Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тар 14 тар нуги, -ну, -неш разг. тарарахать, тарарахнуть. тара с, -су редк. хворост [для гатей]; спец. фашина [По один оік греблі смугою стримів свіжий та рас, неначе колючки на їжакові (Н.-Лев.); А чим загатити, зміцнити його [лаз]? Навколо ворожа гармата! Пантрують нас пильно ляхи f що часу, Та й де на ту гатку добуть тарасу? (Стар.)]. Тарас Тарас, Тарасий. тагатайка, тарадайка таратайка; (реже) кабриолет [Попереду на таратайці двоколісній — король, генерали на конях, позаду—старий гетьман Мазепа, що зрадив, як відомо, свій народ (Янов.); Ще ж дужче пана Уласовича узяв жаль, як пан Халявський з своєю молодою прибіг тарадайкою у город покриватися (Квітка)]. тараторити, -рю, -риш разг. тараторить; (о быстром темпе разговора разг. — ещё) тарахтеть [Гай, гай, а я й забув, людоньки добрі, що в хаті солі чекають... Ото буде тараторити жінка! (Козл.)]. тарах см. тарарах. тарахкало разг. 1) погремушка; разг. погремок; см. ещё брязкало; 2) (перен. — о пустом, болтливом человеке) разг. пустослов, пустозвон; (м. и ж. р. — ещё) пустомеля; (о говорящем невнятно, быстро разг. — изредка) скороговорка. тарахкання тарахтение; шараханье. Ср. тарахкати. тарахкати, -каю, -каєш, однокр. в. тарахнути, -ну, -неш разг. тарахтеть (несоверш.); (сильнее — ещё) грохать, грохнуть, тарарахать, тарарахнуть; (с шумом, треском разг. — ещё) шарахать, шарахнуть; (о быстром, неожиданном действии разг. — ещё) трахать, трахнуть [Яким, бувши вже напідпитку, тарахнув кулаком по столі, аж пляшки задзвеніли (Н.-Лев.); Тепер собі тарахкай із гармат (Сл. Гр.); Пан Ци- бульський.. і качок настріля; коли нема диких, то з досади і свійських лущить, а коли дуже розсердиться, то й по індиках тарахне (Стор.)]; 0 ~нути з молотка (о продаже с публичного торга) уст. пустить (продать) с молотка. тарахкатися, -каюся, -каєшся, однокр. в. тарахнутися, -нуся, -нешся разг. бахаться, бахнуться; (сильнее разг. — ещё) тараха- ться, тарахнуться, тарарахаться, тарарахнуться; шарахаться, шарахнуться; (только соверш.: с шумом упасть; сильно удариться разг. — ещё) трахнуться; (с грохотом) разг. грохнуться. тарахкіт, -коту тарахтение, тараханье [А як з пітьми почувся тарахкіт зброї нового полку, лінія заметушилася, віджила (Ірч.)]. тарахкотати, -кочу, -кочеш и тарахкотіти, -кочу, -котиш усилит, разг. тарахтеть; (сильнее — ещё) громыхать, грохотать; (о шуме при ударах или падении — изредка) стучать [Гарно — як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (Ко- цюб.\\ Візок підскакував по каміннях, ..розбиті й роз'їхані колеса голосно тарахкотіли (Кобр.)]. тарахкотіння тарахтение; громыхание, грохотание; стук [Угорі під хмарами гуде літак. Він кружляє над околишньою місцевістю, сповіщаючи тарахкотінням мотора про своє наближення (Трубл.)]. Ср. тарахкотати. тарахкотіти см. тарахкотати. тарахкотня тарахтение; громыхание, грохотание [З-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив'яле листя, на присмажені трави й хліба.. дріГнай. як роса, холодний дощ (Вас.)]. Ср. тарахкотати. тарахнути см. тарахкати. тарахнутися см. тарахкатися. тарахтати, -таю, -таєш см. тарахкати. гарбаган зоол. тарбаган. тарган, -на, редк. таракан таракан [Тоді ставало знов тихо, під лавками пищали миші, що вже перебирались на зиму до хати, та таргани шаруділи у миснику (Коцюб.); С т а с ь: Та рака ни якісь тобі за шию лізуть, пауки спускаються мало не в рот (Вас.)]. тар ганець, -нця уменьш. разг. таракашка. таргани на редк. дёрганье; см. ещё торгання/ тарган йти, -ню, -ниш обл. тащйть; (тянуть по земле, воде um. п. — ещё) волочить, волочь [Одчинилися відразу двері, і в хату вбігає задиханий і переляканий Петро. Поперед себе він тарганить за поперек Степанка (Вас.)]. тарганитися, -нюся, -нишся обл. тащиться; (с трудом передвигаться, идти — ещё) волочиться. тарганові, -них сущ. зоол. таракановые. тарганчик уменьш. разг. таракашка. тарганячий, тараканячий тараканий [Тарану ха кумедно засмикав тараканячими вусами, переляканими очима глянув на Циба- ря (Збан.)]. тари-бари нескл. сущ. разг. тары-бары, тары да бары, тары-бары-растабары [ — Ну, досить тари-бари, — поклав кінець балачкам Лейте. — Забивайте вікно і двері (Трубл.)]. тариф, -фу тариф [Вироблення тарифів і норм постачання і т. д. становить одну з необхідних складових частин роботи профспілок у справі будівництва соціалізму і участі їх в управлінні промисловістю (Ленін)]; протекційний ^ф ж., ж.-д. покровительственный тариф. тарифікатор, -ра спец. тарификатор. тарифікація спец. тарификация [Відповідно до рішень XX і XXI з'їздів КПРС систематично поліпшується нормування, тарифікація праці і заробітної плати, скорочується робочий день (Ком. Укр., i960, 4I тарифікований спец. тарифицированный. тарифікувати, -кую, -куєш спец. тарифицировать. тарифікуватися, -кується спец. тарифицироваться. тарифний тарифный [Збільшено тарифні ставки тим, хто працює безпосередньо у вибоях, хто зайнятий ремонтом механізмів і машин (Рад. Укр., 1956, XI)]. тарілка 1) тарелка [В хаті було чепурно, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)