Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хох 355 хре хохітва орн. стрепет; собир. стрепеты [Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Стор.)]. хохулевий зоол. выхухолевый; выхухолий. хохуля, -лі зоол. выхухоль [Спорудження на Україні чисельних нових водойм і реконструкція річок відкривають деякі можливості поширення великої комахоїдної тварини— хохулі, яка має дуже цінне хутро (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]. хоч1, разг. хоча, хоть 1) союз хоть; (реже) хотя [Було тихо і сумно, хоч сонце так весело освічувало кухню (Мирн.); Всі мовчали, хоча ніхто не спав (Гонч.); А хто грає, того знають І дякують люди: Він їм тугу розганяє, Хоть сам світом нудить (Шевч.)]; хоч пан, хоч пропав см. пан: або (чи, хоч) пан, або (чи, хоч) пропав; 2) част, хоть [Ти мене хоч піснею підняв (Мал.); Устала вона з печі, щоб хоч двері зачинити (Мирн.); Хотілось любити Хоть годочок, хоть часочок На світ подивитись (Шевч.)]; Охоч би, хоча б хотя бы, хоть бы [Хоч би подякувала! (Л. Укр.)]; хоч б и щ 6 что бы не [Хоч би що він [Михай] думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак... (Чаб.)]; хоч хто хоть кто, кто угодно, всякий, каждый [Почув би ти, що Шпак розумний каже, — Завидно стане хоч кому (Гл.)]; хоч що буде разг. будь что будет; куда ни шло [— Піду, — сказав Осел,—хоч що вже буде! (Гл.)]; хоч як хоть как, как бы ни; хоч який хоть какой, какой бы [то] нй был, какой ни [на] есть [Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він^.прехороший молодець (Гл.)]; коли б хоч хотя бы, хоть бы [Що ж це, господи, подіялось з дівчиною? Коли б хоч сказала, коли б промовила, а то мовчить, як нежива... (Коцюб.)]. хоч2 (в значений глагола) разг. хочешь [М а- т и: Як хоч, а мені вже оце не до серця (Тич.)]; см. ещё хотіти: скільки хоч, хоч що хоч. хоча см. хоч1. хбч-не-хоч нар. разг. хочешь не хочешь; (поневоле — ещё) волей-неволей [— І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-не-хоч внесе туди! (Вас.)]. храбритися, -рюся, -рйшся и храбрувати, -рую, -руєш и храбруватися храбриться [—А я б на вашім місці, — храбрився дід, — узяв би та й зробив! (Вишня); Козацтво! Рицарі! Трояпи! Храбруйте! Наша, бач, бере (Котл.);—Ух, глибоко! Гляди, не втопися ще... — Е-е, я не втоплюся. Я вмію плавати, — храбрував Миколка (Мирн.); Ентелл там сильно храбрувався (Котл.)]. храм, -му 1) церк., перен. храм [А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Шевч.); Хлопець довго потім не міг угамуватись, пригадуючи все, що бачив у храмі мистецтв (Ільч.)]; 2) церк. разг. престольный праздник, храмовой праздник [Наступав храм jr семигорській церкві, і молодиці на селі почали мазати хати (Н.-Лев.)]. храмина уст. храмина (уст.); здание; (богатое помещение) хоромы [I щось невідоме в той час, Як млою ' криються долини, Тебе тягло сюди щораз Під дах високої храмини (Щог.); І в багряниці довгополій [Саул] Ходив по храмині, ходив (Шевч.)]. храмовий уст. храма (род. п. от храм) [Кассандра іде в храм і засовує за собою завісу на храмовім вході (Л. Укр.)]. храмовий: ^ве свято церк. храмовой (престольный) праздник [Надходив весняний, запашний вечір напередодні храмового свята (Вас.)]. храмовник ист. храмовник. храму вати, -муіо, -муєш разг. праздновать [престольный праздник] [Село хра- мувало на подвір'ю (Черемш.)]; іти и т. п. ^ти идти и т. п. на храмовой (пре- стбльпый) праздник [Раз вона спорядилась іти храмувати до тітки, в друге село (Баре.)]. хранитель, -теля хранитель [Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? (Шевч.)]. хранйтелька хранительница [Десь чайка невидна кигиче — Хранйтелька тайни степів Про січі кривавії Січі За даллю віків і вогнів (Ус.)]. храп1, -па (у животного) храп [Козаков метнув нищівний погляд па Македона і люто вхопив свого рисака за храп (Гонч.)]; 0 мати '-'п на кого разг. злобиться на кого; (слабее) иметь зуб на (против) кого [Тільки краєм ока я його бачив, а одразу ж зненавидів так, що, мабуть, і сам мій батько не мав на нього такий храп, як я тоді (Ант. -Дав.)]. храп2, -па техн. храп. храп3, -ну (звуки) разг. храп [Йон довго не міг заснути.. Він все чогось чекав, немо» усе прислухався, його дратував смачний храп і сон Маріцци (Коцюб.); З храпом шарпнулись- коні, вирвали з борозни плуг і помчали полем (Ст.)]. храпнути, -ну, -нёш захрипеть; издать хрип- IT знову храпнув [візник], зробивши над головою той самий рух (Коцюб.)]. храповий техн. храповой; ~ве колеса храповое колесо. храповик, -ка техн. храповик. ^ хребет, -бта 1) хребет; (анат. — ещё) позвоночник, позвоночный столб; (в значении тело — ещё) спина; (как символ человека, несущего заботы и ответственность — ещё) плечи [Хома навіть крізь сідло чув, як- туго напинається під ним гнучкий кінський хребет (Гонч.); У двадцятому році тиф його не минув. Після тифу спадщина: закостенів хребет (Трубл.); Я не маю хребта чим прикрити (Фр.); Тягар па його хребті був страшенний (Фр.)]; ламати ^->т (~бта) перен. а) (кому) ломать хребет [Вірні сини Росії, України, Білорусії та інших народів у роки Великої Вітчизняної війни спільними зусиллями на фронтах і в пар^ 23* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)