Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хор 353 хор хоровод, -ду хоровод [До пізньої ночі чарувалися [члени радянської делегації] під кронами камфорних дерев піснями, хороводами й танцями талановитого в'єтнам- ського народу (Козл.)]. хороводити, -джу, -диш разг. водить хоровод [Його мила давно не та вже: І хороводить, і трактор водить (Ус.)]. хороводний хороводный. Хорог (род. Хорогу — о реке, Хорога — о городе) Хорог. хорогва уст. см. корогва. хорологічний биол. хорологический. хорологія биол. хорология. хором нар. хором [Раптом зброя заблищала, І гукнуло військо хором: — Ми готові /йти до бою! (Л Укр.)]. хороми1, -мів (богатое помещение) хоромы; уст. палаты [Вутанька була зачарована красою тих світлих, високих, залитих потоками сонця хоромів (Гонч.)]. хороми2, -ром обл. 1) здание; дом [Степан: Ось як відгуляємо, бог дасть, весілля, зараз комору переробимо на світлицю; і будуть у нас хороми на дві половини! (Крон.)]; 2) (при входе) сени [Микола заглянув до хором і в хату, та, не побачивши там матері, взяв відти порожні коновки., і пішов по воду (Коб.)]. хоромина редк. дом; (о деревянном строении уст., обл.— ещё) хоромина; (о богатом и преим. в старину) палата, разг. хоромы; (иногда) помещение [Так і ця ніч рівною Не усім була: Без кінця в хоромину Мук вона внесла (Щог.); Розгнівані московити розбивали боярські хоромини, грабували багаті двори (Ільч.)]; судова ~т судебное помещение [У судовій хоромині прохолода. Филип ввійшов і сів на високий, суворий, без прикрас стілець (Хижн.)]. хоронитель, -теля хранитель [В дитинстві мені бабуся розповідала наївні казки про ангелів-хоронителів, які нібито приставлені богом до кожної людини (Минко)]. хоронителька хранительница. хоронити, -роню, -рониш 1) хранить, беречь; (реже) сохранять [Тож хорони, дитя, сей дар мій свято! (Фр-)\ Це — дивізійні прапори, за честь хоронити їх у себе — звичаєм змагаються полки (Янов.)]; ^ти від морозу охранять (беречь) от мороза; <^ти, як зіницю в оці разг. хранить (беречь), как зеницу ока [Домаха: ..Я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Стар.)]; 2) (от других, чтобы не забрали, не увидели) прятать; (не о вещах— обычно) скрывать, тайть [Всі кинулися до своїх хат, аби хоронити своє добро в ліси (Фр.); І слухає мій сум природа. Люба. Щира. Крізь плач, крізь сміх. Вона сама — царівна мила — Не раз свій смуток хоронила В самій собі, в піснях своїх (Тич.)]; 3) (о покойнике) рит. хоронить; погребать [Ридали робочі, гармати, гудки, коли ми Вождя хоронили... (Сос.)]. хоронитися, -ронюся, -ронишся разг. прятаться; таиться [Ой, горіхи, не сховатись! Хороппсь не хоронись — як наскочим ми, | малята, в мовчазний зелений ліс! (Забіла)]* хороше нар. хорошо [Була в Охріма сіра Свита, Так хороше пошита (Гл.); Данилові було просто хороше й радісно на душі, як завжди, коли після вагань приймав правильне рішення (Kon.)]; rwme з о д я г а- т и хорошо одевать, наряжать; розум ^ше, а два краще см. розум 1: розум добре, а два ще краще. хорошенько нар. разг. хорошенько [Соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько (Квітка)]. хороший хороший; (о внешнем виде — обычно) красивый; (о людях в сказуемом — ещё) хорош [собою], фольк. пригожий [Мірошник мав хороший млин (Гл.); Дросель буп відрегульований, в мотор надходила хороша суміш (Ільч.); Хвалилася сусідам Своїм молодиця: Яка вона хороша, Яка білолиця (Щог.)]; ^ша в р 6 д а красота; уст., поэз. краса [Врода моя хорошая, Нашо ти цвітеш? Без долепьки на сім світі Марно пропадеш! (Л. Укр.)]; ^ший -прехороший разг. прекрасный; (в сказуемом — ещё) красавец [— Сину мій милий, сину мій любий! — скрикнула мати. — Який же ти хороший-прехороший..! (Стор.)]; ~ші бубни за горами погов. звонки бубны за горами [—Хороші бубни за горами, а зблизька шкуратяні — знаєш? — Знаю, — нехотя одказав Яким (Мирн.)]; ~шії гості, та в середу трапились погов. гость дорогой, а день серед- пой или мил гость, да велик пост. хорошйти, -шу, -шиш разг. охорашивать, прихорашивать. хорошитися, -шуся, -шйшея разг. охорашиваться, прихорашиваться. хорошіти, -Ш1Ю, -шієш хорошеть [Хоч весна вже закінчувалась, але київські вулиці та сквери не втрачали краси, а навпаки —• хорошіли з кожним днем (Дмитр.)]. хорошуля разг. редк. красавица; разг. красотка [Ц о к у л ь: Ха-ха-ха! Найшов хо- рошулю! Та вона слаба, у неї, либонь, чорна болість (Тоб.)]. хорошун, -на разг. редк. красавец [Іван до Марусі: Слухай, чорнява..Чи ти підеш за мене? Маруся: Як за такого хорошуна не йти! (Крон.)]. хорошунчик ласк. разг. редк. красавчик [—Хіба вже я такий страшний? — Ти дуже милий, мій грізний хорошунчику. Але бог знає, що в тебе на мислі! (Ільч.)]. хорт, хірт (род. хорта) охоти, борзая, хорт [З дощатої халабуди коло погрібника на нього вискочив здоровенний мисливський хорт на тонких ногах (Куч.); Дрижить [вовк], як мокрий хірт, зубами знай цокоче (Греб.)]; н є тоді ~тів годують, як на влови йдуть погов. когда на охоту (на поле) ехать, тогда н собак кормить! хортеня, -нити [борзой] щенбк [Навела хортиця хортенят (Гр.); В центрі патовпу, розставивши передні ноги і трясучись усім тілом, сидить па землі сам винуватець скандалу — біле хортеня (перекл. в Чеха* ва)]. 23-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)