Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фор 292 фор (возникать) редк. образовываться [В Москві [під час Великої Вітчизняної війни] формувались робітничі комуністичні дружини (/ст. КПРС); Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка (Чаб.); Мати бачила, що в хлопчика день у день уже формується свій власний характер, наполегливий і рішучий (Донч.); Пара ходить по воді. З неї формуються дивні примари (Янов.)]; 2) формоваться [Плався, сталь, біжи, формуйся..! (Тич.); Він зразу вийшов зі свого кабінету і рушив туди, де формувались робочі колеса турбін (Собко)], Ср. формувати 1—2. формула формула [Брянський діставав із своєї планшетки якісь схеми і записи з і формулами, пояснюючи їх Чернишеві (Гонч.)]. формулювання 1) формулирование, формулировка; 2) (выражение) формулировка [Про це все обережно, намагаючись вибирати як- найм'якші формулювання, сказав [я] Лідії Григорівні (Збан.)]. формулювати, -люю, -люєш формулировать IM и повинні тепер інакше формулювати найближчі конкретні завдання революції в ім'я нашої програми і в розвиток нашої програми (Ленін)]. формулюватися, -люється формулироваться. формуляр, -ра формуляр [Чим більше поважних журналів стоятиме в моєму «формулярі» професіональному, тим легше буде мені надалі здобути собі повсякчас літературний заробіток (Л. Укр.)]. формулярний формулярный; ^ний список дорев, формулярный список [До Орська Шевченко прибув 23 червня, на нього склали формулярний список, докладно описавши його зовнішність (Кир.)]. формульований формулированный. фбрпаль, -ля обл, конюх; (с более широкими обязанностями) работник [Майже три чверті землі мого села належали поміщикові Ясінському.. У нього були сотні коней і худоби, десятки форналів і наймитів {Коал.)]. форпост воен., перен, форпост [Запоріжжя являло собою південний форпост Російської держави, який мав немаловажне значення в умовах частих сутичок з Туреччиною і Кримським ханством (Іст, Укр, РСР); Ви чули про Караганду? Це вугільний басейн, що має стати третьою, після Донбасу й Кузбасу, вугільною базою, форпостом важкої промисловості (Донч.)]. форпостний форпостный. форс, -су разг. форс [Задаються тільки дурні... Можна й без форсу не гірше діло робити (перекл, з Горького)], форсинг, -гу спорт, форсинг. форс-мажор, -ру книжн, форс-мажбр. форсований воен. и пр. форсированный [3 самого вечора сіявся важкий теплий дощ. Крізь нього, ніби крізь рухливі безкраї хащі, ішла рота форсованим маршем (Гонч,)]. форсовано нар. форсированно. форстёньга мор. форстёньга. форсування воєн, и пр, форсирование [Звечора перед форсуванням тисячі розбитих па команди бійців запрудили бериславсь- кий берег, роблячи останні приготування (Гонч.)]. форсувати, -сую, -суєга воен. и пр. форсировать [Невтомно працювала думка штабу, як краще форсувати Дніпро (Шер.); Пре- ображенський теж форсує роботу в південному тунелі (Ле)]. форсуватися, -сується форсироваться [Форсуються ремонтні роботи на станціях (Рад. Укр., 1948, XI)]. форсунка техн. форсунка [Довкола турбіни з форсунками сновигали монтажники (Ваш)], tpcyniiiiK спец. форсунщик. рсунннця спец. форс у нщица. форт, -ту воєн, форт [На його руках і помер батько, важко поранений на штурмі форту (Янов.)]. форте нар. и нескл. сущ ср. р. муз. форте [Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу. Він ударив форте (Н.-Лев.)]. фортель, -теля разг. фортель. фортепіанний, уст. фортеп'яновий фортепьянный [Натхнений народними піснями і багатою природою України, Петро Ілліч [Чайковський] написав тут у 1876 році «Пісню косаря» з фортепіанного циклу «Пори року» (Мнст., 1958, 6); Концерти хору Лисенка відбувалися в залі «Купецького зібрання», й публіка відвідувала їх дуже охоче.. Сам Лисенко виконував свої фор- теп'яиові композиції (Самійл.)], фортепіанпик спец. фортепьянщик. фортепіано (нескл. сущ, ср. р.), уст. фортеп'й- но (нескл. сущ. ср, и м. р.), уст. фортеп'ян фортепьяно [Оксана так само хвора, але сьогодні вже встала і грає на фортепіано (Л. Укр.); Що таке празничие стрічання Нового року? ..Світло салону. Звуки фор- теп'яна (Фр.)]. фортеп'яновий см. фортепіанний. фортеця воен.ипр. крепость; рит. твердьіпя; (перен, — ещё) оплот [3 мурів фортеці на честь гостей били гармати (Риб,); 3 надією і любов'ю дивляться трудящі всього світу на Москву — непохитну фортецю людського щастя і волі, оплот миру між народами (Бажан)]; невелика (маленька) г^ця небольшая крепость; разг. крепостца. фортечний воєн, крепостной [Авіньйон — місто, обведене високим фортечним муром 8 бійницями (Рил.)]. фортифікатор, -ра воен. фортификатор [Все на Перекопі було ретельно розміряно, все передбачили стратеги та фортифікатори, все врахували (Гонч.)]. фортифікаційний воен. фортификацибипый [Тут, на Турецькім валу, ..все літо провадились роботи по зміцненню фортифікаційних споруд (Гонч.)]. фортифікація воен. фортификация [Фуль — великий теоретик і знавець фортифікації... |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)