Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
різ 64 різ проносились якісь думки, серце бентежили різнорідні почуття (Гур.)]. різнорідність, -пості разнородность; разнохарактерность [Ми радувалися тій різнорідності тонів і форм, тому багатству мотивів і тій життєвій правді,, що виявляються в наших новіших поезіях (Фр.)]. Ср. різнорідний. різнороб разнорабочий {сущ.) [Кликали до роботи токарів високих розрядів, мулярів, різноробів та вантажників (Куч.)]. різіюробочий, -чого сущ. разнорабочий [Тут голос За рудного затремтів від туги, і це тремтіння передалось народу: серед жінок різноробочих почувся плач (Довж.)]. різноскладовий разносоставный; лингв., поэт.. разносложный. різноспорові, -вих сущ. бот. разноспоровые. різностановий ист. разносословный. різностатевіїй разнопол ый. різностильний разностильный [Акторське фош; Мебля — театральний реквізит з різних спектаклів: різностильні стільці, канапи, столи, люстра... (Левада)]. різностильовий разностильный [Якщо гово рити про словниковий запас поезій Фран ка, то він., дуже багатий і різностильовий (Курс іст. укр літ. мови)]. різностопний поэт, разностопный; <-~ний ямб разностопный ямб [Своїми байками Гребінка ввів і закріпив в українській літературі криловський віршовий розмір — різностопний ямб, який згодом використовував у своїй творчості і Л. Глі- бов (Іст. укр. літ.)]. різносторонній 1) разносторонний, многосторонний, всесторонний; (об уме и т. п. — ещё) многогранный [Борючись з бідою й не маючи часто-густо чого їсти, Франко я дивною енергією проявляє різно- сторонню діяльність на всіх полях літератури (Коцюб.)]; 2) мат. разносторонний. різносторонність, -ності 1) разносторонность, многосторонность, всесторонность; многогранность; 2) разносторонность. Ср. різносторонній 1 — 2. різносторонньо нар разносторонне, многосторонне, всесторонне; многогр; нно. Ср. різносторонній 1. різнострійний редк. разношерстный [Велика, нехай і різнострійна.., зате добре озброєна армія українського повсталого вій ська навдивовижу спритно обійшла прикордонні варти гетьмана Жолкевського (Ле)\. різнотипний разнотипный [Народності неслов'янські, звичайно, за загальними законами мовного контакту різнотипних мов, могли залишити в складі української мови на Київщині сліди свого впливу лише в дуже обмеженій сфері — в лексиці деяких побутових понять (Мовозн., 1955, XIII)]. різнотипність, -ності разнотипность. різнотонний разнотонный [Легенький теплий вітерець доносив цілу гаму різнотонних звуків (Кач.)]. різнотонність, -ності разнотонность. різнотрав'я разнотравье [Для збирання насіння на природних сіножатях треба вико- I ристати ділянки з найкращим, вирівняним і найбільш чистим від різнотрав'я та бур'янів травостоєм (Колг. Укр., 1956, 8)]. різнохарактерний разнохарактерный. різнохарактерність, -ності разнохарактерность. різкоцвіттяредк. разноцветье; разноцветность; разноцвет [Вже розійшлися хмари, і на небі з'явилося сонце, повеселішав садок, заіскрилися сніжинки коштовним різно- цвіттям (Хижн.); Ну й різноцвіття було в мене під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в'язілю, а лядвенець, що вже одцвітав, зробився з жовтого червонастим, рожевим {Мур,.)\. різночасний разновременный. різночасність, -ності разновременность [Потомство, яке послідовно з'являється, вже через різночасність його появи неодмінно потрапляє в природі в неоднакові умови життя, в результаті чого організми формуються по-різному (Осн. даре.)]. різночасно нар. разновременно. різночинець, -нця ист. разночинец [Падіння кріпосного права викликало появу різночинця як головного, масового діяча і визвольного руху взагалі і демократичної, безцензурної преси зокрема (Ленін)]. різночинний ист. разночинный [Те, що не під силу було зробити російським дворянським інтелігентам — погодити слово з ділом, — виявилось під силу вихідцю з плебейського, різночинного середовища — Базарову (Рад. літер., 1957, 3)]. різночинський ист. разночинский [Від реформи 1861 р. ..почався другий етап визвольного руху в нашій країні. Це був період різночинський, або буржуазно-демократичний Aст. Укр. РСР)]. різночитання филол. разночтение. різношерстий разношёрстный, разношёрстый [Там занадто різношерстий народ (Л. Укр.)]. різіюшеретість, -тості разношёрстность, раз- ношёрстость. різноякісний разного качества, разнокачественный. різноякісність, -ності разиокачественность [Акад. Т. Д. Лисенко розвинув положення Мічуріпа про різноякісність рослини у1 різні періоди її життя (Осн. даре )]. різнути, усилит, різонути, -ну, -нёш разг. 1) резнуть; (сильнее — ещё) резануть; (чем- нибудь режущим прям., перен. — ещё) по- I лоснуть [Сніп автомобільного світла різнув по вікнах (Ле)\ По воді різонула кулеметна черга (Верш.)\ Яскравий відблиск сонця, переломлений у кожній сніжинці, боляче різонув по очах (Нанч); Секлету неначе хто різнув по серці ножем (Н.-Лев.)]; см. ещё різати 1; 2) (ударить) разг. резнуть, резануть [Погнавшись за Грицьком, він замахнувся лозиною, щоб влучити по плечах, а різнув по уху (Вас.)]. різня резня [Все поле як огнем горить, Не чуть нічого за різнею (Греб )). різнь (род. розні) редк. рознь [Визнаючи глибоку економічну різнь у сучасному селян- I стві, ми не можемо вже обмежуватися самим |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)