мідні звуки сурм весело залунали над селом (Панч)]. Ср. сурма1. сурмити1, -млю, -мйш, поэз. редк. суремити, -млю, -миш трубить [Ярослав: ..На князя вже встає крамола зла... Гей, зараз же сурмити скрізь тривогу! (Коч.); Стояли біля входу піонер і піонерка і в сурми сурмили (Іван.)\ Прорвавсь суховій і суремить над світом: — Усе попалю, потопчу я цим літом! (ІПп.)]. сурмити2, -млю, -мйш (покрывать сурьмой) сурьмить (уст.). сурмитися, -млюся, -мйшея сурьмиться. Ср. сурмити2. сурмлення, сурмління игра на трубе; звучание трубы [Проходять сурмачі, помагаючи покликачеві втихомирити сурмленням розгаласований люд (Л. Укр.); Крізь розбите вікно вривалося., протяжне сурмління дудок стрілочників (Шовк.)]. Ср. сурмити1. сурмовий, суремний трубный [Ще на воротях почув Йон сурмовий голос батьків (Коцюб.); Суремна мідь співає з-над Дністра (Важан)]. сурмочка, сурмонька уменьш., ласк, от сурма1. сурм'яний хим. сурьмяный; О ^ний блиск мин. сурьмяный блеск [Сурма зустрічається в природі звичайно у сполуці з сіркою — у вигляді сурм'яного блиску (Заг. хім.)]. сурм'янистий хим. сурьмянистый [Сурм'янистий водень — отруйний газ (Заг. хім.)]. суровий суровый [Ми сиділи., на зогрітій сонцем землі в латаних штанах з грубого сурового полотна (Цюпа); Він [білий стяг] був зроблений з кількох солдатських бязе- вих рушників, нашвидкуруч обкиданих суровою ниткою (Смол.)]. сурогат, -ту суррогат [Світло падало на круглий стіл, де в маленьких філіжанках з тонкої порцеляни парував сурогат кави {Пере.)). сурогатний суррогатный. Сурхан-Дар'інська область Сурхан-Дарьйн- ская область. сурхан-дар'інський сурхан-дарьйнский. сурядний грам, сочинённый. сурядність, -ності грам, сочинение. сусак, -ка бот. (Butomus L.) сусак. сусакові, -вих сущ. бот. сусаковые. сусальний редк. сусальный [На стінах залишилися тільки вицвілі фотографії та в кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Панч); Ми також і проти тих, хто створює сусальні, підсолоджені картини, які ображають почуття нашого народу, що не приймає і не терпить ніякої фальші (Хруїцов)]. Сусанна Сусанна. сусід сосед [Скоро у мене буде сусід, оселиться в тому домі, де я (Коцюб.); Хоч Устина й скаржилася на свою долю, а жила краще за своїх сусідів Глущуків (Чорн.); Серед великих країн Європи Франція, як найближчий сусід Німеччини, була під найбільшою загрозою фашистського нападу
|