Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тво 21 тев ~тп чудеса творить чудеса; пер- п е н дикуляр ^рить з площиною прямий кут мат. перпендикуляр образует с плоскостью прямой угол. творитися, -риться 1) происходить; (делаться — ещё) твориться (разг.); создаваться; созидаться; совершаться; свершаться; вершиться; чиниться, учиняться; образовываться [Вона не пам'ятала, що робила, не розбирала, що з нею творилося (Мирн.); Жандарм: ..Жий собі тихо, смирно, як бог приказав, і ні про що не дбай, що довкола тебе твориться (Фр.); Шматочки живої легенди творилися на очах (Кундз.); Великі творяться діла В радянськім нашім краї (Рил.)]; з ним (з нею) щось «¦^риться безл. с ним (с ней) что-то происходит (разг. творится); 2) страд, г. твориться; создаваться; созидаться; сочиняться; совершаться; свершаться; вершиться; чиниться, учиняться; образовываться. Ср. творити, творіння 1) создание; книжн. творение [Біля стін Каховки, що стала з часів громадянської війни легендарною, тепер б'ються хвилі Каховського моря — цього чудового творіння радянських людей (Наука і життя, 1961, 5)]; 2) (о живом организме) разг. создание, существо [Чи розумієш ти мене, нещасне творіння? (Вас.)]. творчий творческий; (создающий — ещё) созидательный, уст. зиждительный [Квітневі тези є яскравим документом творчого марксизму (Біогр. Леніна); І творча радість, збуджена у серці, До плуга зве, до праці на ланах (Шпак)]. творчість, -чості творчество [Творчість українського радянського народу славить працю, соціалістичну працю, славить нове життя, славить усе прогресивне, що йде проти всього регресивного, консервативного (Рил.)]; народна ^ть народное творчество. творчо нар. творчески [Партія закликає кадри наших учених творчо оволодівати марксистсько-ленінською теорією і рухати науку вперед (Рад. Укр., 1951, VIII)]. твоя см. твій. те 1) мест. см. той 1; 2) (союз— как составная часть): через те поэтому [Перевтомлюватись не хочу, через те ходжу обережно (Коцюб.)]; через те що и через те, що ввиду того что и ввид^ того, что [Через те що партія в умовах царського самодержавства існувала нелегально, партійні організації не могли будуватися на началах виборності і мали сугубо конспіративний характер (Іст. КПРС)]; 0[а] до того [ж] см. той 1; майже рік по тому почти год спустя; мало того см. мало; мало того, що см. мало; не те, що... разг. не то, что... [А пани? Адже вони дивляться у письмо, знають, що гріх, як на світі треба жити по правді, не те, що я — темний — дивлюсь і не бачу (Коцюб.)]; ні тені се см. ні1 3; поки те та се пока суд да дело; щ о з того, щ о... разг. что из того, что...; мало ли что... [Любов: Що ж з того, що дрібниця, а все-таки виграла, а ви ні з чим вертаєтесь. Все-таки, значить, мене щастя не зрадило! (Л. Укр.)]. театр, -ру театр [В кінці вулиці стояв високий будинок: то був театр (Н.-Лев.); Князь повів з Софією розмову: він зняв річ про міські зимові забави, концерти, театри і таке інше (Л. Укр.)]; пересувний ~р см. пересувний; ^р війни (воєнних дій) театр войны (военных действий) [Головним театром воєнних дій були Балкани. З 1875 р. там розгорнулась уперта визвольна боротьба пригноблених Туреччиною слов'янських земель (Іст. Укр. РСР)]. театрал театрал [Записи в «Щоденнику» говорять про те, що Шевченко цікавився не лише літературними рисами вистави, а підходив до її оцінки як професіональний театрал (Мист., 1956, 2)]. театралізація театрализация. театралізований театрализованный [Від Київського університету ім. Т. Г. Шевченка виступає великий театралізований жіночий хоровий ансамбль (Рад. Укр., 1954, І)]. театралізувати, -зую, -зуєш театрализовать. театралізуватися, -зується театрализоваться. театралка театралка І— От і ти, театралко, — звернувся батько до мене, — нарешті побачиш надзвичайно талановитого актора й видатну людину (Крон.)]. театральний театральный [В театральнім темнім залі Нам сіяли ясні далі, Відкривав їх чарівник [Саксаганський], Що від нас пішов навік (Рил.)]. театральність, -ності театральность. театрально нар. театрально [Хоткевич виїхав наперед і звернувся до війська з промовою.. Барвисто і театрально бриніли його слова (Тулуб)]. театральщина разг. театральщина [М. Кро- пивницький вступив у слабеньку трупу Ашкаренка в Кременчуці. Він зразу заходився підносити її діяльність до рівня кращих російських труп. Але в ній міцно вкоренилися антиреалістйчні тенденції «горі л чано-гопачної» театральщини (Іст. укр. літ.)]. театрик разг. уменьш. от театр [Страшний гуркіт потряс маленьку залу нашого про- вінціального театрика (Смол.)]. театрознавець, -вця театровед [Практики театральної справи на Україні можуть подати критикам і театрознавцям досить великий рахунок не сплачених ними боргів (Бучма)]. театрознавство театроведение. театрознавчий театроведческий; редк. театро- вёдный [За роки свого існування українське радянське театральне мистецтво нагромадило багатий творчий досвід, вивчення і висвітлення якого з марксистсько- ленінських позицій є найважливішим завданням театрознавчої науки (Мист., 1959, 4)]. тебаїн, -ну хим. тебайн. тёвкати, -каю, -каєш разе, чавкать [Як |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)