Фур 301 фут кою й фуркали попри вуха (Март.); Тріска, відщепившись від борта, фуркнула поблизу (Гонч.); З-під ніг фуркнула пташка, і тільки по характерному співу крил [Со- зінов] догадався, що то була перепілка (Ст.); Високий ватаг, наче дух полонини, обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Коцюб.); Та як черкне [чорт] мене вгору, то я фуркнув, як з лука... І понесло мене, паче степові пухи... (Вовч.)]; 2) (только неговерш. — что, чем) крутить (что, чем); вращать (что) [Марта стояла, наче вкопана, і мовчала, а пальці рухались у неї, начеб сукали безнастанно вовну або фуркали веретеном (Коб.)]\ 3) (только несоверш. — издавать звуки) фур чать (разг.); гудеть (о пламени); жужжа ты (о веретене и т. п.). фуркіт, -коту разг. фурчанье; гудение; жужжание [3 фуркотом спурхували з придорожньої трави обважііілі жайворонки в темноту (Гонч.)]. Ср. фуркати 3. фуркнути см. фуркати. фуркотати, -кочу, -кочеш и фуркотіти, -кочу, -котиш 1) фурчать (разг.); (о лошадях) ?змркать; (о веретене и т. п.) жужжать Ми пішли тоді дивитися, де ті копі поділися; а вони стояли всі укупці коло плоту і лиш фуркотіли (Етн. зб., XV); В'ється, фуркоче джмелем над долівкою веретено (Ст.)]; 2) редк. см. фуркати 1. фуркотіння фурчанье; фырканье; жужжание [Білогруд сидів біля водія., і, заколисаний одноманітним фуркотінням моторів, поспішав думками вперед (Ю. Бедз.)\. Ср. фуркотати 1. уркотіти см. фуркотати, урма мет. фурма [Нам треба замінити фурму, і ми змушені відключити газопровід (Рад. Укр.% i960, Х/)\. фурман обл. кучер, возница, уст. фурман; (на почтовых лошадях — обычно) ямщйк [Фурман шарпнув за віжки, коні рвонули і понесли екіпаж піщаним трактом (Десн.)]. фурман йти, -ню, -ниш обл. править [лошадью]; править лошадьми [Тільки Коропову нема спокою і в такий день. Він їде в райком. Сам фурма нить (Земл.)]. фурманка обл. 1) подвода [Bin запевняв, що до вечора не буде в містечку аиі одної фурманки (Коцюб.)]; 2) (промысел) извоз [Іншим разом він думав купити пару коней і пуститися в фурманку або найнятися в дворі (Фр.)]; 3) (экипаж) небольшой фургон; обл. фурманка [До воріт шляхтича Підгурського.. підлетіла нова фурманка {Куч.)]. фурмаиський кучерской; ямщицкий. Ср. фурман. фурма ну вати, -ную, -нуеш обл. заниматься извозом; разг. извозничать [Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурмапував (Чорн.)). фур менші мат.. фурменный [На ній [доменній печі] було зірвано вісім опорних колон, всю формену зону (Рудь)\. фурмівник, -ка, фурменщпк мет. фурмовщйк. фурнітура спец. фурнитура. фурнітурний спец. фурнитурный. ФУР°Р> "РУ ФУР0Р; викликати (зробити) ~р произвести фурор [Бачили б ви, який фурор викликало оте розпорядження серед учорашніх горлохватів! (Шовк.)]. фурункул мед. фурункул. фурункульоз, -зу мед. фурункулёз [Іноді віспа супроводиться ускладненнями: фурункульозом, бронхітом, міокардитом та ш. (Веч. Київ, 1957, VII)]. фурункульозний мед. фурункулёзный. фурфаитя собир. обл. лохмотья, отрепье [Цілими купами йшли цигани.., окружаючи невеличкі однокінки, де на купах брудного фурфаптя сиділи купки., майже голих дітей (Фр.)]. урдёлиця обл. см. хурделиця, урфурол, -лу хим. фурфурол [Фурфурол в цінною вихідною сировиною для дальшої хімічної переробки (Наука і життя, i960, 7)]. фурчати, -чу, -чині разг. фурчать; (о веретене и т. п. — обычно) жужжать [Неначе велетенський джміль, фурчить веретено (Ст.)]. фус, -су, фуси обл. осадок; (вместе с жидкостью) подонки [— Тут уже не опія, а один фус па дні лишився. — Все рівно лий, хоч запахне достатком (Ст.)]. фут уст. фут [Томсон наміряв від ушей до хвоста шкури [білого ведмедя] чотирнадцять футів (перекл. з Сьомушкіна)]. футбол футбол [Футбол проник у гущу народу, у всеньку її товщу, без його вже життя нема! (Вишня)]. футболити, -лю, -лиш разг. подбивать [ногой] [Федь бере з підлоги й показує офіцерові старий валянок. Офіцер недбало футболить ногою валянок, який летить на плиту (Я нов.)]. футболіст футболист [На зеленому полі футболісти вже ганяли м'яч (Панч)]. футболістка футболистка. футболка спорт, футболка [Богдан., вкладав студентське своє добро. Кілька сорочок, ..пара недавно придбаних футболок, а найбільше — книжки, фотографії, записи (Гонч.)]. футбольний футбольный [Довгі тіні трибуни, дерев, футбольних воріт простяглися через усе поле (Собко)]. футёрко уменьш. обл. шубка [Мала намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Вільде)]. футеровка техн. футеровка [Для металургійної промисловості важливе значення мають вогнетривкі матеріали, що використовуються для футеровки — внутрішнього захисного облицьовування металургійиих і плавильних печей (Наука і життя, 19561 10)]. футерування техн. футеровка. футерувати, -рую, -руєш техн. футеровать. футеруватися, -рується техн. футероваться. футляр, -ра футляр [Він зняв сап'яновий аутляр, розкрив його і обережно й лю- овно вийняв із нього скрипку (Смол.)\. футлярный футлярный.
|