Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Фуд 299 ФУ* фудульний обл. гордый, важный, надменный, спесивый, кичливый; разг. чванный, чванливый [Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Вишня); Його Палагна була з багацького роду, фудульна здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю (Коцюб.)]. фудульно нар. гордо, важно, надменно, спесиво, кичливо; чванно, чванливо [Се, бачу, якийсь міщанин.. Як він фудульно та розмашисто ступає (Фр.)]. Ср. фудульний. фужер, -ра фужер [Одним махом він спорожнив фужер коньяку, запивши водою (Цюпа)]. фузаріоз, -зу с.-х. фузариоз [Зерно люпину в багатьох випадках втрачає схожість внаслідок ураження рослин фузаріозом та іншими бактеріальними хворобами (Колг. Упр., 1959, 3)\. фузаріозний с.-х. фузариозный [Корінь фузаріозної рослини [льону] відмирає, буріє, всихає (Техн. культ.)]. фузея, фузія1 ист. фузея (ист.); кремнёвое ружьё; раза, кремнёвка [Козак був заможний: у світлиці на одній стінці висіла фузія і крива шабля, на другій — «Мамай» з підписом (Панч)]. фузія2 лингв, фузия [Фузія — тісна спаяність складових (морфологічних) частин слова у флективних мовах (Словн. лінгв. терм.)]. фук1, -ка фук; взяти ~ка взять фука. Ср. фукати1 2. фук2, -ку крик; брань, з ^ком (как) с криком; с бранью; с упрёками; с упрёком; сердито [Говорив [Юра] із нею [жінкою] часто з фуком (Фр.); — Ну-ну! розходились! От іще татуня спом'яніть! — озвалась Мася з фуком (Свидн.)]. Ср. фукати2. фукання1 тяжёлое дыхание, пыхтение; сопение; пыхтение [Машиніст торкнув «Черепаху»... фу-фу-фу-фу! І пішло фукання часто, частіше, ще частіше (Фр.)]. Ср. фукати1 1. фукання2 крики; брань; упрёки. Ср. фукати2 фукати1, -каю, -каєш, фукнути, -ну, -неш 1) обл. тяжело дышать (только несоверш.), пыхтеть, запыхтеть; (с присвистом) сопеть, засопеть; (о паровозе и т. п.) пыхтеть, запыхтеть [Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Коб.); Герман, сопучи та фукаючи, пішов просто до їдальні, щоб замовити собі обід (Фр.); Нараз він [ведмідь] став, голову набік — фукнув (Фр.)]; 2) (в шашках) разг. фукать, фукнуть; 3) обл. см. хукати, хукнути. фукати2, -каю, -каєш, фукнути, -ну, -неш обл. кричать, крикнуть; (только несоверш.) бранить (кого), (мягче) упрекать (кого), (сильнее) разг. распекать (кого) [— Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Фр.); А г а ф і я: ..Батько гнівався, фукав, ну, але нарешті не боронив, — каже: най буде професором (Фр.)]. фукатися, -каюся, -кавшся обл. браниться [[Суддя] говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався, не бив мене (Фр.)]; см. ещё фукати2. фукнути1 см. фукати1. фукнути2 см. фукати2. фукс (в бильярдной игре) фукс. фуксин, -ну хим. фуксин. фуксія бот. фуксия [Нахилившись до червоної квітки, щоб вдихнути її запах, я зрозуміла, що товаришка Маня подарувала мені щось більше, ніж оцю фуксію (Вільде)]. фуксом нар. разг. фуксом. фукус бот. фукус. фуле неизм. сущ. ср. р. текст, фулб. фуляр, -р> текст, фуляр« фуляровий текст, фуляровый. фульгурит, -ту геол. фульгурит. фульмар, -ра орн. глупыш. фульмінат, -ту хим. фульминат. фумарола геол. Аумарола. фумігація с.-х. фумигация [Більшість отрут, що застосовуються для фумігації грунту, дуже небезпечні для здоров'я і навіть життя людини (Колг. вироби, енцикл.)]. фунгіцид, -ду хим. фунгицид [Отрутохімікати для боротьби з хворобами [рослин] (фунгіциди) застосовуються переважно для запобігання розвиткові хвороб при першому виявленні їх ознак (Колг. вироби, енцикл.)]. фундамент, -ту 1) фундамент [Одні будинки вже було закінчено, другі пнулися своїми білими стінами вгору, для третіх ще тільки закладали фундамент (Собко)]; 2) перен. фундамент; основа; основание [Добір урожайних зимостійких, високоякісних сортів дає змогу поставити садівництво і виноградарство на міцний фундамент (Колг. Укр., 1956, 3); Діалектичний та історичний матеріалізм становлять теоретичну основу марксистської партії, теоретичний фундамент комунізму (Київська пр., 1950, X)]. фундаментальний фундаментальный [Він [Панас Мирний] один з перших запровадив в українській літературі жанр фундаментальної прози (Курс іст. укр. літ. мови)]. фундаментальність, -ності фундаментальность. фундаментально нар. фундаментально [С е- реда: ..В будинку для приїжджих хоч і затишно, а все-таки не дома. Час улаштуватись фундаментально (Голов.)]. ундаментний строит, фундаментный. ундатор, -ра основатель; учредитель [У січні 1920 року Г. Юра очолив новий мистецький колектив — драматичний театр « ім. І. Франка, одним з фундаторів якого був він сам (Мист.у 1958, 1)]. Ср. фундувати. фундаторка основательница; учредительница [С є м п р о н і й: .Се шкода... ми б інакше доказали, що ти зовсім не знав, які то збори, а був упевнений, що ся громада зви- ' чайне похоронне товариство і що твоя жона, як то буває, фундаторкою в ньому (Л. Укр.)]. Ср. фундувати. ундаторський учредительский. унд&ція обл. 1) основание; учреждение; ср. фундувати; 2) пожертвование [капитала] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)