Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тве 19 тве теплий дощ (Фр.)]; ^Дё слово разг. твёрдое слово [— У нього м'яке серце, але тверде слово, — докинув Чапля (Фр.)]; ~дий сон разг. глубокий (крепкий) сон [Молодіж гуляла завзято далі, а тим часом вуйко спав твердим сном (Мак.)]; ~ді ц Гн и, (реже) г^да ціна твёрдые цены, (реже) твёрдая цена [Тверда ціна— добре діло. Купив річ — не гризтиме сумнів, що переплатив (Чаб.)]; зостався г^дий у своему намірі остался твёрд в своём намерении; при здоровому розумі і г^дїй п ? м 'я т і канц. в здравом уме и твёрдой памяти; прийти до ~дого перекона н я прийти к твёрдому убеждению. твердиня торж. твердыня; (надёжная защита — еще) оплот; (об укреплённом сооружении — изредка) крепость [Церковне майно було релігійною твердинею традиційних відносин земельної власності (Маркс); В Радянській республіці Ленін бачив твердиню і базу світової соціалістичної революції (Біогр. Леніна); Виставлені' в два ряди гармати захищали міцну твердиню (Кач.)]. твердити, -джу, -диш утверждать [Більшовики твердили і твердять, що саме в епоху буржуазно-демократичної революції надійним і серйозним союзником пролетаріату (аж до перемоги цієї революції) може бути тільки селянство (Ленін)]. твердити, -джу, -лиш разг. твердить [— Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? — стріча Параска Василя у хаті (Мирн.); Усі вмовляння пропадали дарма — Данило Самійлович твердив одно: «Швидше віддайте її за мене!» (перекл. з Вовчка)]. твердитися, -диться утверждаться, твердіння твердение, отвердевание, затвердевание [Вже давно будівельникам відомий чудовий матеріал — рідке скло. Невеликий додаток його зміцнює грунти, робить водонепроникливими фундаменти, прискорює твердіння бетону (Рад. Укр., твердінь, -ні, твердь, -ді книжн. твердь; (в отличие от водного пространства — изредка) земля, суша [І, не пускавши мли нічної На неба золоту твердінь, Зоря, межуючи з сестрою, Жене короткочасну тінь (перекл. Рильського); Та як гаркне [бог]: — Хай буде небо! Хай буде твердь! (Вишня); — Я ж вам обіцяв, що нічого не трапиться, — ожив раптом Шандор, відчувши підошвою твердь суходолу (Гонч.)]; ~нь (~дь) земна книжн. твердь земная; ~нь (~дь) пебесна уст. твердь небесная [Вогонь злетів в небесну твердь, що кам'яніла над землею (Пере.)]. твердість, -дості 1) твёрдость; плотность; жёсткость [3 вольфраму, вуглецю, кобальту, нікелю та інших елементів виготовляють сплави, що твердістю наближаються до найтвердішої речовини — алмазу (Наука і життя, 1956, 9); Обидва мінерали складаються з вуглецю, але алмаз має найвищу твердість, а графіт — найнижчу (Наука і життя, 1958, 10)]; 2) твёрдость; постоянство; непоколебимость, незыблемость; жёсткость [Ленін вимагав від усіх членів партії твердості і принципіальності в теорії і практичній діяльності (Біогр. Леніна); В мові Пахола, завжди такій непевній, звучала твердість (Смол.)]. Ср. твердий 1—2. твердіти, -діє и тверднути, -не твердеть, отвердевать, затвердевать; (становиться более плотным — ещё) плотнеть, уплотняться [Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (Коб.)]. твердішати, -шає твердеть, становиться бблее твёрдым; плотнеть, становиться бблее плотным [Грунт під ногами загону твердішав (Бойч.)]. Ср. твердіти. твердіше нар. твёрже, более твёрдо [Треба вміти визнати зло безбоязно, щоб твердіше повести боротьбу з ним.. (Ленін)]. твердіший более твёрдый, твёрже [Надворі сніг синів та грав вогнями, в морозному повітрі предмети здавались твердішими, гострішими (Коцюб.)]. тверднення твердение, отвердевание, затвердевание. тверднути см. твердіти. твёрдо нар. 1) твёрдо; плотно; жёстко [Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежать на скелях, і він перескакував з каменя на камінь (Коцюб.)]; 0 '-¦ДО спати (заснути, поснути) разг. спать (заснуть) глубоким (крепким) сном [Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (Коцюб.); Недаром приказка: хто ласо їсть, Той твердо спить (Боров.)]; м'яко стеле, та ^до спати см. м'яко; 2) твёрдо; непоколебимо, незыблемо; жёстко [Плавким багаттям вал на гору наступав, гора стояла твердо, міцно, стало (Л. Укр.); Радянський народ твердо і послідовно проводить політику миру і дружби між народами (Рад. Укр., 1952, XI)]; ^до держатися (стояти) на ногах твёрдо держаться (стоять) на ногах (Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (л. Укр.)]; ~до п а м'я тати твёрдо помнить [Тут вона не була, це вона твердо пам'ятала (Коцюб.)]; «-^до переконатися прийти к твёрдому убеждению. Ср. твердий 1—2. твердоголовий4 разг. ирон. твердоголовый, крепкоголовый; см. ещё твердолобий. твердокамінний, твердокам'яний прям., пе- рен. твердокаменный [Ми вміли довгі роки працювати перед революцією. Нас недаром прозвали твердокам*яними (Ленін)], твердокрилі, -лих сущ. энт. жесткокрылые. твердолистяний жестколиственный. твердолобий разг. ирон. твердолобый, крепколобый [Черчілль сам його [Бевіна] вподобав: — Наша, каже, це худоба, І слухняна й твердолоба, Ну, а це найвища проба! (Воскр.)]. твердолобі, -бих сущ. полит, презр. твердолобые. твердомір, -ра твердоме р. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)