Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

флу
289
фон
флуоресценція физ. флуоресценция.
флуоресціювати, -ціює физ.
флуоресцировать.
флуоресціюючий прил, физ.
флуоресцирующий.
флюгер, -гера прям., черен, флюгер; (прям,
разг. — ещё) флюгарка [Маленький золотий
флюгер на даху будиночка стоїть
нерухомо — вітру нема (Іван.)].
югерний флюгерный.
юїд, -ду флюид [Б и к о в а: Bin
ненавидить нас. Коли він проходить повз наш
будинок, по моему тілу завжди
пробігають якісь флюїди (Довж.)].
флюорит, -ту мин. флюорит.
флюс1, -су мед. флюс [У мами тепер зробився
флюс (JI. Укр.)\.
флюс2, -су техн. флюс [Використовується
[доломіт] як будівельний камінь і як флюс
(Курс гаг. геол.)].
флюсний техн. флюсный.
флюсовий техн. флюсовый [Колосальні
скупчення решток відмерлих організмів
стародавнього Донецького моря утворюють дуже
важливі для металургії флюсові вапняки
(Наука і життя, 1957, 3)].
фляга фляга [3 фляги він пригубив Води
краплину, щоб зросить язик (Бажан)].
фляжка фляжка [Вода солодко забулькала
з фляжки (Донч.)].
фляки, -ків кул. рубцы, рубец [Фляки — їжа
із гірших залишків м'яса, з тельбухів
фойе нескл. сущ. ср. р. театр, фойє [В
тісному фойє грав струнний оркестр місцевої
середньої школи (Ле)].
фок мор. фок [Раптом наче електричний струм
пронизує Лазарева. Перед його очима
виникає друга, на цей раз катастрофічна
небезпека. — Фок розірвало! — Розірвало
парус на фок-щоглі (Довж.)].
Фока Фока.
фокальний физ., мат., мед. и пр. фокальный.
фокстер'єр, -ра фокстерьер [На нього
кинулась Мишка, любимий песик, расовий
фокстер'єр (Коцюб.)].
фокстрот фокстрот [Єдиного танця вмів Кар-
гат — фокстрота, бо переступати з ноги на
ногу — наука зовсім не мудра (Шовк.)].
фокстротний фокстротный.
фокстроту вати, -тую, -туєш разг. фокстро-
тйровать.
фокус1 физ., мат., мед. и пр. фокус [Очі
всіх присутніх, немов у дивовижному
фокусі, сходилися на місцях радянської
делегації (Соб ко)].
фокус2 (ловкий приём, трюк; уловка) фокус
[В кінці всього старий М опта г став
показувати фокуси з хусточкою та з
рукавичками (Н.-Лев.); Бачте, він думає, що його
фокуси ніхто не розгадає (Донч.); —
Тільки в мене без фокусів! — попередив Ки-
лигей (Гонч.)].
фокусний фокусный; ~на віддаль
фокусное расстояние. Ср. фокус1.
фокусник фокусник [Долгіи жонглював
словами, як фокусник у цирку тарілками
(Риб.)].
фокусниця фокусница.
фокусничання разг. фокусничанье.
фокусничати, -чаю, -чаєш разг. фокусничать.
фок-щогла, -ли мор. фок-мачта [Розірвало
парус на фок-щоглі (Довж.)].
фол, -лу спорт, фол.
фоліант фолиант [В панських маєтках Тарас
бачив величезні бібліотеки, де на
корінцях різних фоліантів можна було
прочитати французькі, німецькі, англійські
назви (Іван.)].
фолікул анат. фоллйкул.
фолікулярний анат., мед. фолликулярный;
rwna ангіна мед. фолликулярная
ангина.
фоліо 1) нескл. сущ. ср. р. и нар. фолио;
2) нескл. сущ. ср. р. бухг. фолио.
фольга фольга [Шиби були залляті таким
густим місячним сяйвом, наче їх було
обліплено фольгою (Шиян)].
фольгівник, -ка спец, фольговщйк.
фольгівниця спец, фольговщйца.
фольговий фольговый [На стінах в світлиці
висіли ряди образів в фольгових та
позолочених рамах (Н.-Лев.)].
фольклор, -ру фольклор [3 часів свого
виникнення фольклор, як і вся взагалі
духовна діяльність людей, зв'язаний був з
практичними потребами людини (Іст. укр.
літ.)].
фольклорист фольклорист [Село Велика
Писарі вка на Сумщині здавна відоме бучо
етнографам та фольклористам як значний
осередок кобзарства (Волош.)].
фольклористика фольклористика [Визначну
роль в українській фольклористиці у
20—40-х роках [XIX ст.] відіграв професор
Московського, а потім Київського
університету М. О. Максимович (Іст. укр. літ.)].
фольклористичний фольклористический [Про
фольклористичне видання п. Франка я вже
знаю з його листа (Л. Укр.)].
фольклористка фольклористка.
фольклорний фольклорный [В цей же період
[XV—XVI ст.] на Україні зароджується
новий фольклорний жанр — думи і пісні
історичні (Іст. Укр. РСР)].
фолькотіти, -кочу, -котиш обл. шепелявить,
неясно говорить.
фон, -ну прям., перен. фон; (основной цвет,
на котором что-либо выделяется — ещё)
поле [Город на фоні гір, вершки яких
покриті подекуди снігом (Коцюб.); На
чорному фоні неба заблищали стрілами
блискавки (Н.-Лев.); На фоні шкільного життя
з'явилася значна постать Галі (Вас.)].
фонаційний лингв, фонационный.
фонація лингв, фонация.
фонд, -ду фонд [На Сибір припадає переважна
більшість сільськогосподарського фонду
земель Радянського Союзу (Наука і життя,
1956, 8); До фонду оборони здали м'ясо
і шерсть, облігації, срібний посуд, теплі
речі (Янов.)]; золотий «^д прям.,
перен. золотой фонд [Цей хор [«Вічний
революціонер»]., є однією з найцінніших
перлин золотого фонду революційних
пісень (Мист., 1955, 6)].
фонди, -дів 1) (ценные бумаги) фин. фонды;
2) перен. шансы; уст. фонды [Хотіла б я
19-1402

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)