Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тар 13 тара тара [Даша., працювала в майстерні, що виготовляла легку дерев'яну тару (Сенч.)]. тарабан см. барабан. тарабанити, -ню, -ниш разг. 1) барабанить; разг. тарабанить [Колеса торохтіли по битій дорозі, струменти в скрині немилосердно тарабанили (Коцюб.); Хмельницький нервово тарабанив пальцями по столу, певне, щось думаючи своє (Панч)]; 2) (перем. — о быстром, невыразительном разговоре) разг. барабанить; (болтать попусту разг. — обычно) тарабарить [— Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, — тарабанила сваха, заплутуючись в думках (Н.-Лев.)]; 3) (тянуть, двигать с трудом) разг. тащить, волочить, волочь; фам. переть [Кожний тарабанив за собою торбину (перекл. з Гоголя); Невсипуща баба! Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Хоче, бачте, хлопців на хліб настановить, до ума довести (Барв.)}. тарабанитися, -нюся, -нишся (с трудом передвигаться) разг. тащиться, плестись; фам. переться [ — Зараз принаймні хоч наберім на обшиття та на гардини чи оксамиту, чи такого самого гарного плису, — сказала Мелася. — І то гаразд: щоб по двічі не тарабанитися до Києва, — обізвалася Текля Опанасівна (Н.-Лев.)]. тара банщик см. барабанщик тарабарський разг. тарабар жий; 0 ~ка грамота уст. тарабарская грамота. тарабарщина разг. тарабарщина [За «вченою» тарабарщиною і словесними викрутасами Ленін розкрив класову роль емпіріокритицизму як знаряддя в руках імперіалістичної буржуазії (Біогр. Леніна)]. тараг\питися, -нюся, -нишся обл. [с трудом] тащиться, плестись, брести; (о многих— реже) двигаться, двигать всей массой. тарадаєчка уменьш., ласк, от тарадайка [А шляхом, таким вузесеньким-вузесеньким, тарадаєчка, така, як коробочка од гільз, котить... (Вишня)]. тарадайка см. таратайка. таракан см. тарган. тараканячий см. тарганячий. таран, -на спец. 1) таран; гідравлічний ~н гид раї ійческий таран [Таран гідравлічний. Найпростіший і найдешевший водопідйомник, який працює автоматично, без двигуна, і не потребує постійного догляду (Коле, вироби, енцикл.)]; 2) (орудие, удар и т. п.) таран [В VI ст. слов'яни мали облогові стінопробивні гармати — тарани (fem. Укр. РСР)]; і т й н а «-~н воен. идти на таран, таранить [Ідуть на таран танки на танки, літаки на літаки (Довж.)]. таранити, -ню, -пиш таранить [3 бастіонів били біглпм вогнем і картеччю далекобійні гармати, таранячи степову землю (Риб.)]. таранитися, -питься тараниться. таранкуватий обл. рябой, имеющий следы оспы [Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Мирн.); Поруч із Платоном у тар санках-козирку сидів кремезний таранкуватий чолов'яга в солдатській ватянці і в старій шинелі (Донч.)]. таранний таранный; ~на кістка анат. таранная кость. та ранник тарань; разг. таранка [—А яка у вас риба? ..— Як-то — «яка»? Що в воді плаває. Сула, вирезуб, короп, таранний (Тулуб)]. тарановий редк. см. таранячий. тарантас тарантас [Приїхали не возом, а тарантасом, парою гладких, з великими черевами, вороних коней (Вишня); Що в тебе вийшло — тарантас чи дишло? (приказка)]. тарантела тарантелла [Європейські костюми так не підходять до тарантели, що роблять танець смішним (Коцюб.)]. тарантул энт. тарантул [Хіба ви самі ніколи в дитинстві не ловили на віск страшних сірих тарантулів? (Донч.)]. тарантулів, -лова, -лове тарантула (род. п. от тарантул) [Три дні тому на постоянці потрапила вона ногою в тарантулову нору (Тулуб)]. тарануха обл. тарань; разг. таранка. тараня ихт. тарань; разг. таранка, вобла [Кармелюк витяг з торби окраєць хліба, дві тарані (Куч.); — Чи ти знаєш, сину, за кого подавала рушники Ониська Про- коповичівна? — сказала стара Балабуши- ха.. — ..За того худого, поганого? за ту руду чехоню? — крикнув син. — За ту чехоню, за ту погану тараню, — сказала мати (Н.-Лев.)]. таранячий ихт. тараний. таранька разг. таранка [Івась порився у торбі, витяг чималий шматок хліба, невеличку тараньку і, зайшовши у тінь, під бурту, почав тараню чистити (Мирн.)]. тарапата обл. передряга; (изредка) хлопоты (ми. ч.) [Відмолотив Михайло Ілька, як гороховий сніп, зо всіх боків, але на цьому і стало. Бо Ілько — Юрко чув це виразно з-за клуні — все звалив на Юрка в тара- патах (Козл.); — Ох, а ми за нинішніми пригодами й тарапатами здорово таки запізнилися на обід, — скрикнув Тоиьо (Фр.)]; бувати в ^тах (о затруднительном, неприятном положении и т. п.) обл. уст. бывать в беде (в переделке, в переплёте). тарарам, -му разг. тарарам [Здавалося б, що після такого тарараму у хаті чоловік і жінка будуть кілька днів дутись на себе (Козл.)]; наробити ~му наделать тарараму, поднять шум [Пам'ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (Вас.)]. тарарах, тарах (межд. в значении сказуемого) фам. тарарах; обл. тарах; (о стремительном движении, неожиданном появлении — изредка) шасть [Тарарах дурня по ногах, то він і присяде (Ном.); Читаючи ту статтю, почуваєш, що кожний абзац ніби — тарарах голоблею, тарарах! (Вишня); Тарах щастя в хату! (Ном.)]. тарарахкати, -каю, -каєш, однокр. в. тарарах- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)