Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тан 12 тап продавалося та и тано купувалося, але ліпше було (Стеф.)]. танок, -нка хоровод; (в танцевальном ритме— обычно) пляска, разг. пляс [Андрій узяв дівчину за руку і повів у танок (Чорн.); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (Kon.)]; водити ~к водить хоровод [Стрункі високі дерева снуються перед очима, неначе водять який чарівний танок (Л. Укр.)]. таночок, -чка ласк, от танок [Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк (Гл.); Будуть сніжнії зорі таночки вести 3 буйним вітром, мов коло дівоче (Л.^ Укр.)}. тантал, -лу хим. тантал [Особливе місце серед рідкісних металів займають ніобій і тантал (Наука і життя, 1958, 3)]. танталів: ^лові муки книжн, танталовы муки, муки Тантала. танталіт, -ту мин. танталит. танталовий хим. танталовый. тантьбма фин. тантьема. танути, -ну, -неш таять, истаивать; (только прям.: оттаивать с поверхности) стаивать; (перен. — о звуках, дымке, силах и т. п.— ещё) исчезать; (замирать от волнения и т. п. — изредка) млеть [Падають перші сніжинки — і тануть (Сое); Тане й тане мій Василько, як свічка. Полежав, похи- рів—та навесні й переставився (Вовч.); Сизі димки звивалися з димарів, танули в морозному надвечір'ї (Гонч.); Поет..: Та гарні тії мрії. Такі хороші та знадні, аж тане серденько в мені! (Л. Укр.); Місяць глянув На діброву, Зірка тане Малинова (Бойко)\; мліти і <-^>ти млеть и таять. танцзал, -лу (танцювальний зал) разг. танцзал (танцевальный зал). танцівник, -ка танцовщик [Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Тулуб)]. танцівниця танцовщица [При зміні темпу танцівниці спинились, одна Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює — безгучно, тихо, плавко, мірно (Л. Укр.)]. танцклас, -су (т а н ц ю в а л ь н и й клас) уст. танцкласе (танцевальный класс) [Три дні вона вчилась, а на четвертий день мама возила її в танцклас танцювати з дітьми (Н.-Лев.); Там, де був танцклас і жила мадам Сівульнякова, зараз міститься клуб комсомольців (Ел.)]. танцмайданчик (танцювальний майданчик) танцплощадка (танцевальная площадка) [Міський парк. Вечір. Всі алеї запруджені народом. Грає симфоніч ний оркестр. На танцмайданчику кружляють пари (Головко)]. танцювальна 1) прил. см. танцювальний; 2) (род. танцювальної) сущ. муз. плясовая [Бренькіт гуслів і веселу гру пісні Серафима заглушив посвист парубків; потім заспівали танцювальної дівчата та молодиці (перекл. з Горького)]. танцювальний танцевальный [Вона раптом скочила на підлогу, зробила два коротенькі танцювальні па і наблизилася до столу (Смол.)]; ^ний зал танцевальный зал; разг. танцзал [Блакитного кольору глибокий купол стелі підносився кудись у півтемну височінь, куди ледве досягали навіть вогні танцювального залу (Донч.)]. танцювання танцевание; пляска; разг. пляс. Ср. танцювати. танцювати, -цюю, -цюєш танцевать; (о народных танцах — обычно) плясать; (шумно, fie3eo подпрыгивая разг. — ещё) скакать Настуся: Е, ні! стривайте, цур не грать, А то не буду танцювать, Поки барвінку не нарву Та не заквітчаюсь (Шевч.); Чи так-то воно ждалось, А он як склалось? Карасикам сердешним довелось На ско- вородці танцювати (Гл.); Невеликий човен танцював на гребенях високих хвиль (Донч.); — Танцюй, враже, як пан каже!— жартував Прокопович (Н.-Лев.); Танцює, як цап на льоду (приказка)]; 0 ^*ти під чию дудку см. дудка. танцюватися, -цюється танцеваться [А пісні співатися червоно, крилато! Танцю танцюватися, бо на те ж і свято (Тич.)]. танцюлька разг. прен. танцулька. танцюр, -ра, танцюра уст. см. танцюрист. танцюрист танцор, плясун; (об артисте балета) танцовщик [За возом ідуть невтомні музики, пливуть натовпом танцюристи, здіймаючи за собою хмару куряви (Гонч.)]. танцюристий 1) любящий танцевать [Веселий, балакучий, танцюристий, він, як той метелик, літав по всьому повіту від одного пана до другого (Мирн.)]; 2) уст. редк. танцевальный [Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну танцюристу мелодію (Л. Укр.)]; см. ещё танцювальний. танцюристка танцорка, плясунья; танцовщица [Червоноармійці всміхалися, відвертаючись, щоб танцюристка не образилася (Ле)]. Ср. танцюрист. танцюючий танцующий; пляшущий [Брудна чорноока дівчинка на дужих руках Петровича востаннє пропливла над головами танцюючих пар (Донч.); Йон відділився від купки парубків, підскочив до танцюючого кола (Коцюб.)]; ^ча хода танцующая походка. Ср. танцювати. танчик редк. уменьш. от танець [Місяць танчик заводить, Все за хмари заходить, То прогляне, то зайде—без ліку (Криж.)]. тапёр, -ра уст. тапёр [Фільм шурхотів на темному екрані, Рудий тапер за ширмою в кутку Трощив старий рояль, а ми сиділи На клишоногих лавах, наче нас. тут при- цвяхували (Пере.)]. тапёрша уст. тапёрша. та пі ока спец. тапиока. тапір, -ра зоол. тапйр. тапочки, -чок разг. тапочки, тапки [Пізно увечері приїхав Петько — він був у смугастій футболці, світлих брюках і білих тапочках (перекл. з Ажавва)]; ~ка ед. ч. тапочка. тапчан, -на топчан [Він забрався в свою комірку і ліг на дерев'яний тапчан (Риб.)]. тапчанник редк. мастер, делающий топчаны. тапчанчик разг. уменьш. от тапчан [Га- лецька сіла на тапчанчику (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)