Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тат 17 тва шані амулетами і талісманами, строкаті від барвистого татуювання або візерунків (Тулуб)]. татуювати, -туюю, -туюєш татуировать. татуюватися, -туююся, -туювшся татуироваться. тать, -тя арх. тать [Теперечки, як тать, мов той злодій, крадусь; не знаю, на яку й ступить (Стор.)]. тау-сагиз, -зу бот. (Scorzonera tau-saghyz) тау-сагыз. тафта текст, тафта; rw-ra фасонна тафта фасонная [В легкій промисловості України освоєно нові вироби. Це., крен- молодіжний, креп-український, тафта фасонна (Наука і життя, 1957, 1)]. тафтяний текст, тафтяной. тахелька редк. уменьш. от тахля 2. тахеометр, -ра геод. тахеометр. тахеометричний геод. тахеометрический. тахеометрія геод. тахеометрия. тахігенез, -зу биол. тахигенёз. тахікардія мед. тахикардия. тахіметр,* -ра геод. тахиметр. тахімстрйчнии см. тахеометричний. тахіна энт. тахйна [Знищують [плодових, ягідних] шкідників і., деякі мухи з групи сірфід, мухи-тахіни, їздці, яйцеїди та ін. (Садівн. і ягідн.)]. тахіновий тахинный; ~ва халва кул. тахйнная халва [Халва, приготовлена на кунжутовому насінні, називається тахіновою (Укр. страви)]. тахкання разг. таканье [Ледве стемніло — в селі заторохтіла машина. Тахкання прокотилось вулицями, ярами, долиною річки Уж (Коп.)]. тахкати, -каю, -каєш разг. такать [Лунко тахкали мотори вдалині (Горд.)]. тахля редк. 1) уст. см. кахель; 2) (перен. — о чём-либо у имеющем форму равностороннего прямоугольника) квадрат [Мокрий сніг шелестів, обліплюючи тахлі шибок (Н.-Лев.)]. тахометр, -ра мех. тахометр. тахта тахта [Над широкою тахтою, на килимі, висіла крива шабля зі срібною інкрустацією на піхвах (Руденко)]. таця разг. поднос [Двері відчиняються навстіж, і вбігає Катя, за якою лакей несе велику тацю з ласощами й вином (Коч.)]. тачанка тачанка [Усякими дорогами їхали до міста коляси, брички, тачанки, дрожки (перекл. з Вовчка); По львівських вулицях гриміли танки, У даль неслись завихрені тачанки (ПІер.)]. тачаночка разг. уменьш., ласк, от тачанка [Тачаночка проїхала, наздоганяй, ганяй! (Пере.)]. тачатп, -чаю, -чаєш сапожн., портн. тачать [Дубовик Кузьма, на диво неговіркий, ..тачав свої порепані од давності чоботи (Риб.); Хто як знає, так і тачає (приказка)]. тачечка разг. уменьш. от тачка. тачечник тачечник [Вони пішли пішки, не звернувши уваги на запросини шоферів, на заклики візників, відмовившись від допомоги тачечників (Смол.)]. тачка тачка [Носили пісок і в кошиках, й на ношах, і в приполах, возили в тачках (tf. Укр.)]. тачкар, -ря разг. тачечник. тачковий тачечный. таш, -шу, таша обл. балаган; (о лёгком со- оруженииу покрытом непромокаемой тканью — обычно) палатка [На маленькій, забрудненій сцені, де під стінкою розписана білими смугами синя таша, Муха Макар забився у самий куток (Панч)]. Ташауз Ташауз. Ташаузька область Ташаузская область. ташаузький ташаузский. ташка воен. уст. ташка. Ташкент Ташкент. Ташкентська область Ташкентская область. ташкентський ташкентский [Про час одруження він вирішив у ту мить, коли випадково здибалася йому на очі пухленька студенточка ташкентського вишу, Любочка Марковська (Ле)]. ташний обл. балаганный; ^ний віз балаганная повозка. ташувати, -шую, -шуєш редк. располагать; (приводить в порядок — ещё) размещать; (реже) раскладывать; см. ещё розташовувати. ташуватися, -шуюся, -шувшся располагаться; размещаться; раскладываться [I зараз стали розкладатись, Копати, строїть, ташуватись (Котл.); Перед ними по луговому низу вздовж річкц ташувався Остро- піль (Ле)]. Ср. ташувати и см. ещё розташовуватися. та щити, -щу, -щиш редк. тащйть [Самого [Макуху] тащи у холодну, облий водою, нехай мокне... (Квітка); Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив він сповнені відра під гору (Вовч.)]; см. ещё тягти 1. тая мест. см. той 1, таяти (таю, таєш) см. танути. Тбілісі нескл. сущ. м. р. Тбилиси. тбіліський тбилисский. тванистий тинистый; топкий [Тільки круторогі мало зважали на березневу сльоту, байдуже місили тванисту землю (Риб.)]. тванюка разг. [обильная] тйна; разг. грязища [Коні, напружуючись до останніх сил, борсалися в тванюці по самі груди (Гонч.)]. твань, -ні 1) тйна; (о размякшей от воды почве — изредка) грязь; (на болотах —обычно) топь, топкое место [Сховався після цих йоржевих слів карась якнайглибше в твань і став на дозвіллі думати (перекл. з Сал- тикова-Щедріна); Як погода добра, то в нас — рай земний, зате як задощить, то така твань (Мирн.); Ноги вгрузали у твань, вона схлипувала й чвакала, мов жива (Донч.)]; 2) перен. тйна; (изредка) болото [Лютує емігрантська твань На вас в безсилій злості. Та крок ваш— гордий, і слова Революційно-прості (Мас.)]. твар, -рі 1) книжн. уст. тварь, животное; (только о живом существе уст. — ещё) творение [Вузенький дворик., увесь був повний птаства і всякої домашньої тварі (перекл, з Гоголя);— Знаєш, чоловіче, — 2-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)