Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

Фур
301
фут
кою й фуркали попри вуха (Март.); Тріска,
відщепившись від борта, фуркнула
поблизу (Гонч.); З-під ніг фуркнула пташка,
і тільки по характерному співу крил [Со-
зінов] догадався, що то була перепілка
(Ст.); Високий ватаг, наче дух полонини,
обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього
поважне, як у жерця, ноги ступають твердо
й широко, а дим з головешки фурка за
ним крилатим змієм (Коцюб.); Та як черкне
[чорт] мене вгору, то я фуркнув, як з лука...
І понесло мене, паче степові пухи... (Вовч.)];
2) (только неговерш. — что, чем) крутить
(что, чем); вращать (что) [Марта стояла,
наче вкопана, і мовчала, а пальці
рухались у неї, начеб сукали безнастанно
вовну або фуркали веретеном (Коб.)]\ 3)
(только несоверш. — издавать звуки) фур
чать (разг.); гудеть (о пламени); жужжа ты
(о веретене и т. п.).
фуркіт, -коту разг. фурчанье; гудение;
жужжание [3 фуркотом спурхували з
придорожньої трави обважііілі жайворонки в
темноту (Гонч.)]. Ср. фуркати 3.
фуркнути см. фуркати.
фуркотати, -кочу, -кочеш и фуркотіти, -кочу,
-котиш 1) фурчать (разг.); (о лошадях)
?змркать; (о веретене и т. п.) жужжать
Ми пішли тоді дивитися, де ті копі
поділися; а вони стояли всі укупці коло
плоту і лиш фуркотіли (Етн. зб., XV);
В'ється, фуркоче джмелем над долівкою
веретено (Ст.)]; 2) редк. см. фуркати 1.
фуркотіння фурчанье; фырканье; жужжание
[Білогруд сидів біля водія., і, заколисаний
одноманітним фуркотінням моторів,
поспішав думками вперед (Ю. Бедз.)\. Ср.
фуркотати 1.
уркотіти см. фуркотати,
урма мет. фурма [Нам треба замінити
фурму, і ми змушені відключити
газопровід (Рад. Укр.% i960, Х/)\.
фурман обл. кучер, возница, уст. фурман;
(на почтовых лошадях — обычно) ямщйк
[Фурман шарпнув за віжки, коні
рвонули і понесли екіпаж піщаним трактом
(Десн.)].
фурман йти, -ню, -ниш обл. править [лошадью];
править лошадьми [Тільки Коропову нема
спокою і в такий день. Він їде в райком.
Сам фурма нить (Земл.)].
фурманка обл. 1) подвода [Bin запевняв, що
до вечора не буде в містечку аиі одної
фурманки (Коцюб.)]; 2) (промысел) извоз
[Іншим разом він думав купити пару
коней і пуститися в фурманку або
найнятися в дворі (Фр.)]; 3) (экипаж) небольшой
фургон; обл. фурманка [До воріт шляхтича
Підгурського.. підлетіла нова фурманка
{Куч.)].
фурмаиський кучерской; ямщицкий. Ср.
фурман.
фурма ну вати, -ную, -нуеш обл. заниматься
извозом; разг. извозничать [Гриць за яку
тільки роботу не брався: і майстрував, і
бондарював, і фурмапував (Чорн.)).
фур менші мат.. фурменный [На ній
[доменній печі] було зірвано вісім опорних
колон, всю формену зону (Рудь)\.
фурмівник, -ка, фурменщпк мет. фурмовщйк.
фурнітура спец. фурнитура.
фурнітурний спец. фурнитурный.
ФУР°Р> "РУ ФУР0Р; викликати
(зробити) ~р произвести фурор [Бачили б
ви, який фурор викликало оте
розпорядження серед учорашніх горлохватів!
(Шовк.)].
фурункул мед. фурункул.
фурункульоз, -зу мед. фурункулёз [Іноді
віспа супроводиться ускладненнями:
фурункульозом, бронхітом, міокардитом та
ш. (Веч. Київ, 1957, VII)].
фурункульозний мед. фурункулёзный.
фурфаитя собир. обл. лохмотья, отрепье
[Цілими купами йшли цигани.., окружаючи
невеличкі однокінки, де на купах брудного
фурфаптя сиділи купки., майже голих
дітей (Фр.)].
урдёлиця обл. см. хурделиця,
урфурол, -лу хим. фурфурол [Фурфурол в
цінною вихідною сировиною для дальшої
хімічної переробки (Наука і життя, i960, 7)].
фурчати, -чу, -чині разг. фурчать; (о веретене
и т. п. — обычно) жужжать [Неначе
велетенський джміль, фурчить веретено (Ст.)].
фус, -су, фуси обл. осадок; (вместе с
жидкостью) подонки [— Тут уже не опія, а
один фус па дні лишився. — Все рівно лий,
хоч запахне достатком (Ст.)].
фут уст. фут [Томсон наміряв від ушей до
хвоста шкури [білого ведмедя]
чотирнадцять футів (перекл. з Сьомушкіна)].
футбол футбол [Футбол проник у гущу
народу, у всеньку її товщу, без його вже
життя нема! (Вишня)].
футболити, -лю, -лиш разг. подбивать
[ногой] [Федь бере з підлоги й показує
офіцерові старий валянок. Офіцер недбало
футболить ногою валянок, який летить на
плиту (Я нов.)].
футболіст футболист [На зеленому полі
футболісти вже ганяли м'яч (Панч)].
футболістка футболистка.
футболка спорт, футболка [Богдан., вкладав
студентське своє добро. Кілька сорочок,
..пара недавно придбаних футболок, а
найбільше — книжки, фотографії, записи
(Гонч.)].
футбольний футбольный [Довгі тіні трибуни,
дерев, футбольних воріт простяглися через
усе поле (Собко)].
футёрко уменьш. обл. шубка [Мала намір
тепер улітку купити по дешевій ціні
зимове футерко для Влодка (Вільде)].
футеровка техн. футеровка [Для
металургійної промисловості важливе значення мають
вогнетривкі матеріали, що
використовуються для футеровки — внутрішнього
захисного облицьовування металургійиих і
плавильних печей (Наука і життя, 19561
10)].
футерування техн. футеровка.
футерувати, -рую, -руєш техн. футеровать.
футеруватися, -рується техн. футероваться.
футляр, -ра футляр [Він зняв сап'яновий
аутляр, розкрив його і обережно й лю-
овно вийняв із нього скрипку (Смол.)\.
футлярный футлярный.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)