Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фра 297 фро фрапцуз француз. французи, -зів французы. французка см. француженка. французький французский. фраснути, -ну, -неш обл. ударить; разе, хватить [Та в тій хвилі Осел як не замахне ногою, як не фрасне Вовка копитом у зуби (Фр.)\. фратрія ист. фратрия. фрахт, -ту торг. фрахт, фрахтівник, -ка торг. фрахтовщик. фрахтовий торг, фрахтовый. фрахтувальник торг, фрахтователь. фрахтування торг, фрахтовка. фрахтувати, -тую, -туєш торг, фрахтовать. фрахтуватися, -туеться торг. фрахтоваться. фрачний фрачный [Фрачні тіні лакеїв., нечутно сновигали із стравами та питвом па підносах (Смол.)]. фребелівський пед. фрёбелевский. фрегат мор., орн. фрегат [І той же вітер напинав червоио-жовті фрігійські й пурпурні генуезькі паруси, що й сніжно-білі крила іспанських фрегатів (Тулуб)]. фрез неизм. прил. фрез [Зразу впадав у очі одяг Марусі. Дорогий каракулевий жакет, товста сукняна спідниця і кофточка не з віскози, а таки з справжнісінького шовку кольору фрез... (Коп.)]. фреза, фрезер, -зера техн., с.-х. фреза, фрезер [Зораний пласт лучної дернини подрібнюють дисковими боронами, лущильниками або фрезами (Колг. вироби, енцикл.)]. фрезерний техн., с.-х. фрезерный. фрезерувальний техн., с.-х. фрезеровальный. фрезерувальник спец. фрезеровщик [Фрезерувальником Дмитро працював ще в механічному цеху і вважався кращим спеціалістом (Лет.)]. фрезерувальниця спец. фрезеровщица. фрезерування техн., с.-х. фрезерование, фрезеровка, фрезование [При зяблевій оранці дискуванпя й фрезерування провадять здебільшого навесні, а при весняній оранці — слідом за нею (Колг. вироби, енцикл.)]. фрезерувати, -рую, -руєш техн., с.-х. фрезеровать, фрезовать [Для оранки на важкому грунті рекомендують на поверхні лемеша фрезерувати заглиблення у вигляді канавок, які з'єднуються з вихідними отворами точок змащування (Наука і життя, 1958, 7)\. фрезеруватися, -риється техн., с.-х. фрезероваться, фр» зоваться. фрезування техн., с.-х. фрезование, фрезерование, фрезеровка. фрезувати, -зую, -зусш техн., с.-х. фрезовать, фрезеровать. фрезуватися, -зується техн., с.-х. фрезова- ться, фрезероваться. фрейдизм, -му филос. фрейдизм. фреіі;шет фалос, фрейдист. фрейдистський филос. фрейдистский. фрсшііна ист. фрейлина [Молоденькі фрейліни щебетали, як пташки літнього ранку (Кочура)\. френолог френолог. френологічний френологический. френологія френология. френч френч [Полковник блискавично скинув бекешу, френч і сорочку (Довж.)]. фреска жив. фреска [Зараз провадиться робота щодо реставрації фресок, які, безперечно, є цінними пам'ятниками нашої вітчизняної культури (Дмитр.)]. фресковий жив. фресковый [ У великій кількості фрагменти штукатурки з фресковим; розписом знайдені в завалі будівлі (Лрхл., 1954, IX)]. фривольний фривольный [Так поважно настроєний поет через 20 сторін впадав однак у доволі фривольний топ (Коцюб.)]. фривольність, -пості фривольность [В перекладі однієї сербської пісні і тексті однієї української [в «Русалці Дністровій»}* його зірке око вгледіло обурливі фривольності (О. Біл.)]. фривольно нар. фривольно. фригапа геогр., бот. фригана [[Рослинність Південного берега Криму] має субтропічний характер і належить до формацій середземноморського типу. Така рослинність, відома під назвою фригани (Геол. Укр.)]. фригбрія спец. фригория. фриз1, -за фриз. Ср. фризи. фриз2, -за архт., стол. фриз [Вгорі під стелею засвічується цілий ряд додаткових електроламп, прикріплених по цей бік фриза (Тич.)]. фриз3, -зу текст, уст. фриз. фризи, -зів фризы. фризовий текст, уст. фризовый [Малепький чоловік у шкіряному картузі і фризовій шинелі зліз із воза (перекл. 8 Пушкіна)]. фризон, -ну текст, фризон. фризура обл. фризура (уст.); причёска [Ніна не дивилася на нього, занята перед дзеркалом своєю пишною фризурою (Фр.)]. фрйзький фризский. фрикадель, -лі, фрикаделька кул. фрикадель, фрикаделька [Зараз принесуть мені бульйон, затертий жовтком, парену спаржу, курячі фрикадельки з пюре та молочшш кисіль (Смол.)]. фрикасе нескл. сущ. ср. р. кул. фрикасе. фрикативний лингв, фрикативный, щелевой; уст. придувной. фрикційний техн. фрикционный [Остапие слово техніки — це електромагнітні фрикційні муфти (Вітчизна, 1956, 2)]. фример, -ра ист. фример. фритредер, -дера эк. ист. фритредер. фритредерство эк. ист. фритредерство. фрптрёдорський эк. ист. фритродгрский. фришувати, -тую, -іііуєш техн. фришевать. фришунатпея, -шувться техн. фришеваться. фрігійський ист. фригийский. фрігійці, -цін ист. фригййпы. Фрігія ист. Фригия. ФРН ФРГ; см. Федеративна Республіка Німеччини. Фрол Фрол. фронда ист., перен. фропда. фрондёр, -ра ист., перен фрондёр. фрондёрство фрондёрство. фрондерський фрондёрский. фрондувати, -дую, -дувш фрондировать. фронт, -ту 1) прям., перен. фронт [Гей, ру- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)