Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тае 4 таї товариство ми закладали, і ніхто з «великих» до нього доступу не мусив мати (Л. Укр.); Ідуть якісь таємні наради, але про що говорять, трудно сказати (Коцюб.)]; г^иі вибори тайные выборы; ~не г о- лосування тайное голосование [Збори обрали таємним голосуванням новий склад партбюро (Рад. Укр., 1947, XI)]; ~ний радник см. радник 1; під ~ним наглядом дорев. под негласным надзором; 2) (таящийся в ком- нибудь, не совсем осознанный) таинственный, тайный; (не обнаруживаемый — ещё) затаённый, разг. потаённый; (свято хранимый изредка — ещё) сокровенный, заветный, уст. сокрытый [У темряві таємній серед ночі До мене часто гість непевний приліта (Л. Укр.); Дивилась [Марта] на нього, наче хтіла випить таємну отруту з його очей (Коцюб.); Безжалісна музо! ..Ти, владарко, все одбираєш од мене, Усі таємні свої скарби тобі я повинна віддать (Л. Укр.)]; ~на думка тайная (затаённая) мысль; (о скрытом умысле перен. — ещё) задняя мысль [Чого-чого не перевернулось, не перейшло з того часу, як ще у селі балакали вони по душі, повіряли одна одній свої таємні думки-надії? (Мирн.)]; ~на причина тайная причина; разг. подоплёка. таємниця тайна, секрет; уст. таинство [Столяр Яків схвалив думку хлопця. Але порадив не тримати в таємниці, а ділитися з рідними людьми (Янов.); Сучасна наука дедалі глибше проникає в таємниці безконечного Всесвіту (Наука і життя, 1956, 8)]; знати всі ~ці справи разг. знать всю подноготную дела. таємниче, таємничо нар. таинственно [Чорний і високий ліс таємниче шепотів над головою (Куч.); Він таємничо всміхається, мнеться, але видко, що його кортить (Коцюб.)]. таємничий таинственный; (неизвестный —ещё) неведомый, невёданный; (скрытый) уст. потаённый [Таємничий лист хвилююче шелестів у кишені (Донч.); Так ось вона яка, та таємнича смерть... (Бажан); А часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив, та мої думки таємничі (Барв.)]. таємничість, -чості таинственность [Серьож- ка з таємничістю ворожбита постукав палицею об диван (Гонч.)]. таємничо см. таємниче. таємність, -ності 1) тайна, тайность (разг.); секретность, негласность; келейность [Він і сам не розумів, чого його так хвилює та стара стодола й Ромкова робота в ній. Невже тільки через те ^ що все це запнуто якоюсь таємністю (Донч.)]; 2) таинственность, тайна; затаённость; сокровенность. Ср. таємний 1—2. таємно нар. 1) тайно, втайне; секретно, негласно; келейно, келейным образом; потаённо [Він пообіцяв Парасці, що вона його буде, що він її визволить з-під кріпацтва, коли так не віддадуть, він украде її і таємно повінчається (Мирн.); Він був неспокійний, усе то виходив, то входив у хату, кудись щезав і знов з'являвся, щоб таємно порадитись з жінками (Коцюб.)]; 2) таинственно [У темряві та в винограднім листі Таємно плеще тихий водограй (Л. Укр.)]. Ср. таємний 1—2. таж, разг. редк. та же 1) союз ведь [Дарма, таж не боїться князь ні ворога, ні звіра, водяників, лісовиків розпудить нова віра (Л. Укр.); — Таже ж він передав своє отаманство наказному? — Хіба його настановив наказний? (Барв.)]; 2) усилит, част, ведь; разг. небось [Ох, господи! чоловік жінку зарубав!.. Ох, лихо, таж то Олександра!.. (Коцюб.)]; таж він може но ведь он может; таж- таки разг. ведь [-таки] [Я ніколи не сподівалась, що він так., дбав про наше спільне завдання; таж-таки часу немало було — ціле літо і осінь, — щоб перекласти тую решту віршів (Л. Укр.)]. таз1 (сосуд) таз [Він наказав принести в комірчину відро води, таз, кілька тарілок і свічку для червоного ліхтаря (Трубл.)]. таз2 анат. таз [Розвиток кісток таза у дітей, особливо у дівчаток, має важливе значення (Шкільна гігієна)]. тазик, тазок, -зка уменьш. тазик [Він стояв голий до пояса, високий, плечистий, немов який велетень, і прав білизну в мідному тазку (Борз.)]. Ср. таз1. тазовий1 тазовый. Ср. таз1. тазовий2 тазовый [Тазові кістки людини порівняно з кістками мавп значно ширші, особливо у жінок (Осн. даре.)]; ~вий пояс тазовый пояс. Ср. таз2. тазок см. тазик. тазостегновий анат. тазобедренный; ~вий суглоб тазобедренный сустав. Таїланд, -ду Таиланд. таїна поэз. тайна [Був, річ відома, молодим я, Тому до дна тепер збагну, Що навіть звук, чи тон, чи ім'я Були мені за таїну, Що серце билося інакше (Рил.)]. таїння скрьшшчание. таїнство церк., перен. таинство [Я, здається, ще не забув чину таїнства священства. Хіба миряни висвячують будь-кого, а тим паче владик? (Тулуб); Наче якесь таїнство вершила природа (Гонч.)]» Таїсія, Таїса Тайсия. таїти (таю, таїш) тайть; (не обнаруживать, делать незаметным для кого-нибудь — ещё) скрывать [Він ще через місяць., побачив, як гірко помилився; та все таїв на своїй душі, гнітив на своєму серці (Мирн.); Ніч таїла незрозумілу тривогу (Десн.); Нічого гріха таїти (Ном.)]; ^ти в собі що тайть в себе что; (о последствиях — ещё) быть чреватым чем. таїтися (таюся, таїшся) таиться, крыться (уст.); (избегать откровенности разг. — ещё) скрытничать [Невидима усмішка таїться на устах парубка (Ст.); Почуття підказувало, що тут таїться небезпека, що треба бути готовим до бою (Собко); Ще довкола таїлася ніч. Ще бліда темнота дивилась у вікна (Пере.); Як не таїлася |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)