Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фут 302 хав і не пропускала жодної виставки і купувала футуристичні картини (перекл. з О. Толстого)]. футуристка иск. футуристка. футшток мор. футшток [Футшток вправно працював у його бронзових, жилавих руках. Раз у раз поринала у воду рівна рейка (Донч.)]. фуфаєчка уменьш., ласк, фуфаєчка. фуфайка фуфайка [Товстим його робила велика фуфайка, туго підперезана ременем (Збан.)]. флф'шковий фуфаечный. фухтель, -теля спец, фухтель. фу яра, фуярка обл. свирель. фюзеляж, -жу ав. фюзеляж [Одного разу Валеріє ві доручили пригвинтити до фюзеляжу дно (Ільч.)]. І фюзеляжний ав. фюзеляжный. х футлярпик спец.х' футл ярщик. футлярниця спец, футлярщица. футлярчик уменьш., ласк, футлярчик [У футлярчику лежав досить великий рубін на золотому ланцюжку (перекл. Скляренка)]. футро обл. 1) см. хутро; 2) (одежда) шуба; (женская короткая — обычно) шубка [Входить Володя, а за ним велетень у медве- жім футрі (Фр.); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (Свидн.)]. утрянйй обл. см. хутряний, утурйзм, -му иск. футуризм [Саме за анти- художність Ленін різко засуджував твори експресіонізму, футуризму, кубізму та інших «ізмів» (Рад. літер., 1958, 2)]. футурист иск. футурист [Хай буду класик, а не футурист (Рил.)]. футуристичний иск. футуристический [Вона хаба\з, -зу и хабуз обл. заросли; (сорняк) бурьян [Довго ходили Довбущуки помежи корчами кропиви і хабузу, довго оглядали сумні останки (Фр.)]; сад зарослий г^зом, ^$ами заросший сад; заросший бурьяном сад [Як сад, зарослий хабазами, Дичіє й нидіє поволі, Так гордий чоловік не виб'ється ніколи Із життєвих марниць неволі (Фр.)]. хабазит, -ту мин. хабазит. хабар, -ра и обл. хабара взятка; обл. хабар; уст., шутл. мзда; ирон. приношение [Лав- рін тільки стискував кулаки: — Хабара дав глитай, відкупив свого сина! (Донч.); Т о н я: О, дядя Яша! Вже з рибою... К у ч м і й: Це дідусеві хабара, щоб не лаявся (Дмитр.)]; брати и т. п. ~рі брать и т. п. взятки (хабары), взяточничать; уст. мздоимствовать [Він брав хабарі на всі боки, цупив громадські гроші, де тільки можна було їх поцупити (Н.-Лев.)]. хабарик уменьш. от хабар [На мене хтось- то набрехав (Бодай би той добра не внав!), Що я хабарики лупила... (Гл.)]. хабарник взяточник; уст. лихоимец; (грубее) хапуга, хапун [— Я його під суд оддам! Це ж мошенник, це ж хабарник, це ж злодій, яких і на світі мало! — кричав о. Ар- *темій (Н.-Лев.)]. хабарництво взяточничество; уст. лихоимство, мздоимство [Він [Ленін] вживав най- рішучіших заходів в усіх випадках, що стосувалися розтрати державних коштів, крадіжок державного майна і хабарництва (Біогр. Леніна)]. хабарниця взяточница; хапуга, хапунья. Ср. хабарник. хабарницький взяточнический. хабарничати, -чаю, -чаєш брать взятки, взяточничать; обл. брать хабары; уст. мздоимствовать. Хабаровськ Хабаровск. хабаровський хабаровский. Хабаровський край Хабаровский край. хабоття собир. разг. хлам; (одежда и т. п.) . лохмотья. хабуз см. хабаз. хававкання крик [перепела и некоторых других птиц] [Життя так і гра кругом тебе.. Чуєш, як воно проходить крізь тебе шелестом тихим трави, неугавним галасом коників, хававканням та підпадьомканням перепелиним... (Мирн.)]. хававкати, -каю, -каєш, хававкнути, -ну, -нені кричать, крикнуть (о перепеле, филине и некоторых других птицах) [Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Л. Укр.); Ніякого гуку не чутно, хіба де здалека донесеться, як хававкне перепел (Мирн.)]. хавбек спорт, хавбек. хавка и мн. ч. хавкй обл. 1) рот; вульг. глотка; (у животных) морда, рыло [— Се я її [Фрузю] хлюпнула, щоо їй залляти оту широку хавку, — насміхалася Ганка (Фр.)]; 2) (только хавкй — у рыб) жабры. хавка ти, -каю, -каєш обл. \) жашо есть; 2) дышать [жабрами] [— Розійшлися! Шабаш! Пороззявляли верші і хавкають, ніби й вони щось тямлять! — грізно гукає Окунь (Ст.)]. хавкй см. хавка. хавтур, -ра и хавтура, уменьш. хавтурка уст., обл. 1) плата натурой духовенству за совершение различных обрядов; сборы; (после похорон) поминальный обед, поминки; (даваемое из милости, из снисхождения) подачка (разг.); (нищим — обычно) подаяние [Максим таки як письменний, Було, помагає І на клиросі дякові.. Й хавтури 3 школярами носить (Шевч.); Ю д а: ..І що ж я мав? Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, хавтуркй збирати, попихачем їм буть ні за спасибі! (Л. Укр.)]; 2) (должностному лицу) взятка; обл. хабар. хавчати, -чу, -чйш разг. хрипеть [слабо] [Зачав мій Шпак пісні виводить, — Так |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)