Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

xpe 356 xpe
тизапських загонах ламали хребет
фашистського звіра (Рад. Укр., 1961, X)];
б) (трудиться) гнуть спину (горб); (реже)
гнуть (ломать) хребет [Послала до нього
[куркуля] сина. Ламав там хребта, аж поки
почалась колективізація (Гонч.)]; 2)
(горная цепь) хребет [Летять, летять вітри з
турецьких берегів, але спиняє їх стрімкий
хребет Кавказу (Сос); То забіліють голі
хребти, то, наче урвища бездонні, спадають
перевали (Шиян)]; 3) (у книги) обл. уст.
корешок [Світ не міг йому дати вже
нічого нового; все, що він міг йому дати,
замикалося в тім грубезнім, в шкіру
оправленім і на срібні клямри замкненім томищі,
на которого хребті золотими буквами ви-
тиснений був його титул (Фр.)].
хребетний 1) хребтовый; разг. редк.
хребетный; г^ний стовп анат. позвоночный
столб, позвоночник; ^>ні тварини зоол.
позвопочпые животные; 2) хребтовый; разг.
редк. хребетный. Ср. хребет 1—2.
хребетні, -них сущ. зоол. позвоночные.
хребець, -бця анат. позвонок [Комо сидів на
китовому хребці й покурював з мідяної
люльки (перекл. з Сьомушкіна)].
хребтина разг. хребтина, хребет; спина; плечи
[В його, опріч латаної свитини, була й
торбина, а там лежача., про смерть чиста
сорочка, а друга на хребтині (Барв.)]. Ср.
хребет 1.
хребтовий 1) хребтовый [— Не застрілиш
[кленя]! — шепнув Тоньо. — Шріт
відбивається від води. — Не бійся, не
відіб'ється. Не бачиш, як він верхом ходить, аж
хребтове крило поверх води виставляє
(Фр.)]; 2) хребтовый. Ср. хребет 1—2.
хребцевий анат. позвонковый.
хресний церк. 1) крёстный [Хресний хід
'рушив з собору через знамениту браму на
площу (Довж.)]; ^на сила уст.
крёстная сила [Так, з нами хресна сила (Греб.)];
2) обл. крёстный [Вона з нашого села, з
ума тронула ся, ходить по хатах та й по
місту отак. Мене зве хресним сином...
(Мирн.)]; см. ещё хрещений 2.
хреснпк обл. см. хрещёник.
хресниця обл. см. хрещениця.
хрест, -та крест [На полі, край лісу, стояв
хрест (Коцюб.); Настя, в чорній одежі з
золотив хрестом на шиї, вибігає на майдан,
ламаючи руки (Н.-Лев.); Тим часом Гуща
скінчив. Народ підходив довго, і довго
важкі цобучі руки грамузляли кривульки
або ставили хрест, щоб було ліцно (Коцюб.);
Р і ч а р д: Думаю, що в світі кожен своє
завдання має, і — свій хрест (Л. Укр.)];
вводити, ввести в ^т см.
уводити1; згорнути руки г^том
скрестить рукп [— Зроду-віку не чув нічого
такого... Матінко, канареєчко!—гукав він,
згорнувши хрестом на грудях руки
(Мирн.)]; лежати <^том распластаться,
лежать распластавшись [Лежав. [Івоніка]
хрестом на землі, не ворушачися (Коб.)];
нетрів ^т см. петрів 2; ц о-
ставити ~т над ким, над
чим (па кому, па чому) перен.
разг. поставить крест на ком, на чём
[Хто ж просив надіятись! Я ж йому
писала: поставте наді мною хрест! (Л. Укр.);
Вирішив поставити хрест на тому, що було
(Cm.)]; Червоний Хрест Красный
Крест; як (наче, мов и m. п.) з ^та
знятий разг. как с креста снятый
[Стара Явдоха поралась коло слабої
дочки, а сама ходила мов з хреста знята
(Коцюб.)].
хрестатий 1) крестообразный, крестовидный
[Засвітила [Одарка] каганець і знов
прислухалась, глянувши на вікпа, що чорними
хрестатими плямами дивилися знадвору
(Ле)]; 2) с крестами [Вже танки хрестаті
усюди, Уже над окопчиком грюк..
Востаннє побачили люди, Як танк підірвав
по літру к (Нагн.)].
хрестець, -тця (копна) крестец [Слідом за
косовицею хлібів простими машинами і
вручну організувати негайне в'язання
снопів і складання їх у копи, хрестці (Рад.
Укр., 1950, VII)].
хрестик умепьш. крестик [Лукія тремтячими
пальцями розстебпула комір і показала.,
маленький залізний хрестик (Донч.); І
знов поставив д червоним олівцем хрестик
в календарі, вимазавши минулий день
(Коцюб.); Дівчина вміла мережити, вміла
вишивати і простим хрестиком, і
болгарським, і навіть гладдю (Донч.)].
хрестиковий (о вышивке) спец. крестиком,
крестиками; ^вий узор узор крестиком
(крестиками).
хрестильний рел. крестильный.
хрестильниця, уст. хрестйльші церк. купель
[Тремтячу, синю, напівмертву від жаху
витягли татарку з хрестильниці (Тулуб);
Дяк приніс свічки, ризи та хрестильню
(Н.-Лев.)].
хрестини, -тин рел. крестины [У Прокопа
обід, у Прокопа хрестини, У Прокопа
бенкет, весілля, іменини; Зате ж у Прокопа
куми і побратими (Боров.)].
хрестинний крестильный [Попадя.,
розв'язувала калитку важку з параф'янськими
грошима — весільними, хрестинними і
похоронними (Вовч.)].
хреститель, -теля рел. крестптель.
хрестити (хрещу, хрестиш) рел. и пр. крестить
[Над вечір прийшов Грицько коваль, кум
її, — він хрестив Івася (Мирн.); Кайда-
шиха хрестила ножем вікна й двері
(Н.-Лев.); Його і в гриву вже, і в хвіст
хрестили та перчили, а що він зробить,
машиніст, чи в ньому ж всі причини? (Дор.)].
хреститися (хрещуся, хрестищся) рел.
креститься [Молодь захоплено оглядала
акробата, плескала в долоні, а бабусі
хрестилися (Шиян)].
хрестпчок, -чка уменьш., ласк, крестик.
хрест-навхрест нар. крест-накрест [Пішов Івап
стежкою і потрапив до високої гори, а на
тій горі дуб шумить під вітром, могутній
та розлогий, а на тому дубі віти хрест-
навхрест сплелися (Шиян)].
хрестовий1 крестовый; <^вий похід ист.,
перен. крестовый поход [Укупі з одважним
лицарством бажав Піти [Роберт] у
хрестовім поході (Л. Укр.); Гітлерівці голосно

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)