Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суп 565 вам вашим? Де веселка така ясна, щоб не здалась блідою супроти вас? (Л. Укр.)]. супротивлятися, -ляюся, -ляєшся и супротй- витися, -влюся, -вишся обл. противиться, сопротивляться [Тугар Вовк ішов понурий та німий, навіть поглянути не хотів на тих смердів, що сміли супротивлятися волі його князя (Фр.)ї Н а р т а л [до військової сторожі]: Не смієте в'язати! Я не злодій! Єпіскоп: Нам сказано: не супротився злому (Л. Укр.)]. супротивний 1) (расположенный напротив) противоположный; книжн. противный; уст., разг. супротивный [Коло супротивного берега у прозорій воді відбилося село так, наче перекинулося (перекл. з М. Вовчка)] Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Л. Укр.); Велено: позносити насупроти палацу всі хатки.. Позносили й супротивні хатки, насадили перед двором високих та тонких тополь... (Мирн.)]; 2) (встречный — о ветре, течении um. п., а также перен.: враждебный) противный; разг. супротивный [По Сир-Дар'ї шхуни посувались дуже поволі, бо дув сильний супротивний вітер (Кир.)', Для чогось, начебто він міг когось врятувати, кинувся [Іван Тимофійович] вперед, а гаряча супротивна хвиля жбурнула його назад (Ст.)]; ~на сторона юр. и пр. противная сторона [Йому [посередникові] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі., не викривати жодної таємниці супротивної сторони (Трубл.)]; 3) (о листьях, почках um. п.) бот. супротивный. супротивник 1) противник; (человек, неприязненно относящийся к кому-нибудь или к чему-нибудь уст. — ещё) неприятель [Виходить з речами Гайдай.. Повільно проходить поміж супротивників (Корн.); Блідий Прохор кілька секунд примруженими очима дивився в ненависне обличчя зятя, а потім мовчки, без єдиного слова, з усієї сили ударив свого супротивника (Шиян)]; 2) спорт, противник [Перед матчем супротивники кілька хвилин грають без рахунку (Собко)]', 3) (войска противной стороны) собир. неприятель, противник [Розбили, розвіяли супротивника, як грім пір'я (Вас); Тікав супротивник з укріплень {Hex.)]. супротивниця 1) противница; неприятельница [— Матері твоїй трясця!.. — кричала одна. — ..Тьфу на тебе! — одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Мирн.); Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супротивниць (Фр.)]; 2) противница. Ср. супротивник 1—2. супротилежний редк. противолежащий, противоположный; уст., разг. супротивный [Гори, вкриті лісом, неначе жевріли жаром, пашіли теплом і робили незвичайно ефектний контраст з супротилежним затіненим берегом (Н.-Лев.); Капітан стояв на тротуарі на супротилежнім боці вулиці (Фр.)]. супротилежність, -ності редк. противоположность [Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями супротилежність їх вдачі (Н.-Лев.)]. супруг редк. супруг; разг. супружник. супруга 1) обл. см. супряга; 2) (жена) редк. супруга; разг. супружница [Нема кращого друга, як вірна супруга (приказка)]. супружний, супружий редк. супружеский; разг. супружний [Вона тягла супружне ярмо, не маючи куди дітися (Фр.); Був [лікар] предметом сердечних бажань усіх кандидаток до супружого стану з цілого містечка (Кобр.)]. Супрун см. Софрбн. супрутнійредк. противоположный; (о ветре — обычно) встречный [Хустина з'їхала на плечі, супрутній вітер волосся розкидав на високому чолі (Куч.)]. супряга с.-х., перен. супряга [Домовився з сусідом, щоб дав у супрягу коня (Цюпа)]; в г^рязі разг. в супряге [Карпо спрягався з Лавріном, і вони вдвох у супрязі орали попереду Карпове поле, а потім Лаврінове (Н.-Лев.); А, товариш директор! Заходь, голубе, заходь. Разом порадуємось, як-не- як ми тепер в супрязі (Збан.)]. супряжич, супряжник с.-х., перен. супряжник [Він ніколи не просив волів у батька, а напитував супряжичів між чужими людьми (Н.-Лев.); — То прийміть і мене до своєї спілки.. — Ну, це не дуже гарний буде для нас спільник та супряжич, — сказав Радюк (Н.-Лев.)]. супутник 1) спутник [Зустрічний вітер рвав фрази, і мені часом доводилося перепитувати, що сказав мій супутник (Минко); І стримано, і серйозно сказала [Настя] тому, хто мусив стати супутником її життя: — Я покохала тебе, Петре, не знаючи, хто ти, ..ніхто і ніщо не вирве тебе з мого серця (Тулуб); Наш народ любить і шанує книгу, вона стала його незмінним супутником, другом і порадником в житті і боротьбі (Мист., 1961, 5)]\ бути чи'ім ^ком быть чьим спутником, сопутствовать кому; 2) астр, спутник [Навколо Землі обертається її супутник — Місяць (Астр.)]; штучний ~к искусственный спутник [Запуском першого радянського штучного супутника Землі відкрилась нова ера в історії людства — ера освоєння космічного простору (Колг. Укр., 1958, 12)]. супутниця спутница [Вона чекала його вже одягнена. Вийшли на вулицю, і Гучко запобігливо взяв свою супутницю під руку (Собко); Життєвість завжди є в мистецтві умовою і супутницею справжніх художніх удач (Нович.); Залишки фундаменту кам'яного будинку вкрили розкішні будяки, ..лобода та невідступна супутниця покинутих осель — кропива (Вільде)]. супутній сопутствующий [В лісових культурах горіх висаджують більш загущено, чергуючи його ряди з іншими деревними породами. Кращими супутніми породами в нашій республіці є липа, клен гостролистий, яблуня, груша (Колг. Укр., 1960, 9)]. сурганитися, -нюся, -нишся разг. переться, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)