Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хор 354 хох хортиця борзая сука [Біля стремена бігла біленька хортиця (Стор.)]. хортуна уст. см. фортуна. хортунити уст. см. фортунити. хорувати см. хворувати. хоруватий обл. болезненный [Його червоні, хоруваті од щоденної праці очі горіли, як підмальовані (Вас.)]. хоругва, редк. хоругов, -гвй 1) уст. флаг, знамя [Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Фр.); Понад тим ланцюгом повівала червона.., сріблом вишивана хоругов (Фр.)\; 2) ист. знамя [войсковое], хоругвь [Значкові понесли хоругви й стяги, за якими вже посунули всі козаки (Стар.)]; 3) (воинское подразделение) ист. хоругвь [Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву. В хоругві буде з півста чоловік (Панч)]; 4) церк. хоругвь. хорунжий, -жого воєн. 1) ист. хорунжий, знаменосец [В кривому заулку лежала оселя сотенного хорунжого Лави (Панч)]; 2) (в казачьих войсках) дорев. хорунжий [Пан хорунжий револьвера Вирива з кобури: —Говори, кого ховаєш, Бо спущу три шкури (Пере.)]. хосён (род. хісна) обл. польза [Усе, що я за їх слідом зорав і засіяв, приносило мені хосен (Коб.); Скупий волів би свого м'яса Урізати, щоб бідному подать, Ніж кришку взять із скарбів своїх, Що в кліті без хісна лежать (Фр.)]. хосённий обл. полезный [Щасливі дні! Донині ще про вас Я згадую, немов про той єдиний, Проведений в хосениім труді час, Де не морозить серця жаль, мов інейі (Фр.I хосённо нар. обл. полезно [Було б хосенно, коли б увагу нашої жінки було звернено більше, як досі, й на гігієну (Коб.)]. хссннй обл. 1) полезный; 2) хороший [Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина, що могла берегти так тайпу (Турч.)]. Хотин Хотин. Хотина разг. см. Фотйна. хотинський хотйнский. хотіння желание; редк. хотение [Сьогодні думаю, якою дитиною я ще була тоді, коли вважала, що наше щастя залежить тільки від нашого хотіння (Вільде)]; п а всяке гуіія є терпіння погов. на всякое хотенье есть терпенье. хотіти (хочу, хочеш) хотеть; (более книжно — ещё) желать; (с неопр. ф. разг. — ещё) охотиться; (в сочетаниях с относительными местоимениями — ещё) угодно [тебе, ему, вам и т. д.] [Ти знаєш, як старі люди кажуть, що хто не хоче, то гірше, ніж не може (Фр.); Нам батьки і вчителі хочуть щастя на землі (Рил.); І от, натомлені, притихлою ходою Вони [коні] вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть мі вівса, пі сну, ні супокою (Рил.); Іване Голику, не бий мене; загадуй мені, що хочеш; усе для тебе ' зроблю (народна казка)]; rwrn пити хотеть пить; уст. жаждать; хочеш н є хбчеш волей-неволей; разг. хочешь не хбчешь [Трапилось так, що під самим Фастовом обломилась карета [гетьманича] і, хочеш не хочеш, довелося заїхати до схизмата (Панч)]; г^тя ч и нехотя иг^тя -нехотя хбчешь не хбчешь [Всі чули, що, хотя чи нехотя, вони наближаються до якоїсь важної події (Фр.)]; хоче чи не хоче хочет не хочет [Молода з дружками сидить за столом, похиливши голову, ..і вже хоче чи не хоче, а щоб плакала (Квітка)]; не хотячй, д є хотівши разг. не желая [того]; (ненамеренно разг. — ещё) нехотя [Р і ч а р д: Колего Брайд!.. Не слухає... розсердивсь! Не хотячй, образив я людину (Л. Укр.); От так-то бідна Маруся, не хотівши й споминати про Василя, тільки об нім однім і думала (Квітка)]; скільки хочеш, разг. скільки хоч сколько хбчешь, сколько угбдпо; разг. в охоту, сколько душе угбдпо [Нічого не читаю, хоч книжок і газет—скільки хочеш (Коцюб.)]; хоч що хоч (как ни проси) разг. ни за что; чого хбчете? чего хотите (желаете)?, что [вам] угодно?; ycm.t шутл. чего изволите?; я к хбчете (выражение согласия) как хотите, как [вам] угодно [Уже як хочете, хоч лайте, хоч і не лайте й не читайте — Про мене... (Шевч.)]; як собі хбчете (при возражении) как хотите, как вам угодно [Змій і каже: «Як можна так скоро їхать!» «Уже ж як собі хочете, а я поїду сьогодні додому» (народна казка)]; якщо (коли) хбчете если хотите (желаете); (предлагая что-либо — ещё) если [вам] угодно [X р а п- к о: Це все нікчемна річ. Зубів ви не замовляйте. А от коли хочете/— 200 рублів та й годі! (Мирн.)]; хбчеш ї стикала- чї, то не сиди на печі погов. хбчешь єсть калачй — не лежи на печи; коза не хоче на торг, та її ведуть погов. и не рада б курочка на пир, да за хохол (крылышко) тащат [О м е л ь к о: ..Що вона не хоче [йти заміж], так що ж? Коза не хоче на торг, та її ведуть!.. (Крон.)]; не так, як хотя— так, як мбга поел, не живи, как хочется, живи, как мбжется. хотітися (хочеться) безл. хотеться; (в соче- таниях с неопр. ф. разг. — ещё) охота, в охоту [Сміється все, що чисте й молоде, Любові й щастя хочеться людині (Рил.); Я до трактора підходжу — сонце ясне! світе мій! Ой, як хочеться учитись, щоб вести його самій! (Тич.)]; н є хочеться не хочется; (преим. с неопр. ф. разг. — ещё) охота пропала, нет охоты, неохота, лень (при глаголаху обозначающих активное действие) [Двічі, тричі зробив що — уже йомуй не хочеться, уже йому новинку подавай (Мирн.); Ходжу, як* сонна муха. Навіть читати не хочеться (Коцюб.)]. хотя1 част. разг. редк. угодно [Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати (Вовч.)]. хотя2 уст. см. хоч1. хотя3 см. хотіти. хоть см. хоч1. хбха дет. бука. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)