тар чисто. На здоровому миснику видно було кілька фарфорових тарілок та стаканів (Н.-Лев.)]; 0 не в своїй ^лці разе. не в своей тарелке [Немногі панки- християни, що тож були в тій купі, нараз помовкли і повідсувалися набік, чуючися не в своїй тарілці (Фр.)]; 2): ~лки, -лок мн. ч. муз. тарелки [Над ким ці сурми плакали? Чого тарілки дзвякали? І барабан як в груди бив (Тич.)]. тарілковий тарелочный [Крупнонасінна тарілкова сочевиця більш терпить від суховіїв, ніж дрібнонасінна (Зерн. боб. культури)]. тарілкоподібний тарелкообразный. тарілочка уменьш. тарелочка [Раз Галі насипала Христя молока у тарілочку і постановила долі снідати (Мирн.)]. тарілочник муз. тарелочник. тарілчастий тарелкообразный [Для приготування консервів використовують молоді дрібні плоди патисонів (тарілчастих гарбузів) з недорозвиненим насінням (Укр. страви)]. таріль, -рёля блюдо; обл. тарелка [Батько до хати вносить таріль щільникового меду (Hex.); Ввійшли ми, бачим — що воно? Столи заставлені чарками й тарелями (Фр.)]; ~релі, -лів мн. ч. муз. тарелки [Перед олешківиями брязкає з усієї сили тарелями гарнізонний оркестр (Янов.)]. таркатий, редк. тарканистий пёстрый, пятнистый; (реже) разноцветный. таркач, -ча разг. белая пятнистая лошадь. тарлатан, -ну текст, уст. тарлатан. тарний тарный [3 нього [конопляного волокна] виготовляють тарні тканини, вірьовки, снопов'язальний шпагат, брезенти (Техн. культ.)]. тарований спец. тарированный. тарпан, -на зоол. тарпан. ТАРС (Телеграфне агентство Радянського Союзу) ТАСС (Телеграфное агентство Советского Союза). тарсувати, -сую, -суєш редк. тормошить; см. ещё торсати. тартак, -ка лесопильный завод; разг. лесопильня, лесопилка; спец. пильня; уст. пильная мельница [На костельній вежі пробив годинник, вдалині озвались один по одному чотири тартаки (Туд.); На Потоці стоїть водяний., тартак, чорний, невисокий (Н.-Лев.)]; см. ещё лісопильний: г^ний завод. тартальник горн, тартальщик. тарталынщя горн, тартальщица. тартания горн, тартание. тартар, -ру миф. тартар [Антей: ..Квітки бували в нас лише в ту пору, коли вони цвіли в садках та в полі, а як верталась в тартар Персефона, то забирала нам усі покраси (Л. Укр.)]. тартати, -таю, -таєш горн, тартать. тартачок, -чка уменьш. от тартак. тартинка уст. тартинка [Вона обернулась до нього, поправила бант на собаці, такий же блакитний, як її сукня, і дала Мільтону тартинку з маслом (Коцюб.)]. 15 тас тарувальний спец. тарировочный. тарування спец. тарирование [Відновлено Полтавський тарувальний басейн, який забезпечував тарування гідрометричних вертушок для України (Розв. науки в УРСР)]. тарувати, -рую, -руєш спец. тарировать. таруватися, -рується спец. тарироваться. тархан ист. тархан. тарханний ист. тарханный; ~на грамота ист. тарханная грамота. тасканина разг. 1) таскание, перетаскивание; перен. возня при перетаскивании; 2) (о ссоре с дракой) потасовка [Була там тасканина (Сл. Гр.)]. таскания таскание. таскати, -каю, -каєіп разг. 1) таскать; (в од- ном направлении, в один приём — обычно) тащить; (перен. разг. — изредка) красть, воровать [Довелось-таки нам Над тим Доном стати Робітницькими валками Байдаки таскати (Фр.); Спав-спав, аж ось чує, що його сіпають і таскають то туди, то сюди (Квітка); Тільки, було, настане весна, то зараз і чкурну в ліс, там і живу, мов хижий звір; деру по гніздах пуцьверін- ків і п'ю з них кров; а як виведеться вже птиця, то я, неначе той вовк, таскав ягнят і живцем їх їв (Стор.)]; 2) (носить платье, обувь um. п.) разг. таскать; (сильнее: при небрежной носке — ещё) трепать [Була в Охріма сіра свита.. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать (Гл.)]; 3) (разг. редк. — наказывая кого- либо, дёргать, трепать до боли) таскать, драть; (за уши и т. п. обл. — ещё) тягать; ~т*и за волосся (за чуба) разг. таскать (драть) за волосы (за чуб); обл. тягать за волосы (за чуб)[Оц>, було, виб'є його батько, а через годину вже Максим на вулиці з хлопцями навкулачки б'ється або братів за чуби таскає (Мирн.)]. таскатися, -каюся, -каєпіся разг. 1} таскаться; перен. шататься [Жінки з Ама- тою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл.)]; ~ти- ся з ким (о любовной связи um. п.) фам. неодобр. таскаться (волочиться, шляться) с кем [Захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула!.. (Квітка)]; 2) страд, з.таскаться; тащиться; таскаться; трепаться; ср. таскати 1—2. Тасманія Тасмания. тасований тасованный. тасування тасование, тасбвка. тасувати, -сую, -су єна 1) тасовать [Селез- ньов перший ускочив туди, вхопив карти у руки, почав їх шпарко тасувати (Мирн.); Сюжет — це не збірка подій, які можна тасувати як завгодно (Донч.)]; 2) (сильно или грубо подталкивать) разг. пихать, толкать; (нанося удары — обычно) колотить; (увлекать куда-нибудь — изредка) тащить, тянуть [А вона його б'є, а вона його тасує та знай приговорює: «Не пий, ..сиди дома, заробляй чим-небудь» (Квітка); Вода так її в прірву й тасує (Харьк. у. - Сл. Гр.)]. тасуватися, -сується тасоваться.
|