Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фон 290 фор знати, коли має видатись збірник і чи єсть які фонди для нього? (Л. Укр.)]. фондовий фондовый [До калькуляції слід включити., вартість витраченого фондового фуражу для робочої худоби (Коле. Укр., 1956 7)]. фонема лингв, фонема. фонематичний лингв., мед. фонематический. фонемний лингв, фонемный. фонендоскоп мед. фонендоскоп. фонетика лингв фонетика. фонетист лингв, фонетист. фонетичний лингв, фонетический [В третьому періоді розвитку писемності звуковий склад слова., зображують' певними позначками. Це так зване фонетичне (звуко-літерне) письмо {Наука і життя, 1958, 4)]. фонетично нар. лингв, фонетически. фонізм, -му псих, фонизм. фонічний фонический [Лише після того, як телефоністка вдруге дала довгий фонічний дзвінок, вона майже скрикнула: — Я слухаю! (Гур.); Він [В. Кобиляиський] пока- 8ав чудові зразки фонічного оформлення вірша (Вітчизна, 1961, 1)\. фоновий спец. фоновый [В опері [«Милана» Г. Майбороди] є і дійові хороші сцени, і фонові (Літ газ., 1957, XI)]. фонограма фонограмма. фонограф фонограф [За столом біля якихось паперів і фонографа сидів судовий слідчий Кость Іванович Чорнокнижний (Ст.)]. фонографічний фонографический. фонографія фонография. фонологічний лингв, фонологический фонологія лингв, фонология [Фонологія — розділ фонетики, що вивчає звуки мови з точки зору їх основної функції — виражати людську думку (Словн. лінгв. терм.)]. фонометр, -ра (риз. фонометр. фонометричний физ. фонометрический. фонометрія физ. фонометрия. фоноскоп мед., лингв, фоноскоп. нотёка фонотека. нтан, обл уст. фонтана фонтан; поэз. уст. водомёт [Поблизу альтанки монотонно шумить над гротом штучний водопад. Дзюркочуть фонтани (Гонч.); Вибухи застугоніли зовсім близько, вода піднялась фонтанами, весь ліс затріщав (Гонч.); Максим припинив фонтан красномовства Зуб- ківського (Риб.); І враз, немов з незримої фонтани, Бурливі тони ллються, клекотять (Фр.)]. фонтанний фонтанный [Завдяки накачуванню води в надра морським нафтовикам [Баку] вдалося одержати найдешевшу фонтанну мафту (Рад. Укр., 1958, IX)]. фонтанування техн. фонтанирование. фонтанувати, -нує фонтанировать [Зимогоро- ва не помилилась. Фонтанувала свердловина № 326 (Донч.); Вискакуючи з води сторч майже на весь свій дивовижний зріст, і пірнаючи, і знову здіймаючись, і фонтануючи, [кити] наводять тугу на людей (Довж.)]. фонтанчик уменьш., ласк, фонтанчик [Справді, вдалині виблискували на сонці немов срібні фонтанчики (Донч.)]. фора спорт, фора. форвард спорт, уст. форвард [Вдень, ганяючи у дворі м'яча, майбутній футболіст виконав по черзі обов'язки і центрального форварда, і лівого крайнього (Літ* газ.у 1960, XII)]. форд форд [Петрусь говорив, що після закінчення курсів йому обіцяють «посаду» десь на легковому форді або на автобусі (Козл.)]. фордевінд, -ду мор фордевинд. фордзон с.-х. фордзон. фордизація ж. фордизация. фордизм, -му эк. фордизм. фордизбваний эк. фордизйроваипый. фордизувати, -зую, -зус.ш ж фордизйровать. фордизуватися, -зується ж. фордизйроваться. фордик уменьш. разг. фордик [Він якось на повному ходу налетів своїм фордиком на полісмена (Кул.)]. форейтор, -ра ист. форейтор [На шкапі хмурій та кудлатій сидить форейтор бородатий (перекл. Рильського)]. форейторський ист. форейторский. форелевий форелевый. форель, -лі ихт. форель [— Форель водиться тільки в гірських ріках.., — оповідала Устииа (Чорн.)]. форельний форельный [Останнім часом у Рахівському лісництві, Закарпатської області, лісники взялися за розведення річкової форелі. На Чернівеччииі є Лопушняі1- ський форельний завод (Наука і життя, 1960, 10)]. форзац полигр. форзац [В цій книжці заслуговує похвали також майстерно виконаний форзац із золотим лінійним рослинним орнаментом на зеленому фоні (Укр. радк графіка)]. форзейль, -ля мор. форзейль. форкання фырканье [Замфір сидів у садку, затоплений в задумі, і не помічав ані холодного, вогкого подиху плавнів, ні форкання коней, що гризли оддалік траву (Коцюб.)], форкати, -каю, -каєш, форкнути, -ну, -неш фыркать, фыркнуть [Гомоніли на подвір'ї козаки. Форкали коні (Риб.); На леваді форкнув кінь (Ст.); Чумаки, поставивши варту, купапися в річці, форкали, плавали й радісно хлюпосталися у воді (Тулуб)]. форма 1) форма [Ніч змінювала обриси й форми місцевості та речей, плутала почуття віддалення й часу (Трубл.): Для урочистого вечора він надів парадну шахтарську форму (Собко); Ленін вказував, що партія і Радянський уряд підтримують колективні, соціалістичні форми в сільському господарстві (Біогр. Леніна)]; г р а м а т й ч- и а <^ма лингв, грамматическая форма; культура, національна ~мою, соціалістична змістом культура, национальная по форме, социалистическая по содержанию; 2) (образец, по которому изготовляется предмет, или приспособление, придающее предмету необходимые очертания) форма, формовка [Піднімуть ківш краном, розіллють метал у форми, і стане він станинами блюмінгів чи валками для прокатки (Собко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)