Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тва 18 тве зітхнувши, промовив січовик, — на усьому світі нема найнещасливішої тварі, як ти (Стор.)]; усякої **фі по парі разг. всякой твари по паре; 2) перен. вран. тварь [Од лихої тварі в світі не втечеш (Ном.)]; нікчемна ~*р разг. ничтожная тварь, ничтожество, ничтожность; 3) уст. лицо; (грубо) рожа [Він хоче одвести смертельний удар І скривлену твар затуляє руками (Воскр.); Юсип приставив пляшку до уст, підніс враз з нею твар догори і з зажмуреними очима потягнув три рази (Черемш.)]. тварина животное; (дикое — обычно) зверь; книжн. уст. тварь [Він увесь час стояв і кліпав очима зляканої тварини (Коп.)]; <^рйни, -рйн (собир.: совокупность живых существ) тварь [У морі живуть різні морські тварини (Вишня)); піврічна ^на см. піврічний 2; піддослідна (спроб- на) ~на см. піддослідний; свій с'ька ~на домашнєє животное; теплокров- н і ~ни теплокровные животные; товариство захисту <-^рйн общество покровительства животным. тварина собир. редк. тварь. тваринка разг. уменьш., ласк, от тварина [Довга рука тихо взяла важкий ціпок і нечутно звела його над тваринкою (Донч.)]. тваринний животный [Одержуючи в рослинних кормах білки, тварини з допомогою травних ферментів розщеплюють їх до амінокислот, а з них уже синтезують тваринний білок (Наука і життя, 1957, 1)]; ~ний світ животный мир животное царство. тваринник животновод [Тваринники працюють під керівництвом зоотехніків, які складають кормові раціони для худоби (Рад. Укр., 1954, І)]. тваринництво животноводство [Киргизія— республіка інтенсивно розвинутого тваринництва (Наука і життя, 1957, 4)]. тваринницький животноводческий [Збільшились виробництво і здача державі м'яса, молока, масла, яєць та іншої тваринницької продукції (Рад. Укр., 1957, VI); Бригад у колгоспі п'ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Виш- ня)]. твариноподібний скотоподобный [Помісні дворяни і марно базікаючі ліберальні інтелігенти постають у її [Марка Вовчка] повістях і романах як бездушні маріонетки або твариноподібні істоти (Рад. літер., 1955, 18)]. тваринячий скотский [Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (Вас); Капіталіст не може бути «гуманним», все людське — крім тваринячого в людині — чуже йому (перекл. з Горького)]. тварюка разг. животное; (о домашнем разг.— ещё) животина, скотина; (перен. бран.— еще) скот, тварь; (о ком-либо ловком, изворотливом) бестия; разг. уст. протобестия [Дика тварюка задрала голову, роздула ніздрі, тремтіла всією шкурою (Ільч.); Пани... а душі людської, серця в них немає! їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка... (Мирн.); Купив мені панич шапку, та не знаю вже, на яку голову її пошито, — велика-превелика; тільки трюх- не, то вона, бісова тварюка, так тобі й хуркне аж до самісінького рота (Стор.)]. Твер, -рі ист. Тверь. тверденький тверденький; плотненький; жестковатый [Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Шиян)]. Ср. твердий 1. твёрджа уст. твердыня; (перен.: надёжная защита — еще) оплот; (об укреплённом сооружении — изредка) крепость [Ось підходять до Арсеналу солдати. Це Тиміш Сто ян веде свою казарму на допомогу обороні робітничої тверджі (Довж.); Ф о р- кіада: ..В міжгір'ї тім осілось плем*я сміливе, ..І змурували тверджу неприступну там І верховодять краєм, як їм хочеться (перекл. Лукаша)]. твердження положение; (мнение) утверждение [Своєю творчістю Панас Мирний розвінчував твердження націоналістів про., «безбуржуазність» української нації (Іст. укр. літ.)]; висунути правильне «¦^ня выдвинуть правильное положение. твердий 1) твёрдый; (о чём-либо туго набитом, упакованном и т. п. — ещё) плотный; (на ощупь обычно) жёсткий [Речовина в природі зустрічається в трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному (Наука і життя, 1957 1); Матраци тверді, напхані соломою. Подушку дають одну, тонісіньку, як млинець (Н.-Лев.); Дуже добре росте пшениця на нових землях, особливо тверда (Колг. село, 1954, VII)]; ^*дйй вагон ж. д. жёсткий вагон; ^да вода жёсткая вода; ~дий знак см. знак 1; ~да кон- струкція техн. жёсткая конструкция; <^дё крісло жёсткое кресло; ^>дйй на дотик твёрдый на ощупь; ^дё паливо твёрдое топливо [Для печі-сушарні можна використовувати будь- яке тверде паливо (вугілля, брикети, дрова, обмолочені качани кукурудзи., та ін.) (Наука і життя, 1956, 9)\; 2) (перен.: стойкий и т. п.) твёрдый; (неизменный — ещё) постоянный; (устойчивый um. п. — ещё) непоколебимый, незыблемый; (суровый, безоговорочный) жёсткий [Для оборони країни потрібна тверда армія і міцний тил (Біогр. Леніна); Малахов не чекав такої твердої відповіді (Собко); Семен мовчав. Глузливий вираз, скрививши йому обличчя, застиг в тверде щось, жорстоке (Коцюб.)]; ^да вдача см. вдача; ^де" керівництво твёрдое руководство [Цілий партійний колектив чекає від неї розумного, твердого керівництва (Донч.)]; ^дйм кроком, <^дою х о д 6 ю (как) твёрдым (уверенным) шагом [Рішуче й хутко заходить [зв'язковий] до кімнати, твердим кроком іде до конторки, за якою сидить молоденька касирка (Янов.); Твердою ходою, забувши на втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос (Коцюб.)]; ^дё серце разг. чёрствое сердце [Сидів він, а сердечнії слова Зісковзувались із твердого серця, Мов |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)