Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суп 564 суп Блідий був, аж зелений, та супокійний і (Фр.)]; см. ещё спокійний. супокійно 1) нар. спокойно; покойно; примиренно [Заснув я супокійно тої ночі І довго спав, і не було мені Ніяких привидів (Фр.); Вони вийшли з театру в темну жовтневу ніч. Безмежна і прохолодна, вона здіймалась над Терноградом урочисто і супокійно (Собко)]; ер. супокійний и см. ещё спокійно 1; 2) (в значении сказуемого) спокойно, покойно [Сам не знаю чому, але, дивлячись на неї, я відчув, що на душі моїй ста- / ло так тихо, так супокійно (Мур.)]. супонити, -ню, -нині супонить [Тетяна: Ой, рятуй, задавить супоня! Клич ту молодицю, що мене супонила... (Тоб.)]. супонитися, -ниться- супониться. супоня супонь [Загнув батько дугу, Тягне мати супоню, А ти зав'яжи, доню! (Шевч.)\. супорт техн. суппорт [Токар покрутив ручку, І повільно підводячи супорт з різцем до затиснутої деталі (Донч.)]. супостат уст. 9 б ран. супостат [Мирослав збуджений: Радуйся, княгине! Стенувся ворог, кинувся назад. І без числа на полі битви гине, Розбитий буде хижий супостат! (Коч.); І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі (Шевч.)]. супостатка уст., бран. супостатка. супочйвок, -вку, супочйнок, -нку обл. отдых; уст. отдохновение [Важкі фотелі стояли твердо і гордо на своїх грубих коротеньких лабах; софи під дзеркалами немов зітхали глибоко час від часу, запрошуючи до | супочивку (Фр.)\ Чоловік — то немов та ріка бистра, що мчиться вічно вперед, вперед — і не знає ні су починку, ні спокою (Коб.)]; см. ещё спочинок. супрематизм, -му иск. супрематизм. супрематист иск. супрематист. супрематйстський иск. супрематистский. супровід, -воду сопровождение [Боярин гордо віддалився в супроводі своєї доньки (Фр.); Єгор Мовчан створив нову мелодію на текст Думи, скомпонував до неї музичний супровід (Вологи.); Тепло світило сонце осіннім світлом і розливало його над гаєм, степом під супровід багатоголосого пташиного цвірінчання (Трубл.)]. супровідний сопроводительный; (прилагаемый к документам — ещё) препроводительный; (идущий, едугций с кем-нибудь для охраны или указания пути — обычно) сопровождающий; (тесно связанный с чем-либо; добавляемый к чему-либо — обычно) сопутствующий [Сабуров, підсунувши до себе лампу, уважно прочитав супровідний документ Ваніна (перекл. з Симонова); І в усатівських, і у волинсько-подільських мегалітичних могильниках, крім основних поховань, зустрічаються супровідні (Наря стар. іст. УРСР)]\ г^відні зміни см. зміна 1; ~віднйй лист сопроводительное письмо; канц. разг. препроводйлка [— О! —вигукнув голова виконкому, прочитавши супровідного листа. — А тебе тут розшукують! (Багм.)]. І супровідник сопроводитель, сопровождающий (сущ.). * супровідниця сопроводительница, сопровождающая (сущ.). супроводжати см. супроводжувати. супроводження сопровождение [3 того часу, як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп (Гонч.)]. супроводжуваний сопровождаемый [Микола не встиг закінчити своєї думки — супроводжувана медсестрою, в палату увійшла лікарка (Хижн.)]. супроводжування сопровождение [Воєвода, посланий королем для супроводжування, їде за Данилом (Хижн.)]. супроводжувати, -докую, -джуеш и супроводити, -джу, -диш и обл. супроводжати, -джаю, -джаєш (кого, що) сопровождать (кого, что); сопутствовать (кому, чему) [Від самого Уралу Степана супроводжувала госпітальна сестра (Вологи.); Хочеться, щоб якнайбільше наших книг супроводжувало рідних радянських людей у далеких дорогах життя, щоб ці книги розсівали навколо себе іскри, з яких народжується полум'я подвигів (Літ. газ., 1959, II); Весілля в колгоспі починається з пісні, молодих завжди супроводить пісня (Янов.); її слізьми затемнені очі супроводжали сина чимраз далі й далі, а відтак, немов оловом обтяжена, вернула [Марія] сама назад (Коб.)]. супроводжуватися, -джується и супроводитися, -диться сопровождаться [Підвищення температури повітря супроводжується здебільшого зменшенням опадів (Наука і життя, 1960, 7); Розквіт культури народів соціалістичної співдружності супроводиться все більшим взаємозбагаченням національних культур, активним формуванням інтернаціоналістичних рис, характерних для людини соціалістичного суспільства (Програма КПРС)]. супроводжуючий 1) прич. сопровождающий; сопутствующий; ср. супроводжувати; 2) (род. супроводжуючого) сущ. сопровождающий [Другого дня вранці Олександр у супроводі генералів і придворних оглядав табір. Тепер він похмуро слухав зауваження супроводжуючих (Кочура)]. супроводити см. супроводжувати. супроводитися см. супроводжуватися. супроти, обл. супротив (кого, чого) предл.щб- тив (кого, чего), разг. супротив (кого, чего); (на противоположной стороне — ещё) напротив (кого, чего); (при сопоставлении) сравнительно (с кем, с чем), по сравнению (с кем, с чем) [Воював Козак Мамай супроти горя людського (Ільч.); І разом предки ясночолі Ішли, повиті в грім, у гнів, Супроти царської неволі, Супроти панських батогів (Рил.); Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Граб.); Адась зупинив повозку супротив тої межі, по котрій ішла дівчина (Фр.); Мрії передсвітні, які ви чарівні! Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим бар- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)