Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фро 298 фуд бали ворогів та по всіх фронтах! (Тич.); Перший батальйон залишався на місці, щоб атакувати перевал з фронту (Гонч.); Перед ним відкрився широкий фронт робіт (Чорн.); Фронт миру міцніє і шириться (Рад. Укр.у 1950, ///)]; атмосферний ~*т метеор, атмосферный фронт fНайбільш різкі зміни погоди бувають при проходженні так званих атмосферних фронтів (Наука і життя, 1958, 8)]; д Г я т и на два ^ти действовать на два фронта; трудовий rwT трудовой фронт [У передвоєнні роки розгорнувся широкий патріотичний рух радянських людей на трудовому фронті Aст. КПРС)]; 2) (у здания) обл. фасад [Дім моїх родичів звертав на себе увагу. Не тим, щоб був особливо гарний, а тим, що відсувався від дороги, мав перед фронтом чудовий зільник (Коб.)]. «-фронтальний 1) фронтальный [Одна [гру па] — піде в фронтальну атаку, а друга — ось оцією балкою, що позначена на карті, зайде в тил «ворогові» (Багм.)]; 2) фасадный [3 фронтального боку балкони вже давно були зруйновані, на їх місці стирчав тільки покручений метал (Гонч.)], Ср. фропт 1—2. фронтальність, -ності фронтальность. фронтально нар. фронтально. фронтиспіс архт., полигр. фронтиспис. фронтовий 1) фронтовой [Хай відійде в минуле дорога воєнна і життя фронтове неспокійне моє (Уп.)]; 2) фасадный; (о строении) выходящий на улицу № пеї, папі Іванни, на просторім подвір'ї знаходиться недалеко від її гарного фронтового мешкання ще один невеликий домок (Коб.)]; rw?e вікно фасадное окно; окно на улицу [Недавно казала тітка відчинити оддю фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (Коб.)]. Ср. фронт 1—2. фронтовик, -ка фронтовик [Жінка не звертала на пас ніякої уваги, наче ми не були старі, обстріляні фронтовики, а якісь сторонні люди в бліндажі (Янов.)]. фронтовичка фронтовичка [Багато жінок- фронтовичок удостоєні високих урядових нагород (Рад. Укр., 1948, І)]. фронтон, -ну архт. фронтон [Це були зарисовки руїн — окремі пощерблені фронтони, альтанки, деталі храмів (Гонч.)]. фронтонний архт. фронтонный. Фросйна, разг. Пріська Евфросйпия, Евфро- сйиья. фрукт 1) фрукт [Сьогодні — педіля, навчання немає, і дівчина вирішила піти па ринок купити для матері фруктів (Донч.)]; 2) пе- рен. прен. фрукт. фруктівник, -ка ^руктовщйк. фруктовий фруктовый [Як хороше, коли колгоспне село потопає в садах. Коли біля кожного будинку росте 20—30 фруктових дерев (Вишня)]. фруктоза хим. фруктоза [Калій сприяє підвищенню вмісту в рослинах фруктози та сахарози (Допов. АН УРСР, 1954, 2)]. Фрунзе нескл. сущ. м. р. геогр. Фрунзе. Фрунзенська область Фрунзенская область. фрунзенський фрунзенский. фтизіатр, -ра мед. фтизиатр. фтизіатричний мед. фтизиатрический. фтизіатрія мед. фтизиатрия. фтиріаз, -зу мед. фтириаз фтор, -ру хим. фтор [Перші вказівки на значення наявності фтору у викопних кістках для визначення їх віку були зроблені ще в середині XIX ст (Геол. ж., 1953, XIII, 1)]. фтористий хим. фтористый. фтористоводневий хим. фтористоводородный. фторовий спец. фторовый [Одним з давно існуючих методів визначні лія геологічного віку викопних кісток є фторовий метод (Геол. ж., 1953, XIII, 1I фу межд. фу [Йому зробилося стидно Фу, яке свинство!.. (Коцюб.)]. фуга1 муз. фуга [Після якоїсь фуги або симфонії, одіграної з розумінням і з експресією, [вона] оберталась до нього разом з табуреткою й питала з тріумфом в очах: — Подобається тобі? (Коцюб.)\ фуга2 стол. фуга [Одної ночі, коли всі спали, швидко зістругав я фугу в однім стовпі комірки — вона була будована в стовпи, — виважив долотом дилииу, вліз до комірки, взяв свої папери, а потім засунув дилину знов на місце (Фр.)]. фуга3 обл. см. хуга. фуганковий стол, фуганочный. фуганок, -нка стол, фуганок [Співають тзгг весь день фуганки голосііі І »тружки золоті звиваються й зміяться.. (Рил.)\ фугас, -су воєн, фугас [.'* важких фугасів., в останню мить було вихоплено чапали (Гонч.)]. фугаска воен. разг. фугаска [Розрив тритонної фугаски Підняв до неба бліндажі (Во- ронько)]. фугасний воен. фугасный [Вони (дітиі не чули бомб фугасних І не почують ;*а життя. Багато років мирних, щасних Для них готує майбуття (Воронько)] фугато нескл. сущ. ср. р. муз. фугато. фугївка стол, фуговка. фугований муз. фугированный. ^ фугувальний стол, фуговальный. фугування стол, фугование, фуговка. фугувати1, -гую, -гуєш муз. фугировать. фугувати2, -гую, -гуєш птол фуговать. фугуватися, -гуеться стол, фугова« ьсн. фудулитися, -люся, -лишея обл. гордиться, кичиться (перед кем); разе важничать (перед кем) чваниться; (на кого) смотреть свысока, (сильнее) смотреть с презрением [Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб.); Покчав би вас [сині пера] за кресаню — Та будуть судити: Фудулиться, от що скажуть! (Федьк.); Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб.)]. фудулія гордость, важность, надменность, спесь, кичливость; чванство, чванливость [Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Фр.)]. Ср. фудульний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)