Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тве 20 тво твердопіднебінний твердонёбный. твердосплавний мет. твердосплавный. твердота см. твердість. твердоустка зоол. твердо у стка. твердошкурий см. товстошкірий. твердуватіш твердоватый; плотноватый; жестковатый [Недостатньо розмочені гриби при варінні не розварюються, залишаються твердуватими, шкірястими (Укр. страви)]. Ср. твердий 1. твердуватість, -тості твердо вато сть; плотно- ватость; жестковатость. Ср. твердий 1. твердючий разг. очень твёрдый; очень плотный; очень жёсткий [Спробували наші руки й твердючої грабової породи. Хто вперше в житті заходиться коло неї з пилкою, напевне, думає: чи то часом не обернулася на камінь ця деревина? (Мур.)]. Ср. твердий 1. твердь см. твердінь. тверезий трезвый; (реже) трезвенный; обл. тверёзый [Ой ти ж мене сватав Не п'яний—тверезий (Чуб.); Стережися, моя доню. Гляди на твою будучину і твоє щастя тверезими очима (Коб.)]; ~зий розум здравый ум; щ о в ^зого н а у мі (на думці), те в п'яного на язиці поел, что у трезвого на уме, то у пьяного на языке. тверезити, -режу, -резйш трезвить, отрезвлять, вытрезвлять [По обличчі в Мартин- ка потекли патьоки роси, охолоджували і тверезили юну голову (Ле)]. тверезитися, -режуся, -резйшся отрезвляться, вытрезвляться. тверезість, -зості трезвость [Зайнявши парафію, він [о. Порфирій].. щонеділі говорив проповіді, а найбільше проти п'янства, завів братство, товариство тверезості (Н.-Лев.); Наша сила — повна ясність і тверезість врахування всіх наявних класових величин, і російських і міжнародних, а потім випливаюча звідси залізна енергія, твердість, рішучість і самовідданість боротьби (Ленін)]. тверезіти, -зію, -зієш и тверезішати, -шаю, -шавш трезветь, отрезвляться; (прям. — ещё) вытрезвляться [Він раптом тверезіє, і відразу міняється очей померкла масть (Голов.); Тернер проходить весь цех. Думки починають міняти напрям. Думки починають тверезішати (Собко)]. тверезо нар. трезво; (правильно, разумно и т. п.—ещё) здраво [Пролетаріат повинен тверезо і прямо дивитися на завдання революції (Ленін)]. твин, -ну текст, твин. твій (ж. р. твоя, ср. р. твоё) 1) мест, твой [Я твій товариш буду щирий (Котл.); — Все, все! — одказали вони. —У нас нема нічого, що б було моє або твоє, а всіх разом, гуртове (Мирн.); Тебе вітають, молода вітчизно, Твої окрилені сини (Бажан)]; п о твоєму бажанню по твоєму желанию; 2) (в значении сущ.) разг. твой [Іван пішов собі в пустиню, А твій — меж люди. А за ним, За сином праведним своїм, І ти пішла (Шевч.)]. твір (род. твору) сочинение; (продукт литературного, художественного творчества — ещё) произведение; (то, что создано творцом, художником и т. п. — реже) создание; торж. творение [Останні твори Мирного написані в роки реакції після поразки революції 1905 р. (Вісник АН УРСР, 1949, 5); Р і ч а р д.. розсуває завісу, іде до статуї і розкриває її: Чого бракує творові моєму? (Л. Укр.)]; твори м и- стецтва произведения искусства; ^р природи произведение (создание) природы; торж. творение природы; великі твори генії в великие произведения (создания) гениев; торж. великие творения гениев. твірна 1) прил. см. твірний; 2) (род. твірної) сущ. мат. образующая. твірний образующий [В дорослому стані стебло конопель має чотири основних типи тканини — кору, твірну тканину, деревину і серцевину (Техн. культ.)]; ^на лінія мат. образующая линия. тво (тимчасово виконуючий о б 6 в'я з к и) врио (временно исполняющий обязанности). твоє см. твій. творений творимый; создаваемый; созидаемый; сочиняемый; образуемый. Ср. творити. творения творение; создавание, создание; созидание; образование [Діячі радянської музики покликані відображати дійсність у хвилюючих, прекрасних поетичних образах, пройнятих оптимізмом і високою людяністю, пафосом творення і духом колективізму (Рад. Укр., 1957, III)]. Ср. творити. творець, -рця творец; создатель, созидатель; уст. зиждитель [На славний труд і на війну Ішли творці нового світу Зі словом братнього привіту (Воронько)]. твбриво уст. создание; уст. творение [Д .-Ж у- ан: ..Коли ми двоє різно розійдемось, то в божім твориві немає глузду (Л. Укр.)]. творило спец, творило [Час блакитне вапно у соснових творилах творити, Класти камінь на камінь — для людства будуючи дім (Пере.)]. творитель, -теля см. творець. творити, -рю, -риш творить; (делать существующим что-либо — ещё) создавать, созидать (книжн.); (о музыкальном, литератур- ном произведении— изредка) сочинять; (выполнять—ещё) совершать, торж. свершать; вершить; (устраивать, производить книжн. — ещё) чинить, учинять; (составлять что-либо) образовывать [Глянь, як твердо творять філософію доби (Тич.); Люблю життя чудесне! І хочеться творити, і хочеться любити, і жити без кінця! (Гончаренко); Манюрка співала, легко граючись із піснею, наче сама її творила перед нами (Янов.); Захисники міста-героя творили нечувані подвиги (Скляр.); М є с}с і я: Вони [вороги] не відають, що творять (Л. Укр); Тим часом в своїй столиці Цар засів поруч цариці, Щоб творити звірам суд (Фр.); Профіль був у неї, справді, чисто класичний. Чоло й ніс творили одну м'яку лінію (Коб.)]; *^ти наново творить наново; (сызнова—ещё) пересоздавать: |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)