Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тас 16 тат тасун, -на разг. редк. тумак [Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці, не одній дівчині тасун дав з любощів (Квітка)]; см. ещё стусан. тася, таська дет. ласк. утка. таська ти, -каю, -каєіп разг. призывать уток криком «тас ь-т а с ь». тасьма, редк. тасьбмка тесьма; разг. тесёмка [І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий, закручений як змій, І притулив до уст двома його руками (перекл. Рильського); Хмельницький приклався до великої сургучної печатки на тасьомках і передав генеральному обозному Чорноті (Панч); Весна! На північ — журавлі, Луна лягає по землі. По тасьмах, кручених стежках Іде вона в гаях, полях (Шпак)]. тасьмистий тесёмчатый. тасьмовий тесёмочный. тасьмолик, -ка текст, тесёмочник. тасьмовичка текст, тесёмочница. тасьбмка см. тасьма. тась-тась межд. ути-ути!, уть-уть!, утя-утя! тат этн. тат. татакання разг. татаканье [І якоїсь хвилини, коли татакання з того боку долітало особливо виразно, в Бармашевій уяві постав чомусь натомлеиий, поранений полковник (Козач.)]. татакати, -каю, -каєш разг. татакать; (о пулемёте и т. п.) строчить [Ще кулемет за містом десь татакав, — як нас вже Харків радо зустрічав (Тич.)]. татар, -ра редк. татарин. татарва собир. прен. уст. татарва [Брязкають списи; тупотять коні... Татарва мчиться, як скажена... (Мирн.)]. татаренятко ласк. разг. татарчонок [Татаренятко любе моє, щиро цілую і пригортаю і ще бахчисарайську знову сумку обіцяю (Л. Укр.)]. татари, -рів татары [Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Коцюб.)]. татарин татарин [Слобода наша над самою лукою річковою, на п'яти горах стоїть крейдяних, осаджена високо у давні віки од ворога татарина, щоб нагло не збіг (Воеч.)]. татариння бот. (Acorus L.) разг. аир [Молодиці принесли свіжого татариння і розсипали по хаті (Куч.)]. Татарія Татария. татарка1 (женщина) татарка [Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих свіжопофарбованих косах, жовтому халаті (Коцюб.)]. татарка2 бот. (АШит fistulosum L.) татарка. татарник, -ку бот. (Onopordon L.) татарник [Шурхотів полин, кланялись одне одному стебла татарнику (перекл. а Мальцева)]. татарочка уменъш., ласк, от татарка1. Тат. АРСР см. Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка1. Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Татарская Автономная Советская Социалистическая Республика. татарський татарский [3 одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видко було і море, і сірі піски берега (Коцюб.)]; ~ке зілля см. лепеха, татариння. татарча, -чати, татарченя, -няти татарчонок [Шмигали під руки з стиглою морвою малі татарчата (Коцюб.)]. татарчатко, татарчук, -ка уменьш., ласк. разг. татарчонок [Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (Тулуб)]. татарченя см. татарча. татарчук см. татарчатко. татарщина ист. татарщина. та-та-та межд. та-та-та [Та-та-та-та, та й не розбереш, що вони там і кричать, бо усюди гомонять, стукотять, кричать... точнісінько, як у млині (Квітка)]. тати, -тів этн. таты. татів, -това, -тове отцов, отца (род. п. от отец), отцовский; папин, папы (род. п. от папа); тятин, тяти (род. п. от тятя) [Він теж горів бажанням помститись за татову бартку, важку ще для нього, готовий кинутись у бій (Коцюб.)]. Ср. тато. татка этн. татка. татків, -кова, -кове папашин, папин; Панкин; папаши, папы; папки (соответственно род. п. от папаша, папа; папка) [Таткова^ постать порушувалась, немов у тумані, > голос долітав уривками (Л. Укр.)\. Ср.\ татко. ? татко ласк. разг. папаша, папа; фам. папка -¦ [Потерчата: Убога наша хатка, бо в *, нас немає татка (Л. Укр.)]. тато разг. отец; разг. папа; обл. тата, тятя [Хоч був тато грізний, а проте дуже нас жалував. Було, як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших (Вовч.)]. татонько, таточко ласк. разг. тятенька [Татоньку, голубоньку! Ой, таточку наш любий! (Вовч.)]; см. ещё татко. татський этн. татский. татуїровка татуировка [На голові у кожного [рибалки] стара безкозирка. Напівголі руки вкриті татуїровкою: якорі, пробиті стрілою серця, голуби (Корн.)]. та туйова ний татуированный [Наперед вирвалась із натовпу людина в майці, з голими татуйованими руками (Янов.)]. татунь, -ня, татуньо, редк. татунцьо, -нця ласк. разг. папенька, папочка; обл. тятенька [А ввечері говорить [дитина] до батька: — Татуню, татуню! Я щось знаю (Коцюб.); — От, — почала вона,— і ці люди. Ніхто й не чував про їх, а покійні татуньо все знали, з якихось книжок вичитували (Свидн.)]; см. ещё татусь. татусенько ласк. разг. папенька, папочка; обл. тятенька; уст. батюшка [Не виглядай, матусенько, В віконечко в поле, Не клич дарма татусенька: Не вернеш ніколи (Г.-Арт.Ц. татусь, татуся, татусик ласк. разг. папенька, папочка; обл. тятенька; уст. батюшка [Русалка: Татусю! Не може пара згинути, бо з пари знов зробиться вода (Л. Укр.)]. татуювання татуировка [Одні з них [повстанців] ішли або їхали верхи напівголі, обві- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)